Справа № 210/5272/23
Провадження № 2-а/210/4/24
іменем України
29 квітня 2024 року Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Літвіненко Н. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі суб'єктів оскарження керівника вказаного підрозділу ОСОБА_2 та інспектора старшого лейтенанта поліції Макарука Григорія Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7668191 від 04 вересня 2023 року за ч. 4 ст. 126 КУпАП, суд -
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 звернулась до суду з вищевказаним адміністративним позовом.
Позовна заява мотивована тим, що 04 вересня 2023 року інспектором Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Макаруком Григорієм Анатолійовичем (далі відповідач, суб?єкт оскарження) було винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії EAT № 7668191 від 04 вересня 2023 року (далі Постанова) щодо притягнення військовослужбовця Збройних Сил України, громадянина ОСОБА_1 (далі позивач, заявник) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 126 КУпАП, начебто через порушення п.2.1.а Правил дорожнього руху (далі ГДР) України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. в дохід держави.
Не погоджуючись з постановою ЕАТ №7668191 від 04.09.2023 року та діями працівників поліції позивач та його представник зазначають, що в вказаній постанові безпідставно зазначено наступне: транспортний засіб: Dacia Duster, A193290T; що начебто « ОСОБА_4 » керував вказаним транспортним засобом, тобто не позивач.
Крім того, зазначають, що для позивача та його представника є незрозумілою абревіатура, зазначена, як: «БК 475238, 475228» та «рег сяомі, тел хуавей.
Не згодні з тим, що начебто позивач «порушив п.2.1. а ПДР» України, а саме: «керування Т/3 особою, ... позбавленою права керування Т/3».
Крім того, в оскаржуваній постанові зазначена не зрозуміла для позивача та його представника адреса проживання: « АДРЕСА_1 », що, на думку позивача та його представника, викривляє об?єктивну реальність сьогодення, оскільки згідно копії довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру від 15.03.2023 року, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народжений у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області з 15 грудня 2016 року зареєстрований та мешкає за зовсім іншою адресою; а саме: АДРЕСА_2 ; Металургійний район Дніпропетровської області.
Тобто, під час складання спірної постанови не було встановлено суб'єкта скоєння правопорушення.
Натомість, позивач ОСОБА_1 ніколи не був суб'єктом адміністративного правопорушення на автомобілі «DACIA DASTER» реєстраційний номер НОМЕР_1 , в той час він не рухався. Водночас, зазначений у оскаржуваній постанові час цей автомобіль стяв біля правого краю проїжджої частини дороги з вимкнутим двигуном і нікуди не рухався.
Разом із тим, вказаний спірний протокол за статтею 126 КУпАП взагалі не містить інформації стосовно наявності чи відсутності будь-якого факту відео фіксування подій, що сталися.
Крім того, позивач та його представник зазначають, що працівник поліції має інакше спеціальне звання, ніж вказано у спірній постанові. Згідно наданої на адвокатський запит копії спеціального жетона посвідчення ДНІ № 0132485 від 15.07.2021 року відповідач ОСОБА_5 має звання лейтенант поліції.
Всупереч вимог діючого законодавства відповідачем не долучено жодних належних доказів, передбачених ст.251 КУпАП на підтвердження обставин, викладених у постанові про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП, а також того, що в діях саме ОСОБА_1 дійсно є наявний склад зазначеного адміністративного правопорушення; а також того, що саме ця особа раніше була притягнута до адміністративної відповідальності, була обізнана про якесь порушення тощо.
Вищевказані обставини вказують про необ'єктивний підхід працівників поліції до позивача при вирішенні питання про притягнення його до адміністративної відповідальності, недоведеність фактичних обставин в справі, не конкретизовано об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, грубим порушенням процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, що є наслідком незаконного винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії EAT № 7668191 від 04 вересня 2023 відносно військовослужбовця Збройних Сил України, громадянина ОСОБА_1 .
Зазначене свідчить про відсутність суб'єктивної та об'єктивної сторони самого правопорушення, а отже виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Разом із тим, візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Таким чином, сторона захисту стверджує, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту будь-якого порушення гр. ОСОБА_1 , як водієм, таких положень ПДР України, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.
У зв'язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції гр. ОСОБА_1 , не був зобов'язаний виконувати, а тому всі наступні складені документи відносно нього не можуть бути належними й допустимими доказами його провини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУПАП через грубі порушення та недостовірну процесуальну послідовність винесення зацікавленими суб'єктами владних повноважень діючого законодавства України, що безсумнівно свідчить про явно провокаційні дії з боку поліціантів.
Враховуючи все вищевикладене позивач та його захисник просять суд постанову відповідача та суб'єкта владних повноважень про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовану не в автоматичному режимі серії EAT № 7668191 від 04 вересня 2023 року про притягнення військовослужбовця Збройних Сил України, громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 гривень - скасувати, як незаконну; справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в діях позивача будь-якого складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 03 жовтня 2023 року відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи одноособово суддею в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В судове засідання сторони не викликалися.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідачі Полк патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі суб'єктів оскарження керівника вказаного підрозділу ОСОБА_2 та інспектор поліції Макарук Григорій Анатолійович, отримавши копію позовної заяви та копію ухвали про відкриття провадження, скористались правом подачі відзиву на позовну заяву, тому подали до суду аналогічні відзиви на позовну заяву.
У своїх відзивах відповідачі просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відзиви вмотивовані тим, що 04.09.2023 близько 20 год. 40 хв. під час несення служби в складі екіпажу інспектор взводу №1 роти №2 батальйону №2 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_5 разом з інспектором взводу №1 роти №2 батальйону №2 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_6 на службовий планшет отримали виклик «Порушення ПДР» в якому вказано, що водій транспортного засобу марки «DACIA», моделі «DUSTER», номерний знак НОМЕР_2 перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп?яніння, поїхав в бік вулиці Січеславська. Прибувши на виклик, було помічено зазначений транспортний засіб, водій якого під час руху т/з відкривав та закривав двері, подія зафіксована на службовий автомобільний відеореестратор «Xiaomi Yi Smart Dash» video_2023-09-09_13-21-45. Відповідно до чого вказаний транспортний засіб було зупинено на підставі ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію».
Працівники поліції підійшли до водія автомобіля, представились належним чином, повідомили про причину зупинки запропонували йому пред'явити документи, передбачені вимогами п. 2.1а Правил дорожнього руху України, а саме: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на підставі п. 3 ч. 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». Водій вимоги виконав не виконав та не надав для перевірки вищезазначені документи.
Інформація про те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «DACIA», моделі «DUSTER», номерний знак НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння підтвердилась та після як з'ясувалося будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом Голосіївським районним судом міста Київ від 06.06.2023 строком на один рік. У позивача запитали: «Чи знали Ви, що на Вас було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП у м. Києві?» на що Позивач відповів, що він знав.
Повідомили Позивачу, що керування автомобілем, не маючи права на таке керування, є порушенням ПДР (п.2.1 а), за що передбачена відповідальність за ч.4 ст.126 КУпАП.
Після встановлення особи, усіх обставин справи, поліцейський згідно вимог ст. 279 КУпАП, з урахуванням ст. 280 КУпАП, здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому роз'яснив Позивачеві права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУПАП та ст. 63 Конституції України (Clip 0 з 20 хв. 15 сек., з 23 хв. 50 сек.). Розглянувши справу, відповідно до ст. 258 КУпАП з дотриманням вимог ст. 283 КУпАП з урахуванням ч. 2 ст. 33 КУпАП, ст. 251 КУпА, ст. 252 КУПА виніс Постанову серії ЕАТ №7668191 від 04.09.2023 за ч. 4 ст. 126 КУпАП відносно Позивача та наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 грн.
Наголошують, що постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 06.06.2023 у справі №214/5622/22 ОСОБА_1 був позбавлений права керування за ч. 1 ст. 130 КУПАП на термін 1 рік.
Розглядаючи дану справу, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Вказані обставини підтверджуються відеозаписом зробленим нагрудним реєстратором патрульного.
Враховуючи викладене, наведені позивачем порушення з боку працівників поліції є недоведеними та спростованими.
Таким чином, 04.09.2023, на час притягнення Позивача до адміністративної відповідальності останній був позбавлений права керування транспортним засобом, Позивач не мав права керування транспортними засобами, оскільки постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 06.06.2023 у справі №214/5622/22 його позбавили права керування транспортним засобом на один рік. З наведеного встановлено, що дії позивача мають склад правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КАП України.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП обов'язковою умовою є наявність постанови суду, яка набрала законної сили, про позбавлення особи права на керування транспортними засобами.
Окрім оскаржуваної постанови було також складено протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 серії ААД №623473 за частиною другою статті 130 КУпАП від 04.09.2023. Звертають увагу суду, що постановою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.09.2023 справа № 212/7117/23 Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 з позбавленням права керування транспортними засобами на 3(три) роки та без оплатного вилучення транспортного засобу. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113578496).
Відповідно до вищевикладеного, відповідачі вважають, що в діях працівників поліції порушень законодавства не було, а тому постанова ЕАТ № 7668191 від 04 вересня 2023 є законною.
Представник позивача - адвокат Вірко В.В., отримавши відзив на позовну заяву, скористався правом подачі відповіді на відзив у якій підтримує свої позовні вимоги та просить їх задовольнити. У своїй відповіді на відзив, окрім мотивів, зазначених в позовній заяві, зазначає, що разом з відзивом він отримав і ДВД-диск, який жодним чином не підписаний та жодним чином не обізнаний. Крім того, зазначає, що оскільки графа 7 в оскаржуваній постанові не заповнена, тобто не зазначено, що до постанови додаються відео докази, а тому наданий відповідачем ДВД-диск не може вважатись належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідачі, отримавши відповідь представника позивача на відзив, скористались правом подачі аналогічних заперечень.
В своїх запереченнях відповідачі по справі зазначають, що оскаржувана постанова містить інформацію про технічний засіб, на який фіксувалася подія - п. 5 Постанови: бк 457238, 475228, рег. ксяомі, тел. хуавей. Наданий відповідачами відеозапис не є копією електронного доказу, а є його оригіналом, а тому є належним доказом винуватості позивача в скоєнні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Тому, оскаржувана постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.
Дослідивши усі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» основним повноваженням патрульної поліції є, серед іншого, виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманням Правил дорожнього руху.
Згідно із ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, передбачені ч. 1,2, 4 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до п.4 розділу Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395від 07листопада 2015року (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
За пунктом 3 розділу III Інструкції постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч.1,2, 4 ст.126 КУпАП, на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Частиною 4 ст.126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами та тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із змісту ст.247 КУпАП вбачається, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що постановою у справі про адміністративне правопорушення від 04.09.2023 року серії ЕАТ №7668191, винесеною працівником ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області інспектором старшим лейтенантом поліції Макарук Г.А., ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 20 400,00 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 04.09.2023 20:50:23 м. Кривий Ріг Січеславська 2 водій ОСОБА_1 керував ТЗ DACIA DUSTER НОМЕР_2 , будучи позбавлений права керування ТЗ. БК 475238, 475228, рег сяомі, тел хуавей, чим порушив п. 2.1 а ПДР - керування ТЗ особою позбавленою права керування Т/З, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП.
Судом достовірно встановлено, що постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва по справі №752/424/23 від 06.06.2023 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Вищезазначена постанова набрала законної сили 16.06.2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112190065).
Відповідно до положень ч.ч. 4, 6 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно положень ч. 2 ст. 317-1 КУпАП, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. При цьому вказаною нормою закону передбачено початок строку, з якого особа вважається такою, що позбавлена права керування транспортним засобом.
Відтак, станом на 04.09.2023 року ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами.
На підставі викладеного, суд приходить до чіткого переконання, що позивачем було допущено порушення п.2.1.а Правил дорожнього руху України, а саме керування транспортним засобом без посвідчення водія, оскільки він був позбавлений права керування, а тому був обґрунтовано притягнутий до адміністративної відповідальності, яка передбачена ч.4 ст.126 КУпАП.
Так, позивач в позовній заяві вказує на те, що він не керував 04.09.2023 року о 20 год 50 хв. в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області ТЗ DACIA DUSTER НОМЕР_2 .
У той же час, наведене спростовується наявними в матеріалах справи відеофайлами з автомобільного відеореєстратора поліцейського.
Щодо належності та допустимості доказів у вигляді наданих відповідачем відеофайлів, суд зазначає, що згідно ч.1, 2 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
В той же час, наданий відповідачем відеозапис не є копією електронного доказу, а є його оригіналом.
Зазначені роз'яснення містяться у Постанові Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 751/6069/19, провадження № 51-1704км20.
Верховний Суд, зокрема, наголосив, що «відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа
Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях.
Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Долучений до матеріалів провадження в якості речового доказу DVD-R диск з відеозаписом обставин події був виготовлений у зв'язку із необхідністю надання інформації, яка має значення та є самостійним джерелом доказу похідним від інформації, що зберігається на комп'ютері в електронному вигляді у виді файлів.
Зважаючи на приведені положення законодавства та зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що відповідач, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а оскаржена у даній справі постанова про адміністративне правопорушення прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, як того вимагає стаття 19 Конституції України.
Крім того, суд вважає, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, та обізнаний про існування постанови судді Голосіївського районного суду міста Києва по справі №752/424/23 від 06.06.2023 року з огляду на те, що під час розгляду справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, інтереси ОСОБА_1 представляв адвокат Дем'яненко М.В.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд, наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд критично ставиться до доводів позивача та його представника, викладених у позові та відповіді на відзив, оскільки обґрунтування позивача про процесуальні порушення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, про некерування транспортним засобом та інше, повністю спростовуються доказами, наявними у справі, зокрема відеозаписом з нагрудної боді камери.
Крім того, стосовно доводів позивача та його представника щодо недоліків постанови ЕАТ №7668191 суд зазначає наступне.
В п. 4 оскаржуваної постанови зазначається інформація про особу, відносно якої розглядаються справа, де вказаний позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2
В п. 5 оскаржуваної постанови зазначається інформація про транспортний засіб (марка, модель, реєстраційний номер, належність), де зазначено транспортний засіб DACIA DUSTER НОМЕР_2 , а належить останній ОСОБА_4 .
Тому, судом не встановлені порушення, вказані позивачем та його представником.
З приводу адреси, яка зазначена як адреса ОСОБА_1 , суд зазначає, що позивач дійсно зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , однак, це не означає, що ОСОБА_1 , на день винесення оскаржуваної постанови, не мешкав за адресою АДРЕСА_1 .
Крім того, згідно зі ст.213КУпАП справа про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4ст. 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Згідно зі ст.254КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу. Згідно зі ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні.
Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн. відповідає вимогам чинного законодавства.
Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення позовних вимог немає, а оскаржувана постанова про накладення стягнення, винесена інспектором поліції у відповідності до вимог чинного законодавства.
Згідно зі ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати у виді судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст. 251,258, 289, ч.1 ст.293 КУпАП, ст.ст. 9,72-77,132, 242, 244-246, 257,271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі суб'єктів оскарження керівника вказаного підрозділу ОСОБА_2 та інспектора старшого лейтенанта поліції Макарука Григорія Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7668191 від 04 вересня 2023 року за ч. 4 ст. 126 КУпАП - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н. А. Літвіненко