Справа № 199/2432/24
(1-кп/199/287/24)
іменем України
29.04.2024 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі (далі по тексту скорочено Суд):
головуючого судді - ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 -
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за №12024041630000243, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 24.02.2024 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя м. Дніпропетровська, з неповною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, не маючого на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей або непрацездатних осіб, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого 27.12.2022 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 4 ст. 185, ст. 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
Суд уважає доведеним, що ОСОБА_4 , достовірно знаючи про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», будучи раніше судимим за вчинення умисного корисливого злочину проти власності повторно вчинив умисний злочин проти власності.
Так, 24.02.2024 року близько 12 години 08 хвилин ОСОБА_4 йшов по алеї, що знаходиться неподалік магазину «АТБ», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де поруч з лавкою побачив лежачого на землі ОСОБА_6 , біля якого стояла ОСОБА_7 , яка намагалась підняти останнього.
Підійшовши до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 запропонував свою допомогу та разом вони почали підіймати з землі ОСОБА_6 . В цей час з правого карману куртки, одягненої на ОСОБА_6 , випав мобільний телефон марки «Теспо модель POVA-3 (LF7n) 128+6 GB imeil: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , VC: НОМЕР_3 D/N: НОМЕР_4 , який з землі підняла ОСОБА_7 та почала тримати у правій руці. Побачивши вказаний мобільний телефон ОСОБА_4 визначив його предметом свого злочинного посягання, внаслідок чого у нього з корисливого мотиву виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), яке належить ОСОБА_6 , вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
24.02.2024 року близько 12 години 09 хвилин ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, перебуваючи на алеї, яка знаходиться неподалік магазину «АТБ», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , діючи з корисливого мотиву, розуміючи, що його дії є очевидними для оточуючих, своєю рукою шляхом ривка вихопив з руки ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Теспо модель POVA-3 (LF7n) 128+6 GB imeil: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , VC: НОМЕР_3 D/N: НОМЕР_4 , вартістю 5290 гривень, який належить ОСОБА_6 , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, в подальшому розпорядившись чужим майном - телефоном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на зазначену суму.
26 березня 2024 року у кримінальному провадженні складено обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 186 КК України та між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_4 29 квітня 2024 року укладена угода про визнання винуватості.
Відповідно до даної угоди обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у кримінальному правопорушенні та обсяг підозри за ч. 4 ст. 186 КК України.
Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, а саме на призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за скоєння злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 7 років. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2022 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років 1 місяць.Без застосування спеціальної конфіскації.
В угоді передбачені наслідки її ухвалення та затвердження, невиконання яких роз'яснені обвинуваченому ОСОБА_4 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, при обставинах, місті та часу, викладених у обвинувальному акті.
Будучи допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 Суду показав, що дійсно він, при обставинах, місті та часу, викладених у обвинувальному акті, відкрито викрав телефон, який належить ОСОБА_6 .
Суду також показав, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненому ним кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 186 КК України, який відноситься до умисних корисливих тяжких злочинів, беззастережно і добровільно, повністю визнає свою вину у пред'явленому обвинувачені.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що він повністю розуміє та усвідомлює наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.ст. 472, 473 КПК України, згодний з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди та наполягає на затвердженні даної угоди.
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, звернувшись до суду з письмовими заявами про здійснення судового розгляду кримінального провадження без його участі та те, що претензій матеріального характеру він не має, збиток відшкодований, не заперечує проти укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
За таких підстав Суд вважає доведеним у судовому засіданні поза розумним сумнівом те, що ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, а тому дії обвинуваченого повинно кваліфікувати за ч. 4 ст. 186 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_4 Судом роз'яснено, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, він має права передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Таким чином, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку сторін судового провадження, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, Суд дійшов висновку про відповідність угоди вимогам ст.ст. 470, 472 КПК України, добровільність її укладення, відповідності інтересам суспільства, можливості її виконання та наявності всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
Відповідно даних, які характеризують особу обвинуваченого, обставин, які пом'якшують покарання: ОСОБА_4 щиро каявся та дав критичну оцінку своєї злочинної поведінки, що характеризує його суб'єктивне ставлення як винної особи до вчиненого злочину, та означає, що обвинувачений визнав свою вину за усіма пунктами висунутого проти нього обвинувачення, дав правдиві свідчення, висловив жаль з приводу вчиненого, негативно оцінював злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, і готов нести кримінальну відповідальність, повністю відшкодовано потерпілому ОСОБА_6 шкоду, характеризується задовільно, має реєстрацію та постійне місце проживання, працював приватним чином.
З огляду на викладене Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання за ч. 4 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 7 років. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2022 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років 1 місяць, без застосування спеціальної конфіскації, і вважає це доцільним з огляду на наявність декількох обставин, пом'якшуючих покарання, а також, враховуючи, що покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових злочинів як останнім так іншими особами.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити без змін, оскільки тяжкість та підвищена суспільна небезпека інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, дають підстави вважати можливими ухилення від суду.
Початок строку відбування покарання, призначеного обвинуваченому ОСОБА_4 , обчислювати з 26 лютого 2024 року.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Також, керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 :
1) на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта з боку Луганського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України при проведенні судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-24/1483-ТВ від 12 березня 2024 року у розмірі 1514 грн. 56 коп.;
2) на користь експерта ОСОБА_8 документально підтверджені витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи № 753 від 24 лютого 2024 року у розмірі 200 грн.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення (узгоджується з правовою позицією, яка викладена 13 вересня 2023 року у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду, справа № 638/4224/22, провадження № 51-2372 км 23).
Керуючись ст.ст. 368-371,373,374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,
Угоду від 29 квітня 2024 року про визнання винуватості між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпро ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за №12024041630000243, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 24 лютого 2024 року у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, - затвердити.
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 29 квітня 2024 року покарання за ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати покарання у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі, яке призначене ОСОБА_4 за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2022 року, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 7 (семі) років та 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Спеціальну конфіскацію не застосувати.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_4 продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
Початок строку відбування покарання призначеного ОСОБА_4 обчислювати з 26 лютого 2024 року.
Стягнути з ОСОБА_4 :
1) на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта з боку Луганського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України при проведенні судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-24/1483-ТВ від 12 березня 2024 року у розмірі 1514 грн. 56 коп.;
2) на користь експерта ОСОБА_8 документально підтверджені витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи № 753 від 24 лютого 2024 року у розмірі 200 грн.
Відповідно до ст. 100 КПК України:
- фотознімок коробки з мобільного телефону марки «Теспо модель POVA-3,
- скріншот квитанції про перерахування грошових коштів, виготовлений 29 лютого 2024 року в ході огляду мобільного телефону ОСОБА_9 ,
- три DVD диска з відеозаписами слідчих дій, - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- мобільний телефон марки «Теспо модель POVA-3, - повернути власнику ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку обвинуваченому, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошенні резолютивної частини вироку, направити копію повного тексту вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку (ч. 7 ст. 376 КПК України).
Головуючий суддя: ОСОБА_1