Справа № 159/130/22
Провадження № 1-кп/159/61/24
про зміну запобіжного заходу
29 квітня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі об'єднане кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021030550000357 від 01.05.2021 року, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воля-Любитівська Ковельського району Волинської області, українця, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, інваліда ІІІ-ї групи, в силу вимог ст. 89 КК України раніше не судимого,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Ариського району (Республіка Казахстан), іранця, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_2 , з середньою освітою, розлученого, офіційно не працевлаштованого, в силу вимог ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні ними кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України, -
В провадженні суду перебуває зазначене вище кримінальне провадження.
Згідно ухвали суду від 05 березня 2024 року, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено до 03 травня 2024 року включно.
Розглянути по суті кримінальне провадження до вказаного строку не виявляється можливим з об'єктивних причин.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження застосування щодо обвинуваченого раніше обраного та продовженого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів з мотивів продовження існування раніше визначених ризиків.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення даного клопотання та заявила письмове клопотання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого. Зокрема, вказувала на те, що обвинувачений ОСОБА_5 тривалий час перебуває під вартою. На даний час значно погіршився стан його здоров'я, а провести належне лікування в умовах слідчого ізолятора неможливо. Просила змінити запобіжний захід щодо ОСОБА_5 на цілодобовий домашній арешт за місцем його проживання, який зможе забезпечити його належну поведінку та належне лікування.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали провадження, що стосуються цього питання, прийшов до таких висновків.
В судовому засіданні прокурор довів, що раніше встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, була доведена під час обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 та попереднього продовження його тримання під вартою, на даний час не зменшилися та зберігають свою актуальність.
В той же час, як встановлено з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_5 перебуває під вартою з 10 квітня 2023 року, тобто більше одного року /т. 4 а.п. 28-30/.
З наданих захисником документів, ОСОБА_5 має ряд серйозних захворювань, які підлягають негайному лікуванню, в тому числі й в стаціонарних умовах.
Враховуючи стадію судового розгляду кримінального провадження, приймаючи до уваги тривалість перебування обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, відсутність обґрунтованих доводів прокурора про доцільність збереження запобіжного заходу щодо обвинуваченого саме у виді тримання під вартою, суд не вбачає на даний час підстав, які б свідчили про необхідність продовжувати утримувати особу під вартою.
До такого висновку суд приходить з урахуванням вимог п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Як зазначено в численних рішеннях Єропейського суду з прав людини, зі спливом певного часу обґрунтована підозра у вчиненні злочину перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи, а утримання під вартою протягом тривалого часу не відповідає принципові захисту від свавілля встановленому п. 1 ст. 5 Конвенції, а сама тяжкість обвинувачення не може бути виправданням тривалих періодів утримання під вартою. У випадку, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства та суду можна запобігти за допомогою застави чи іншого запобіжного заходу, обвинуваченого має бути звільнено з під варти (Рішення в справах "Нечипорук і Йонкало проти України", "Паскал проти України", "Єлоєв проти України", "Сташайтіс проти Литви", "Боротюк проти України", "Єчюс проти Литви", "Вренчев проти Сербії").
Таким чином, за встановлених вище обставин подальше утримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою є невиправданим і порушуватиме його права.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження строків тримання обвинуваченого під вартою, а тому обвинувачений підлягає негайному звільненню з-під варти.
Однак, зважаючи на наявність відповідних ризиків, про які зазначено вище, суд вважає за необхідне змінити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які забезпечать належну поведінку обвинуваченого та мінімізують наявні ризики.
Керуючись ст.ст. 177 - 183, 194, 197, 201, 202, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строків тримання ОСОБА_5 під вартою - задовольнити частково.
Клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити повністю.
Змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк 2 (два) місяці.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов'язки:
-прибувати до прокурора та суду за їх викликом;
-не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає ( АДРЕСА_2 ), без дозволу прокурора або суду в період доби з 22 год. 00 хв. вечора до 06 год. 00 хв. ранку наступного дня;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утриматись від спілкування із свідками, експертами та іншим обвинуваченим в даному кримінальному провадженні, окрім як в межах судових засідань;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (у разі наявності).
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 про те, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого мають право з'являтись в житло, під арештом в якому обвинувачений перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на обвинуваченого зобов'язань.
Ухвала підлягає до негайного виконання, в зв'язку з чим обвинуваченого ОСОБА_5 звільнити з-під варти негайно.
Контроль за виконанням ухвали під час судового розгляду покласти на процесуальних прокурорів.
Копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання Луцькому РУП ГУНП у Волинській області для негайної постановки на облік обвинуваченого, про що повідомити суд.
Строк дії ухвали рахувати з 29 квітня 2024 рокудо 28 червня 2024 року включно.
Копію ухвали надати обвинуваченому, його захиснику, прокурору, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_1