Справа № 522/4068/24-Е
Провадження № 2/522/3904/24
29 квітня 2024 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження за матеріалами позовної заяви Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
14.03.2024 до Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2024 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків поданої заяви, а саме: для зазначення номеру і серії паспорта або номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 , а також для надання доказів для підтвердження повноваження представника ОСОБА_2 на підписання та подання даної позовної заяви до суду.
На виконання вимог вищевказаної ухвали суду, представником позивача - ОСОБА_2 , подано заяву про усунення недоліків із долученням до неї довіреності від 25.03.2024 № 6-01/279, з якої слідує, що Моторне (транспортне) страхове бюро України уповноважило ОСОБА_2 представляти інтереси Моторного (транспортного) страхового бюро України в тому числі у судових органах. Також у заяві про усунення недоліків зазначено, що оскільки реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України відповідача позивачу не відомі, то такі відомості і не були зазначені у позовній заяві, у зв'язку з чим у позовній заяві позивач просив суд надіслати запит в Державну податкову інспекцію за місцем проживання ОСОБА_3 для встановлення його індивідуального ідентифікаційного номеру, так як у суду наявні такі повноваження.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2024 року позивачу було визначено спосіб усуненння недоліків позовної заяви та надано строк для усунення її недоліків.
Варто зауважити, що ЦПК України саме на позивача покладає обов'язок оформлення позовної заяви відповідно до вимог, які визначені його положеннями, а саме статтями 175, 177 ЦПК України.
Суддя, отримавши матеріали позовної заяви, перевіряє її відповідність указаним вимогам, і у разі встановлення недоліків позовної заяви, вказує про це в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, надаючи позивачеві строк на їхнє усунення.
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку її подання.
У кожному випадку суддя має оцінити, чи є виявлені ним недоліки суттєвими і чи за їхньої наявності може бути вирішена справа з дотриманням всебічного, повного і неупередженого її розгляду.
Аналізуючи подану на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху заяву, суд зазначає таке.
Стосовно незазначення позивачем номеру і серії паспорта або номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 суд вважає необхідним зазначити таке.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Тобто, чинним законодавством визначено обов'язок позивача, зокрема, зазначити у позовній заяві реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), якщо такий у фізичної особи наявний або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі).
Як слідує із заяви на усунення недоліків позовної заяви, позивачем не зазначено номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта відповідача, а зазачено лише адресу проживання відповідача, тобто позивачем не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Такі недоліки є суттєвими і за їхньої наявності справа не може бути вирішена з дотриманням всебічного, повного і неупередженого її розгляду.
При цьому, доводи про те, що такі відомості позивачу не відомі, не позбавляє останнього обов'язку вказати такі відомості у позовній заяві, адже саме позивач визначає особу, до якої пред'являє позов, складає та подає до суду позовну заяву, і саме на нього покладено процесуальним законодавством обов'язок її належного оформлення та зазначення відомостей, які ідентифікують особу відповідача. Також не є обґрунтованим і посилання позивача на наявність у суду повноважень щодо здійснення запитів, зокрема, до податкової служби для встановлення РНОКПП та не звільняє позивача від обов'язку належного оформлення позовної заяви. Крім того, для направлення запиту до органу податкової служби щодо отримання РНОКПП відповідача, про який зазначає позивач, необхідні відомості, які ідентифікують особу.
Позивачем вимог ухвали суду в цьому аспекті недоліків не виконано, адже указаних відомостей так і не було зазначено, недолік залишився неусунутим, що є підставою для повернення позовної заяви з підстав, передбачених ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Такий висновок узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 120/969/23.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, позивачем також не усунуто недоліки позовної заяви і в частині надання доказів на підтвердження повноважень представника позивача - ОСОБА_2 на підписання та подання позовної заяви.
Як слідує з матеріалів позовної заяви, вона підписана представником Моторного (транспортного) страхового бюро України ОСОБА_2 .
На підтвердження своїх повноважень ОСОБА_2 до позовної заяви додано копію довіреності від 12.02.2024 № 6-01/256, з якої слідує, що Моторне (транспортне) страхове бюро України уповноважило ОСОБА_2 представляти інтереси Моторного (транспортного) страхового бюро України в тому числі у судових органах.
При цьому, позовна заява підписана ОСОБА_4 , тоді як довіреність Моторним (транспортним) страховим бюро України видана на ім'я ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем надано довіреність від 25.03.2024 № 6-01/279, з якої слідує, що Моторне (транспортне) страхове бюро України уповноважило ОСОБА_2 представляти інтереси Моторного (транспортного) страхового бюро України в тому числі у судових органах.
Однак, як слідує із цієї довіреності, вона датована 25.03.2024, при цьому позовна заява була подана 14.03.2024, а відтак указана довіреність не підтверджує повноваження представника станом на день подання позовної заяви.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, а вимога сплати судового збору, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, не може вважатися перешкодою у доступі до правосуддя.
Встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання заяником цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки позивачем недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 01.04.2024 не усунуто, позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України -
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА