Справа №519/598/24
1-кс/519/164/24
29.04.2024 року м. Южне
Слідчий суддя Южного міського суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Южне клопотання слідчого СВ ВП №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Садки-Строївка, Макарівського району, Київської області, українця, громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
установив:
Слідчий СВ ВП №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області звернувся до суду з вищевказаним клопотанням.
Вислухавши прокурора, слідчого, які підтримали вищевказане клопотання, підозрюваного, захисника підозрюваного, які заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати запобіжний захід підозрюваному не пов'язаний з позбавленням волі, а саме домашній арешт, слідчий суддя дійшов наступного.
Судом встановлено, що слідчим відділенням поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024164690000031 відомості про яке 18.03.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Згідно матеріалів клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , має досвід поводження з вогнепальною зброєю та був достовірно обізнаний із порядком обігу бойових припасів, передбаченим Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою Наказом МВС України від 21.08.1998 №622 та положенням Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 №2471-ХІІ, а також усвідомлював, що відповідно до Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дозвільну систему» від 12.10.1992 №576, вогнепальна зброя відносяться до предметів, на які поширюється дозвільна система, та право на володіння вогнепальною зброєю, і умови її придбання, носіння, зберігання та збуту визначаються в порядку, встановленому законодавством України. Також був обізнаний із положеннями Розділу ІХ Кримінального кодексу України, яким передбачено кримінальну відповідальність за злочини проти громадської безпеки.
На порушення вище наведених вимог законодавства, ОСОБА_5 вчинив умисний злочин проти громадської безпеки за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , переслідуючи корисливі мотиви та злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання та збут бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, у невстановлені досудовим розслідуванням місце, час і спосіб, але не пізніше 26.04.2024, незаконно придбав бойові припаси та вибухові пристрої, які почав незаконно зберігати, у невстановленому досудовим розслідуванням місці.
Реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, приблизно 17.03.2024 приблизно о 13:00 годині, ОСОБА_5 під час особистої зустрічі з ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів, домовився про зустріч з метою збуту останньому бойових припасів та вибухових речовин.
26.04.2024, приблизно о 17 год. 30 хв. ОСОБА_5 , з метою незаконного збагачення і протиправного отримання грошових коштів, шляхом збуту бойових припасів та вибухових речовин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , незаконно збув ОСОБА_8 за грошові кошти у сумі 13000 гривень наступні предмети: патрони калібру 5.45х39 в кількості 470 штук; корпус ручної осколкової наступальної гранати GHO-1, корпус ручної осколкової гранати РГ-42, корпус ручної осколкової гранати Ф-1, які віднесено до вибухових речовин; запал типу AF-11, та 2 запали типу УЗРГМ, які віднесено до бойових припасів.
В той же день, після проведеної оперативної закупки, ОСОБА_8 добровільно видав співробітникам поліції придбані у ОСОБА_5 предмети, які являються бойовими припасами та вибуховими речовинами.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ОСОБА_5 згідно протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення був затриманий 26.04.2024 о 17.41 год., органом досудового розслідування 26.04.2024 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та йому 26.04.2024 надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується застосування запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги п.3-4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України обґрунтовується заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 від 18.03.2024, в якому останній повідомив про вчинення злочину; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 19.03.2024 та від 26.04.2024, в ході якого останній вказав на обставини вчинення злочину; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст.208 КПК України та його особистого обшуку; протоколом огляду місця події від 26.04.2024; протоколом обшуку від 26.04.2024, в ході якого вилучено речові докази, які мають суттєве доказове значення у кримінальному провадженні; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України є обґрунтованою.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 .
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня ( Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Слідчий суддя дійшов висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить вагомість доказів про вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного у їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров'я, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч.1 ст.263 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, вказаний злочин, відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Крім того є ризик з боку підозрюваного ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та належну процесуальну поведінку підозрюваного зможе забезпечити лише найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Більш м'який запобіжний захід, у тому й числі у вигляді нічного домашнього арешту не зможе забезпечити мету застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно із п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вимоги ч.4-5 ст.182 КПК України, тяжкість правопорушення за вчинення якого підозрюється ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2024 складає 242240 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент до 25 червня 2024 року, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ ВП №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області, прокурора або до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає або перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання слідчому СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_7 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Згідно із ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання слідчого СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України ОСОБА_5 підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано пред'явлена підозра у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, в зв'язку з чим до нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді взяття під варту, визначивши йому розмір застави.
Враховуючи наведене та керуючись ст.176-178, 182-187, 193-194, 196-197, 202, 205, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання слідчого СВ ВП №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, в межах строку досудового слідства, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання, тобто з 26 квітня 2024 року.
Строк дії ухвали - до 25 червня 2024 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під варту у залі суду.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2024 складає 242240 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ ВП №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області, прокурора або до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає або перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання слідчому СВ ВП №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_7 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Одеській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Одеського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ ВП №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області, прокурора Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону та слідчого суддю Южного міського суду Одеської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Южного міського суду
Одеської області ОСОБА_1