Справа № 494/261/24
Провадження № 2/517/113/2024
29 квітня 2024 року с-ще Захарівка
Суддя Фрунзівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., розглянувши позовну заяву представника позивача - адвоката Шелест Марини Борисівни, подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -
встановив:
25 квітня 2024 року з Березівського районного суду Одеської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частинами 1, 4 ст. 58 ЦПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У цивільному процесі повноваження адвоката як представника підтверджуються відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Так, вбачається, що позовна заява підписана представником ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - адвокатом Шелест М.Б.
На підтвердження повноважень представника позивача - адвоката Шелест М.Б. до матеріалів справи додано довіреність від 29 грудня 2023 року, якою ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», в особі директора Бєляєва С.М. було уповноважено ОСОБА_2 представляти інтереси ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» серед іншого у судах всіх інстанцій та юрисдикцій та пред'являти позиви.
Разом з тим, судом встановлено, що до позовної заяви не додано документів, які підтверджують статус представника позивача як адвоката.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.
З огляду на викладене вище, представнику позивача необхідно надати суду документи, що підтверджують її статус адвоката, а саме завірені копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю або посвідчення адвоката на ім'я ОСОБА_2 .
Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, з позовної заяви вбачається, що ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» просить суд стягнути з ОСОБА_1 борг за спожитий природний газ за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 12008 грн 22 коп. На підтвердження заборгованості ОСОБА_1 до матеріалів справи було також додано відповідний розрахунок боргу (фінансовий стан) за об'єктом, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
В позовній заяві вказано, що зазначений вище об'єкт нерухомого майна належить відповідачу на праві власності відповідно до договорів купівлі-продажу від 25 листопада 2020 року та від 06 вересня 2019 року.
Варто зазначити, що ухвалою судді Березівського районного суду Одеської області від 05 грудня 2023 року заявнику ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» було відмовлено у видачі судового наказу про стягнення ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний в сумі 4737 грн 69 коп. за об'єктом, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, (далі - Договір), які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Для забезпечення приєднання побутовим споживачем до умов договору постачання природного газу побутовий споживач має надати постачальнику заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, підписану побутовим споживачем або уповноваженою ним особою.
Відповідно до пункту 11 розділу III Правил для укладення договору постачання природного газу побутові споживачі разом із заявою-приєднанням до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам пред'являють постачальнику оригінали таких документів: «документи, якими визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення).
Відповідачем Постачальнику була надана заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем від 04 жовтня 2021 року.
Як вбачається із копії вказаної вище заяви - приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», виконання договору постачання природного газу стосується об'єкта, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно із доданою до матеріалів справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_1 сформованою 16 січня 2024 року за номером 36203467, вбачається, що нерухоме майно, а саме житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_1 на праві власності (дата державної реєстрації 06.09.2019 та 25.11.2020).
Отже, судом встановлено, що вимоги позовної заяви ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» стосуються стягнення з відповідача боргу за спожитий природний газ по об'єкту, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 . Що також підтверджується крім позовної заяви, доданими до неї розрахунком заборгованості за спожитий газ та копією ухвали суду від 05 грудня 2023 року. В той час як заява - приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», виконання договору постачання природного газу стосується іншого об'єкта, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Тобто, представником позивача до матеріалів позовної заяви додано доказ (заяву - приєднання до умов договору постачання природного газу), який підтверджує виникнення правовідносин між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та відповідачем за об'єктом, який не стосується розгляду справи.
Крім цього, незважаючи на те, що у позовній заяві вказано, що об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить відповідачу на праві власності відповідно до договорів купівлі-продажу, судом встановлено, що представником позивача відповідних доказів вказаного до матеріалів справи додано не було.
Варто зазначити, про те, що до матеріалів справи додано підтвердження права власності відповідача взагалі на інше нерухоме майно (житловий будинок), який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для позивача.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).
При цьому суд наголошує, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суд перевіряє виключно позовну заяву на відповідність її вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України. Суд не надає оцінку достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів.
Ураховуючи викладене в сукупності, є законні підстави для залишення вказаної позовної заяви без руху з наданням представнику позивача строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 95, 175, 185 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву представника позивача - адвоката Шелест Марини Борисівни, подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - залишити без руху та надати представнику позивача строк на усунення недоліків терміном три дні з моменту отримання копії ухвали, з урахуванням вимог викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута представнику позивача.
Копію ухвали направити представнику позивача - ОСОБА_2 .
Ухвала в частині залишення позовної заяви без руху остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя: