Справа № 492/358/24
Провадження № 3/513/660/24
Саратський районний суд Одеської області
29 квітня 2024 року суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С., розглянувши матеріали ВП № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області, які надійшли для розгляду з Одеського апеляційного суду після визначення підсудності, про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Веселий Кут Арцизького району Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно непрацевлаштованого,
04 лютого 2024 року о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме виражався на його адресу нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої, чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи повідомленим завчасно, у судове засідання не з'явився. Зі складеним з приводу виявленого адміністративного правопорушення протоколом про адміністративне правопорушення порушник ознайомився, з протоколом згоден, йому було роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також ст. 268 КУпАП, повідомлено, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що зроблено відмітка та поставлено підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У своїй заяві (а.с. 16) просив справу слухати у його відсутність, вину свою визнав повністю.
У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не є обов'язковою, тому враховуючи наведені положення, той факт, що ОСОБА_1 при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, не з'явився у судове засідання, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Проаналізувавши надані докази, вважаю, що з матеріалів справи вбачається, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП домашнім насильством визначається насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 301133 від 16 лютого 2024 року, яким зафіксовано факт правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, зауважень щодо викладених у ньому обставин правопорушник не зазначив, вину свою визнав повністю;
- рапортом ст. інспектора чергового відділення поліції № 1 (м. Арциз) Болградського РВП ГУНП в Одеській області П.А. Гайдаржи від 04 лютого 2024 року про надходження повідомлення зі служби 102 про те, що 04 лютого 2024 року о 15 годині 03 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 співмешканець дебошире, провокує конфлікт стосовно грошей, які дав заявниці на купівлю продуктів, заявник: ОСОБА_2 ;
- заявою ОСОБА_2 від 04 лютого 2024 року про прийняття мір до її співмешканця ОСОБА_1 , який вчинив з нею сварку на побутовому ґрунті, у ході якої кричав та ображав її нецензурною лайкою;
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 04 лютого 2024 року, згідно з якими 04 лютого 2024 року її співмешканець ОСОБА_1 дав їй кошти на придбання продуктів. Після того як вона сходила до магазину та купила продуктів, останній вчинив з нею сварку, вимагаючи повернення коштів, при цьому ображав нецензурною лайкою Почувши, що вона викликає працівників поліції, пішов у невідомому напрямку;
- письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 від 16 лютого 2024 року, в яких останній пояснив, що 04 лютого 2024 року близько 15 години 00 хвилин він перебував із співмешканкою ОСОБА_2 за місцем проживання. Остання вчинила з ним сварку з невідомих причини. На його заспокоювання остання не реагувала. Під час сварки він не стримався та декілька разів висловився на її адресу нецензурною лайкою. Після зібрав свої речі та змінив місце проживання;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 09 лютого 2024 року, відповідно до яких 04 лютого 2024 року близько 15 години 00 хвилин він знаходився поряду із будинком АДРЕСА_2 та став свідком сварки між О. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . При цьому, чув як ОСОБА_1 ображав нецензурною лайкою ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_7 пішов з будинку;
-довідкою про результати повідомлення про вчинення домашнього повідомлення про вчинення домашнього насильства від 26 лютого 2024 року, за результатами якої в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Оцінивши докази в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП за ознаками вчинення домашнього насильства (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Обираючи вид і міру адміністративного стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, а також те, що відсутні відомості, про те що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення ним нових правопорушень, буде доцільним застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкцій ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір у сумі 605,60 гривні.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч.1 ст. 173-2, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок №UA978999980313030106000015722, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526, отримувач коштів - ГУК в Одеській області/смт Сарата/21081100, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок. Судовий збір перераховувати на рахунку №UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, призначення платежу стягнення судового збору на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили.
Повний текст постанови складено 29 квітня 2024 року.
Суддя В. С. Миргород