Справа № 510/1587/23
Провадження № 1-кп/510/231/24
24.04.24 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рені Одеської області, клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рені Одеської області, громадянина України, українця, не одруженого, з вищою освітою, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення займав посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, -
29.08.2023 р. до Ренійського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62023150020000372 від 13.06.2023 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України - перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що супроводжувались насильством, застосуванням спеціальних засобів та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.08.2023 р. відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 28.09.2023 р..
Ухвалою слідчого судді Ренійського районного суду Одеської області від 26.09.2023 відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 24.11.2023 р..
24.11.2023 р. строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту закінчився.
Враховуючи те, що строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 закінчився, а ступінь суспільної небезпеки обвинуваченого не зменшився, а також є вагомі ризики того, що ОСОБА_4 почне переховуватись від суду, прокурор звернувся з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , строком на 60 днів.
Крім того, прокурор вважає, що існують достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може вчинити дії, направлені на незаконний вплив на свідків, експертів та інших осіб причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення у цьому ж кримінальному провадженні, шляхом залякування, підкупу, шантажу, погроз, тощо до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню.
Також прокурор зазначив, що ОСОБА_4 , в міру своєї професіональної діяльності, достовірно знає яким чином знищити, сховати або спотворити речові докази, місцезнаходження яких на даний час не встановлено, в яких наявні відомості стосовно вчинення вищевказаного кримінального правопорушення та викривити відомості, які мають істотне значення для встановлення його обставин.
Також, існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки з метою уникнення від кримінальної відповідальності спроможний продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що вказує на існування ризику, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, наполягав на його задоволенні.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 не заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, долучених до клопотання матеріалів, суддя дійшов до висновку, про обрання запобіжного заходу у вигляд домашнього арешту, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
У ст. 177 КПК України зазначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином суспільству, незаконно впливати як на потерпілого так і на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. На підставі цього, суд вважає за можливим висловити припущення щодо існування ризику, передбаченого п.п. 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, зокрема: висновком службового розслідування щодо порушення службової дисципліни окремими посадовими особами відділення поліції № 2 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНИ в Одеській області від 11.07.2023; протоколом огляду від 13.06.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 13.07.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 13.07.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 13.07.2023; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 13.07.2023, та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати як на потерпілого так і на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що може негативно вплинути на судовий розгляд кримінального провадження, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суддя прийшов до висновку, що відносно ОСОБА_4 необхідно обрати озапобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 00:00 год. до 06:00 год., із встановленням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу є недоцільним, оскільки не відповідає суспільному інтересу.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.176-178, 181, 184, 186-187, 193-194, 195, 196-197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, що полягає у забороні залишати житло, що розміщене за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 00.00 год. до 06.00 год., строком до 22.06.2024 р., включно.
На обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти наступні обов'язки:
1)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
2)утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 та потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у кримінальному провадженні;
3)утримуватися від спілкування з іншими свідками у кримінальному провадженні;
4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Апеляційна скарга на ухвали судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 7 днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1