іменем України
29 квітня 2024 року м.Снігурівка
справа № 485/595/24
провадження №3/485/342/24
Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області Бодрова О.П., за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника Афанасьєва С.О.,
розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) щодо
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Чорноморськ Одеської області, громадянина України, українця, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за мобілізацією, стрільця - помічника гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 ,
установила:
Судом визнано доведеним
25 грудня 2023 року, старший солдат, стрілець - помічника гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , без дозволу та відома свого безпосереднього командира капітана ОСОБА_2 їздив до АДРЕСА_2 в особистих справах, чим самовільно залишив місце служби у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_3 .
Крім того, 28 грудня 2023 року, старший солдат, стрілець - помічника гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , без дозволу та відома свого безпосереднього командира капітана ОСОБА_2 їздив до АДРЕСА_2 в особистих справах, чим самовільно залишив місце служби у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_3 .
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП як самовільне залишення місця служби тривалістю до десяти діб.
Позиція захисника та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності
11 березня 2023 року до суду від захисника ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення, в яких захисник просить суд закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до начальника медичної служби ОСОБА_4 , капітана ОСОБА_2 зі скаргами на наявність суттєвих проблем у лівому колінному суглобі, які з часом тільки погіршилися та призвели до серйозної травми. 22.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_5 з проханням направити його на лікування. Після цього було видано направлення на лікування до медичного центу «Taurt Medical» у м.Херсон. Видано відповідний контрольний талон. При цьому начальник медичної служби надав вказівку записатися на прийом до медичного закладу. Фактично ОСОБА_1 не покидав самовільно місце несення служби, він відбув до м.Херсон для проходження лікування отриманої травми. Просив врахувати те, що ОСОБА_1 добровільно розпочав військову службу. На момент мобілізації ОСОБА_6 мав проблеми зі здоров'ям (1996 року - операція на лівому колінному суглобі, 12.01.2012 - гонартроз лівого колінного суглоба ІІ ступеню). ОСОБА_6 виконував з 25.02.2022 - 03.03.2022 бойові завдання, під час яких загострило старі травми. Після того проходив додаткові обстеження. 28.12.2023 отримав консультацію у лікаря ортопеда-травматолога. Обстеження були передані начальнику медичної служби ОСОБА_7 та капітану ОСОБА_2 по менеджеру. Висновки передані до військового лікаря, який рекомендував негайно провести операцію по заміні колінного суглоба. Проте, зазначену операцію зроблено не було, ОСОБА_1 направлено на бойове завдання. Звертає увагу на те, що фактичні обставини справи доводять наявність направлення, виданого начальником медичної служби ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_8 , що спростовує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого диспозицією ч.3 ст.172-11 КУпАП. 21.12.2023 ОСОБА_1 повідомляв в присутності ОСОБА_9 та ОСОБА_4 начальника - капітана ОСОБА_2 про отримання направлення. Фактично, самовільного залишення частини з боку ОСОБА_1 не відбулося, оскільки він отримав направлення на лікування. Вина ОСОБА_1 не доведена «поза розумним сумнівом».
24.04.2024 від захисника надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання мотивовано тим, що за версією ВЧ НОМЕР_1 , адміністративне правопорушення (останній його епізод) ОСОБА_1 було вчинено 28.12.2023, а отже строк для накладення адміністративного стягнення, який складав три місяці з дня вчинення правопорушення, сплинув 29 березня 2023 року, а тому провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи, строків, передбачених ст.38 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе не визнав, пояснив, що 25 грудня 2023 року та 28 грудня 2023 року був у м.Херсоні не по своїх особистих справах, а з приводу нестерплої болі в суглобі. ОСОБА_5 було виписано направлення на обстеження. Все було узгоджено з ОСОБА_10 та Кочурою. Керівництво він повідомляв в усній формі.
В останнє судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з'явилися. Захисник надав заяву про проведення судового засідання у їх відсутність.
Мотиви суду
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Згідно диспозиції ч.3 ст.172-11 КУпАП, відповідальність за вчинення даного правопорушення настає у разі самовільного залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Об'єктивна сторона може мати наступні прояви: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби тривалістю до десяти діб; нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Суб'єктивна сторона завжди характеризується прямим умислом з метою тимчасового ухилення від служби.
Самовільним залишенням частини або місця служби вважається таке, що вчинене без дозволу начальника (командира), який згідно з законодавством уповноважений такий дозвіл надати.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , винуватість останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:
-показаннями свідка ОСОБА_2 , який у судовому засіданні пояснив, що він є безпосереднім командиром ОСОБА_1 . ОСОБА_1 не скаржився на стан здоров'я. 07.01.2024 він був здивований тим, що ОСОБА_1 без його дозволу залишав місце служби без його дозволу. ОСОБА_1 не попереджав його про те, що він ходив до медичного пункту. Про направлення на обстеження йому стало відомо при проведення службового розслідування. Існує певний порядок в їх підрозділі. Є група в месенджері «Signal» - «Виїзд з району». В групі всі керівники. Заповнюється спеціальна форма, в якій зазначається серед іншого транспортний засіб, час виїзду. Ця форма надсилається йому як командиру. А ні 25 грудня, а ні 28 грудня ОСОБА_1 не повідомляв його про виїзд за межі району;
-показаннями свідка ОСОБА_5 , який у судовому засіданні пояснив, що він є начальником медичної служби. Він виписував ОСОБА_1 направлення на проходження обстеження. Направлення має бути також підписано командиром ОСОБА_11 . ОСОБА_1 повинен був повідомити свого безпосереднього командира - ОСОБА_2 та підписати направлення у ОСОБА_11 . Він неодноразово при видачі направлення про це наголошував. ОСОБА_1 має хронічне захворювання. Це було не термінове обстеження. Начальник медичної служби не відповідає за військовослужбовців, за них відповідає його безпосередній командир. Виїзд з району, це окрема процедура. Розмов про направлення в присутності ОСОБА_2 не було;
-даними протоколу про військове адміністративне правопорушення А4437 №4 від 02.02.2024, в якому викладі якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме 25 та 28 грудня 2023 року, старший солдат, ОСОБА_1 , без дозволу та відома свого безпосереднього командира капітана ОСОБА_2 їздив до м.Херсону в особистих справах, чим самовільно залишив місце служби у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_3 /а.с.2-4/;
-даними рапорту ОСОБА_12 від 07.01.2024, за яким останній зазначає, що жодних дозволів покинути район виконання бойового завдання від ОСОБА_1 не надавав, у зв'язку з чим, вважає, що перебування ОСОБА_1 25 та 28 грудня у м.Херсон має ознаки самовільного залишення місця несення служби, у зв'язку з чим просить призначити службове розслідування за ознаками самовільного залишення місця несення служби ст. солдатом ОСОБА_1 25 та 28 грудня 2023 року;
-даними акту службового розслідування від 02 лютого 2024 року, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_13 , відповідно до якого, старший солдат ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем та повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, 25 та 28 грудня 2023 року перебував поза місцем несення військової служби у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_3 . а саме виїжджав у АДРЕСА_2 з особистих питань, на зазначені поїздки дозволу безпосереднього командира не отримував, та відповідно у визначені дати припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України /а.с.6-11/;
-наказом №57 від 02.02.2024 командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_13 про результати службового розслідування /а.с.12/;
-наказом №3 від 23.03.2022 командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_14 , за яким відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, призначено солдата запасу ОСОБА_1 кулеметником стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС -101627 /а.с.16/;
-наказом командира військової частини НОМЕР_1 №148 від 29.05.2023, за яким ОСОБА_1 призначено до тимчасового виконання обов'язків начальника служби інфраструктурного-забезпечення логістики /а.с.14/.
Отже, зібрані у справі докази є належними та допустимими, відповідають фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, і повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення
Надані ОСОБА_1 медичні документи, скриншоти переписки з ОСОБА_15 , пояснення ОСОБА_5 не свідчать про те, що ОСОБА_1 потребував термінового залишення місця несення служби за станом здоров'я.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку за принципом «поза розумним сумнівом» про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП.
Згідно ч.2 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а відповідно до п.7 ст.247 КУпАПпровадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 02.02.2024 подія правопорушення мала місце 25.12.2023 та 28.12.2023. На момент розгляду справи судом закінчилися передбачені ч.2ст.38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення, тому провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.38, п.7 ст.247 КУпАП, суддя
постановила:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-11 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.7 ст. 247 КупАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихст.38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Суддя О.П. Бодрова