Справа №521/2005/24
Номер провадження 3/521/2976/24
25 квітня 2024 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Поліщук І.О. розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Одеській області, про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП, -
До Малиновського районного суду м. Одеси надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 26.01.2024 року серії ГП № 135153, ОСОБА_1 , 26.01.2024 о 12:55, за адресою: АДРЕСА_2 , не виконувала неодноразово законну вимогу про припинення правопорушення, а саме дрібного хуліганства в формі нецензурної лайки, шарпала працівників поліції, поводила себе зухвало.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, будь-які пояснення в матеріалах адміністративної справи відсутні.
Дослідивши матеріали справи, у яких відсутні докази на підтвердження факту, який би свідчив про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, вважаю, що в діях ОСОБА_1 , відсутні подія і склад правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження в справі підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У силу ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
До адміністративної справи в якості доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, долучено: протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 135153 від 26 січня 2024 року, довідкою «Армор» відносно ОСОБА_1 від 26.01.2024 року; протокол про адміністративне затримання серії АА №018450 від 26.01.2024 року, рапорт працівників поліції.
Суд, вивчивши матеріали справи та враховуючи прийшов до висновку, що провадження по справі слід закрити, оскільки в матеріалах справи, всупереч вимогам ст. ст. 251, 256 КУпАП, відсутні належні та допустимі докази, які би спростували або доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Щодо рапорту працівника поліції, як доказу вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення суд зазначає, що у ньому викладені обставини вчиненого правопорушення, проте, відповідно до правового висновку, висловленого ВС у Постанові від 20 травня 2020 року у справі № 524/5741/16а, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень за відсутності інших належних доказів підтвердження вчинення правопорушення.
За наведеного, сам по собі складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП, не може бути визнаний єдиним належним та допустимим доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, в частині підтвердження факту вчинення особою певних діянь, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а викладені у ньому обставини повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Так, у матеріалах даної справи відсутні будь-які конкретні правові докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідальність за яке настає за ст. 185 КУпАП.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду із прав людини, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. («Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року).
При цьому, практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України, фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо вини тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, вважаю за необхідне провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 ч. 1 п. 3 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 185 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в її діяннях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: І.О. Поліщук