Справа № 521/25882/23
Номер провадження 2-а/521/35/24
29 лютого 2024 року місто Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючий суддя - Плавич І.В.,
секретар судового засідання - Петренко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідача Інспектор Управління патрульної поліції в Одеській області, старший лейтенант поліції 2 батальйону 3 роти Вилкова Дмитра Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та стягнення суми оплаченого судового збору та понесених судових витрат та професійну правничу допомогу,-
ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідача Інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області, старший лейтенант поліції 2 батальйону 3 роти Вилкова Дмитра Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАТ номер 8104067, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст.121 КУпАП та стягнення суми оплаченого судового збору та понесених судових витрат та професійну правничу допомогу.
В обґрунтування своєї позиції позивач зазначив, що 09.11.2023 року, по відношенню до нього було розглянуто адміністративний матеріал та винесено постанову серії ЕАТ номер 8104067, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст.121 КУпАП.
Із вказаною постановою позивач не згоден, вважає її такою, що прийнята із порушенням вимог закону, оскільки винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій та вини водія, а отже підлягає скасуванню, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Зокрема, позивач зазначає, що йому не було належним чином роз'яснено підстави здійснення зупинки, незважаючи на відповідні вимоги, що суперечить положенням ст.ст. 252, 279 КУпАП, інспектор патрульної поліції не дотримувався принципів обґрунтованості свого рішення та принципу презумпції невинуватості Позивача, а складаючи оскаржувану постанову, Позивача взагалі було позбавлено права на правову допомогу.
21.11.2023 року до Малиновського районного суду м. Одеси надійшов адміністративний позов ОСОБА_1
Автоматизованим розподілом, здійсненим 21.11.2023 року, справі за позовною заявою ОСОБА_1 присвоєно єдиний унікальний номер 521/25882/23; головуючим визначено суддю Малиновського районного суду м. Одеси Леонова О.С.
28.11.2023 року суддею Леоновим О.С. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, Інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області, старший лейтенант поліції 2 батальйону 3 роти Вилкова Дмитра Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАТ номер 8104067, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст.121 КУпАП.
Судове засідання у справі призначено на 11.12.2023 року на 11 год. 00 хв.
11.12.2023 року адвокатом Драгун А.С., через систему «Електронний суд» було подано додаткові пояснення у справі № 521/25882/23, у яких зазначалося, що відповідач всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не надав доказів про порушення позивачем ПДР України, вказувала на те, що наразі не є зрозумілим яким чином інспектор УПП в Одеській області мав можливість визначити з великої відстані та у нічний час (постанова складена 09.11.2023 року о 00 год. 06 хв.) порушення Позивачем правил користування ременями безпеки, а зі змісту п. 7 оскаржуваної постанови вбачається, що у якості доказів до постанови додається камера № 472738, при цьому, з відповіді на адвокатський запит адвоката Драгун А.С. від 16.11.2023 року № 681- 13/41/13/13/01-23 представнику Позивача стало відомо, що поліцейські екіпажу «Океан-301» у складі Вилкова Д.В. та Бистревського І.С. згідно роздавальної відомості до Журналу обліку видачі/повернення портативних відеореєстраторів УПП в Одеській області 08.11.2023 року перед заступанням на нічну зміну отримали нагрудні відеореєстратори Motorola Solutions VB S/N 474493 та 473728.
28.12.2023 року через канцелярію Малиновського районного суду м. Одеси представником Департаменту патрульної поліції Нагнибіда О.М. було подано заяву про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, у якій просив поновити Департаменту патрульної поліції строк на подання відзиву на позовну заяву у зв'язку із переведенням особового складу Національної поліції України на посилений режим несення служби, залучення до виконання завдань територіальної оборони та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Також, просив врахувати введення воєнного стану та оголошення повітряних тривог на території України.
28.12.2023 року через канцелярію Малиновського районного суду м. Одеси представником Департаменту патрульної поліції Нагнибіда О.М було подано відзив на позовну заяву у якому просили залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови серії ЕАТ № 8104067 від 09.11.2023 року - без задоволення.
Утім, вказує, що факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписами з портативного нагрудного відеореєстратора поліцейського, з якого вбачається, що з моменту руху автомобіля до моменту зупинки транспортного засобу Позивач жодних маніпуляцій щодо відстібування ременя безпеки не проводить.
Зазначає, що ОСОБА_1 є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю від 15.05.2019 року N? 003786 виданим Радою адвокатів Одеської області (витяг додається до матеріалів справи). Згідно веб-порталу Судова влада України, адвокат Возіян А.А. представляє інтереси інших осіб по аналогічним справам, а тому йому відомі основні права особи, що притягується до адміністративної або іншої відповідальності передбачених КУпАП та іншими процесуальними кодексами.
Між тим вказує на те, що в оскаржуваній постанові у графі № 7 зазначено технічний пристрій, яким здійснювалося вимірювання, а саме «Камера 472738» , а зазначення інспектором в оскаржуваній постанові помилкового номера камери «472738» замість «473728» у графі № 7, не спростовує порушення Позивачем вимог 2.3.в. Правил Дорожнього руху, та є опискою.
Підсумовуючи наведені доводи, Відповідач зазначає, що постанова ЕАТ № 8104067 від 09.11.2023 року є законною, правомірною та винесена на підставі та у порядок передбаченому чинним законодавством України.
Повторним автоматизованим розподілом, здійсненим 26.01.2024 року, у справі № 521/25882/23 за позовною заявою ОСОБА_1 , у зв'язку з перебуванням судді Леонова О.С. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, головуючим визначено суддю Малиновського районного суду м. Одеси Плавич І.В.
31.01.2024 року адвокатом Драгун А.С., через систему «Електронний суд» було подано відповідь на відзив на позовну заяву у справі № 521/25882/23, зі змісту якої вбачається, що при винесені оскаржуваної постанови ОСОБА_1 знаходився у статусі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а не як адвокат, а законодавство України не містить жодних виключень в аспекті забезпечення особі права на захист.
Також зазначається, що на відеозаписі, який було зроблено на нагрудну камеру Інспектора УПП взагалі неможливо встановити чи було здійснено Позивачем порушення правил користування ременем безпеки, адже сам відеозапис починається вже з розмови між водієм та інспектором, що допускає можливість того, що при зупинці транспортного засобу ремінь безпеки було відстібнуто заздалегідь.
Судове засідання у справі призначено на 29.02.2024 року на 15 год. 10 хв.
Позивач в судове засідання не з'явився, про слухання справи сповіщений належним чином, надав заяву про слухання справи у його відсутності. Зазначив, що заявлені вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином та своєчасно.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно із ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Як визначено п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч.1 ст. 23 зазначеного Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга статті 121-3, частини перша, друга і третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами відповідальність передбачена ч. 5 ст. ст. 121 КУпАП.
Обґрунтовуючи свій позов, позивач посилається на те, що притягнення його до відповідальності є неправомірним, а оскаржувана постанова є такою, що підлягає скасуванню.
Більш того, наголошував на тому, що причин для його зупинки поліцейським не було, оскільки будь-яких порушень ПДР він не вчинив, а сама постанова є необґрунтованою та безпідставною, адже не містить жодних доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Разом з тим, статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:
1) фото - і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;
2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;
3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;
4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння;
5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото - і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Так, 26.04.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/855/17, адміністративне провадження №К/9901/18195/18 вказав, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Окремо необхідно наголосити, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
До того ж, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише в тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/1/17 від 26.04.2018.
Так, оскаржувана постанова, а саме її пункт 7 містить посилання на те, що до постанови додається відео. Проте, у вказаному відеозаписі відсутня фіксація безпосереднього моменту вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, оскільки першочергово зупинка водія була здійснена з іншого приводу, а момент вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 т. 121 КУпАП зафіксовано належним чином не було, що вказує на протиправність винесення відповідної постанови.
Таким чином, відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України не надав доказів про порушення позивачем ПДР України, що в свою чергу свідчить про недоведеність суб'єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним оскаржуваної постанови.
Така правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 15.03.2019 у справі № 686/11314/17.
Отже, сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17.
Аналогічної позиції дотримується і ВС/КАС в постанові № 216/5226/16-а від 18.07.2019.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням заявленого позову, суд доходить висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Одеській області суми оплаченого судового збору в розмірі 536 гривень 80 копійок.
Керуючись ст. 5, 9, 19, 20, 72, 77, 90, 139, 194, 241, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , Адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, Інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області, старший лейтенант поліції 2 батальйону 3 роти Вилкова Дмитра Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ номер 8104067 від 09.11.2023 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції 2 батальйону 3 роти Вилковим Дмитром Володимировичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Одеській області суми оплаченого судового збору в розмірі 536 гривень 80 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.
Повні відомості про учасників справи згідно ст. 246 ч. 5 п. 4 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , Адреса проживання: АДРЕСА_1 );
Відповідач 1: Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (адреса 65114, м. Одеса вул. Академіка Корольова, 5 ЄДРПОУ 40108646);
Відповідач 2: Департамент патрульної поліції (адреса 03048, м. Київ вул. Федора Ернста 3, код ЄДРПОУ 40108646);
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Відповідача: Інспектор Управління патрульної поліції в Одеській області, старший лейтенант поліції 2 батальйону 3 роти Вилков Дмитро Володимирович (адреса 65114, м. Одеса вул. Академіка Корольова, 5).
Суддя: І.В. Плавич