Справа № 521/6700/24
Номер провадження:1-в/521/545/24
29 квітня 2024 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з секретарем - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
в присутності засудженого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі, в режимі відеоконференції, подання начальника Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» (відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» № 3342-IX від 23.08.2023 року) про заміну невідбутої частини покарання на інший вид покарання відповідно до ст. 72 КК України відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2024 року за ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді арешту строком на 3 (три) місяці, суд, -
Виконуючий обов'язків начальника Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» № 3342-IX від 23.08.2023 року, звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з поданням про заміну невідбутої частини покарання на інший вид покарання відповідно до ст. 72 КК України відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судове засідання представник ДУ «Одеський слідчий ізолятор» не з'явився, будучи при цьому належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, зважаючи, що його участь у судовому засіданні не є обов'язковою, суд приходить до висновку про можливість розгляду подання за відсутності представника ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Засуджений не заперечував щодо задоволення подання.
Прокурор в судовому засіданні вважав за можливе подання задовольнити та замінити засудженому невідбуту частину покарання у виді арешту на інший вид покарання.
Дослідивши подання та додані до нього матеріали, а також вислухавши позицію прокурора та засудженого, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, суд в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, зокрема вправі вирішити питання про заміну невідбутої частини покарання.
Як вбачається зі змісту подання та наданих матеріалів, ОСОБА_4 , на теперішній час, відбуває покарання у виді арешту строком на 3 (три) місяці в умовах Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2024 року за ч. 2 ст. 185 КК України. Вирок набрав законної сили 23.04.2024 року.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» № 3342-IX від 23.08.2023 року, який набрав законної сили 28.03.2024 року, окрім іншого, викладено ст. 60 КК України у новій редакції, якою визначено, що покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого військовослужбовця в умовах ізоляції на гауптвахті і встановлюється на строк від одного до шести місяців.
Відтак, згідно змін зазначеного вище Закону, покарання у виді арешту може бути застосовано лише до військовослужбовців. Крім того, у КВК України з переліку установ виконання покарань виключено арештні доми.
Таким чином, засуджений ОСОБА_4 , який не є військовослужбовцем, дійсно не може на даний час відбувати покарання у виді арешту.
Так, пунктом 154 вказаного вище Закону внесено зміни до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» КК України, який доповнено пунктом 23 такого змісту: з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» засудженим, які відбувають покарання у виді арешту в арештних домах, замінити невідбуту частину покарання на інший вид покарання відповідно до статті 72 КК України.
Вказаним законом також внесені зміни до ч. 2 ст. 185 КК України, згідно яких, крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, - карається пробаційним наглядом на строк від трьох до п'яти років або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Статтею 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Отже, оскільки на теперішній час покарання у виді арешту, за яким відбуває покарання засуджений ОСОБА_4 , відносно осіб, що не є військовослужбовцями скасовано, ОСОБА_4 слід замінити невідбуту частину покарання у виді арешту іншим покаранням, передбаченим санкцією ч. 2 ст. 185 КК України (в редакції Закону України № 3342-IX від 23.08.2023 року) з врахування положень ст. 72 КК України.
Пунктом 2 частини 1 статті 72 КК України визначено, що одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту відповідають: два дні пробаційного нагляду.
Таким чином, оскільки на день розгляду подання засудженим не відбуто 21 днів арешту, йому слід замінити невідбуту частину покарання, з урахуванням ст. 72 КК України, на покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 місяць 12 днів та встановити протягом цього строку обов'язки, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України.
Крім того, у зв'язку із заміною засудженому невідбутої частини покарання у виді арешту на покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства, він підлягає негайному звільненню з-під варти, окрім випадку, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому засуджений перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цією особи під вартою.
З огляду на наведене, подання виконуючого обов'язків начальника Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 537, 539, КПК України, ст. ст. 5, 59-1, 60, 72, 389 КК України та п. 23 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» КК України, суд, -
Подання виконуючого обов'язків начальника Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» (відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» № 3342-IX від 23.08.2023 року) про заміну невідбутої частини покарання на інший вид покарання відповідно до ст. 72 КК України відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2024 року за ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді арешту строком на 3 (три) місяці - задовольнити.
Замінити засудженому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначене вироком Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2024 року за ч. 2 ст. 185 КК України, покарання у виді арешту, невідбута частина якого станом на день розгляду подання становить 21 днів, на покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 місяць 12 днів.
Засуджений ОСОБА_4 , у зв'язку із заміною невідбутої частини покарання у виді арешту на покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства, підлягає негайному звільненню з-під варти.
На підставі ст. 59-1 КК України встановити засудженому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1