Справа № 521/6691/24
Номер провадження:1-кс/521/1316/24
27 квітня 2024 року м.Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси клопотання слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Малиновської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12024162470000545 від 26.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
Слідчий СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області звернувся до слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси з клопотанням, погодженим з прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12024162470000545 від 26.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024162470000545 від 26.04.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.04.2024, у період часу з 20 год. 00 хв. до 20 год. 19 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території дитячого майданчику, який розташований біля будинку АДРЕСА_1 , в ході конфлікту із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розпочався внаслідок раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до охоронюваних законом цінностей життя та здоров'я людини, розуміючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи та реалізуючи свій злочинний умисел та мету, спрямовану на спричинення тяжких тілесних ушкоджень іншій особі, кулаком правої руки наніс три удари в область лобної частини голови ОСОБА_7 , внаслідок чого останній впав на поверхню землі, після чого, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, своєю правою ногою, яка була одягнута у кросівок, наніс один удар в область голови останнього, чим спричинив ОСОБА_7 тілесне ушкодження у вигляді багатоуламкового імпресійного перелому лівої скроневої кістки та підшкірної гематоми скуло-орбітальній області зліва.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
ОСОБА_5 26.04.2024 року було затримано в порядку ст.208 КПК України.
ОСОБА_5 26.04.2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні належними та допустимими доказами у їх сукупності, а саме у: протоколі огляду місця події від 26.04.2024; протоколі допиту потерпілого ОСОБА_7 від 26.04.2024; протоколі допиту свідка ОСОБА_8 від 26.04.2024; протоколі допиту свідка ОСОБА_9 від 26.04.2024; інших джерелах доказів, здобутих під час досудового розслідування.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення, під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК.
У даному випадку, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, зазначені у клопотанні, застосувати більш м'який запобіжний захід не вбачається можливим.
Прокурор та слідчий підтримали клопотання, просили його задовольнити.
Підозрюваний зазначив, що визнає свою вину у інкримінованому йому злочині, проти клопотання слідчого заперечує, просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зазначивши, що має намір продовжувати працювати та допомагати потерпілому та своїй родині, має на утриманні хвору матір, дружину та дітей. Матір працює, на цей час перебуває на лікарняному, лікується.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, просила обрати нічній домашній арешт, зазначивши, що підозрюваний має двох неповнолітніх дітей, дружину інваліда 2 групи, хвору матір на онкозахворювання, за якими потрібен догляд, проходив службу в ЗСУ. У випадку арешту підозрюваного діти залишатся без піклування.
Перевіривши та дослідивши надані матеріали до клопотання, заслухавши думки учасників процесу, суд вважає, що подане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, спробам незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадження, спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вимогами ч.2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1, ч.2 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя наділений лише повноваженнями на перевірку обґрунтованості підозри, яка за своїм змістом до процедури висунення обвинувачення в порядку, передбаченому КПК України, на стадії досудового розслідування є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (ч. 1 ст. 276 КПК України). Повідомлення про підозру персоніфікує кримінальне провадження, є юридичним фактом, що породжує виникнення кримінальних процесуальних правовідносин, та етапом, з якого починає реалізовуватися кримінальна відповідальність.
При вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу оцінці судом підлягають наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК. Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У матеріалах клопотання достатньо наявних даних, які указують на факти, що ОСОБА_5 міг вчинити вказане у клопотанні правопорушення і такі є переконливим для суду, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою. З наведених обставин, проводячи оцінку наданих суду матеріалів, доводів учасників процесу, слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою.
При вирішенні питання про ризики, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_5 , раніше не судимий, одружений, має двох неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, підозрюється у вчинені тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що вказує на наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тяжкість обвинувачення, хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював і те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - є однією з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу. Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер висунутого обвинувачення, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі.
Виходячи з характеру та обставин інкримінованого злочину, беручи до уваги особу підозрюваного, проводячи оцінку наданих суду матеріалів, доводів учасників процесу, слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою, а також враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, приходить до висновку, що до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який буде спроможним забезпечити належну процесуальну поведінку останнього. При цьому слідчий суддя зазначає, що наявність у підозрюваного постійного місця проживання та дітей, інших членів сім'ї, не зменшує наявних ризиків, тому відсутні підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу , ніж тримання під вартою.
Крім того, відповідно до п.2 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.
Керуючись ст. ст. 132, 176-178, 183, 372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб в межах строку досудового розслідування з триманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» до 24 червня 2024 року включно без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання 26.04.2024 року до 24.06.2024 року включно.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1