Провадження: 2/484/616/24
Справа: 484/949/24
29.04.2024 м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого- судді Мельничука О.В.
за участю секретаря судового засідання - Голубкової Н.М.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У лютому 2024 ТОВ "Фінансова компанія" Фінтраст Україна" звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 43840, 12 грн. із яких: 10000,00 грн. - сума кредиту, 22800,00 грн. - сума процентів за користування кредитом, 9085, 6 грн. - інфляційних втрат та 1954, 6 грн. - 3% річних. Також просить стягнути судовий збір та витрати на правову допомогу.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що 19.09.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачкою було укладено електронний договір № 54793840 про надання споживчого кредиту. Зазначений договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "Авентус Україна" затверджених наказом № 53-ОД від 16.01.2020 р. та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
Сума кредиту складала 10000,00 грн., а строк кредиту 30 днів, дата повернення кредиту 28.02.2022 ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачкою виконало шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку. Стандартна процентна ставка згідно п.1.5 кредитного договору становить 1.90% в день, в межах строку дії договору. Відповідач свої зобов'язання перед кредитором не виконав і відповідно до п.4.3 кредитного договору він був автопролонгований на 90 календарних днів. Відповідачка сплатити не здійснила.
Згідно п.п.3 п.5.1 кредитного договору ТОВ «Авентус Україна» має право укласти договір факторингу і 17.01.2023 між ним та ТОВ"Фінансова компанія" Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 17.06/23-Ф згідно якого перша відступила позивачеві право грошової вимоги, в тому числі і до відповідача.
Відповідно до договору факторингу п.1.1 позивач (фактор) зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ТОВ "Авентус Україна"), а той відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення зобов'язань та інших платежів, право на одержання яких належить клієнту.
Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача по кредиту не сплачена і складає: 10000, 00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 22800,00 грн. - проценти за користування кредитом. Крім того нараховано 9085, 6 грн. - інфляційних втрат та 1954, 6 грн. - 3% річних. Витрати на правову допомогу позивачу склали 10 000 грн. та витрати по сплаті судового збору - 2422, 4 грн., що і просить стягнути позивач.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій позов підтримав повністю і просив його задовольнити, а справу просить слухати у його відсутність.
Відповідачка ОСОБА_1 через канцелярію суду надала заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі доказами, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, оцінивши досліджені по справі докази приходить до наступного.
Копією договору № 4793840 від 19.09.2021 (а.с.12-16), таблицею обчислення загальної вартості кредиту(а.с.17), паспортом споживчого кредиту (а.с.19-21) підтверджено укладення кредитного договору між ТОВ "Авентус Україна" та відповідачкою, умови його та розмір заборгованості. Копією договору факторингу № 17.01/23-Ф від 17.01.2023 (а.с.39-43), акту прийому - передачі інформації згідно реєстру боржників до указаного договору(а.с.43) підтверджено право позивача вимагати погашення заборгованості по вказаному кредитному договору від відповідача.
Заборгованість ОСОБА_1 по кредиту перед позивачем складає: 10000, 00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 22800,00 грн. - проценти за користування кредитом. Крім того нараховано 9085, 6 грн. - інфляційних втрат та 1954, 6 грн. - 3% річних.
Згідно з ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Відповідно до положень ч.1.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч.1, 2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з ч.12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору, отримання кредитних коштів. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Договір відступлення прав вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги, які належали ТОВ "Авентус Україна" за кредитним договором, до позивача по справі.
Відповідачка не довела належного виконання зобов'язань за кредитним договором, розрахунки заборгованості не спростувала та визнала плзовні вимоги повністю.
Що стосується позовних вимог про стягнення інфляційних збитків та 3% річних, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
При обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.
Ураховуючи вищенаведене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що відповідачка порушила умови договору, на час ухвалення рішення позивачу борг не сплатила, позовні вимоги визнала повністю, а тому наявні законні підстави для їх задоволення.
За правилами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно сягнути сплачений ним судовий збір та витрати на правову допомогу.
На підставі ст. ст. 2, 10, 12, 13,81,82,89,259, 263 - 265, 268,273 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Фінтраст Україна", суму заборгованості за кредитним договором № 4793840 від 19.09.2021 в розмірі 43840,12 грн., із яких: 10000, 00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 22800,00 грн. - проценти за користування кредитом; 9085, 6 грн. - інфляційних втрат; 1954, 6 грн. - 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Фінтраст Україна» витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Фінтраст Україна» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України повні відомості про учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Фінтраст Україна" адреса місця місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, буд.15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: О.В. Мельничук