Справа № 504/884/24
Номер провадження 3/504/666/24
16.04.2024смт.Доброслав
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Вінська Н.В. розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , працюючого водієм, посвідчення подія НОМЕР_1 від 12.06.2021 року видане ТСЦ 5146,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
В провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області перебувають матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , не з'явився будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, шляхом телефонограми.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце складання, посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №163645 від 23.02.2024 року, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107 н/з НОМЕР_2 у стані наркотичного сп'яніння згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою огляду на стан алкогольного сп'яніння №000536 від 22.02.2024 року, чим порушив п.2.9. Правил дорожнього руху України.
Такі його дії кваліфіковані працівниками поліції за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
До протоколу додано запис відеофіксації події, копію посвідчення подія, технічного паспорту на автомобіль, рапорт інспектора СРПП ВН №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області капітана поліції Бабаєва С., постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАД №930356 від 18.02.2024 року, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння №000536 від 22 лютого 2024 року, пояснення ОСОБА_1 та повідомлення про запрошення до підрозділу поліції від 18.02.2024 року.
Так, п.2.9 ПДР України передбачено, що водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; б) керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу; в) керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий; г) передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані; ґ) передавати керування транспортним засобом особам, які не мають при собі посвідчення на право керування ним, якщо це не стосується навчання водінню відповідно до вимог розділу 24цих Правил; д) під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання); е) користуватися розпізнавальним знаком Водій з інвалідністю за відсутності у водія чи пасажира документів, що підтверджують інвалідність (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).
Працівником поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказано на порушення вимог п.2.9 ПДР України, проте не зазначено який саме підпункт порушено, хоча п.2.9 ПДР України містить сім підпунктів, що свідчить про невідповідність документа вимогам ст.256 КУпАП та «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року.
Діючим кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачене право суду самостійно здійснювати кваліфікацію дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п."а" ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. Положення Конвенції стосуються й обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, що випливає з практики Європейського суду з прав людини, який приймає до свого провадження і заяви щодо рішень судів про накладення на осіб адміністративних стягнень, оскільки вважає, що в силу суворості санкцій такі справи за суттю є кримінальними, а адміністративні покарання фактично носять кримінальний характер з усіма гарантіями ст.6 Конвенції (п.55 рішення у справі "Гурепко проти України"; п.21 рішення у справі "Надточій проти України").
У відповідності до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17грудня 2008№ 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я у відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735, Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за № 1413/27858.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
За відсутності відповідного направлення, передбаченого ч. 6 ст. 266 КУпАП та п.8 розділу ІІ Інструкції, вимога пройти огляд на стан сп'яніння у відповідному закладі охорони здоров'я, не є законодавчо обґрунтованою, висунута не на підставах та з грубим порушенням порядку (процедури), встановленого чинним законодавством, без дотримання матеріально-правових та процесуальних норм останнього.
Крім того, як вбачається з відеофайлу, який розміщений на DVD-диску, що долучений до матеріалів справи, відеозйомка не проводилась безперервно, що є порушенням п.5. розділу II Інструкції, тобто працівниками поліції безперервна відеофіксація обставин вчинення, виявлення адміністративного правопорушення не проводилась, відео фіксація події не проводилась з моменту зупинки транспортного засобу до кінця оформлення протоколу.
Відповідно до п. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за N 28/32999 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення.
Відсутність даних про технічні характеристики засобу фіксації за допомогою якого здійснено фото, або відеозйомку результати такої фіксації є недопустимими доказами (висновки ВС/КАС№ 428/2769/17від 24.01.2019,ВС/КАС ,справа №524/5536/17,15.11.18).
Верховний Суд у справі №216/5226/16-а(2-а/216/33/17) зазначив що, якщо із відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі .
Тому оптичний диск не може бути визнано допустимим доказом по справі.
Окрім того варто зазначити, що на наданому до суду диску відсутній запис спілкування працівника поліції із ОСОБА_1 безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу та не містить доказів роз'яснення ОСОБА_1 його прав висунутої підозри у перебуванні у стані сп'яніння, не зафіксовано також у будь якому вигляді ознак які на переконання поліцейського свідчили про перебування ОСОБА_1 у стані сп'яніння. при цьому запис з боді-камери працівника поліції наданий суду містить лише певні відрізки проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння.
Також до матеріалів справи додано повідомлення про запрошення ОСОБА_1 до підрозділу поліції «Для розгляду вчиненого адміністративного правопорушення» на 23.02.2024 року о 09:30 годині та серед наданих поліцією відеозаписів міститься два файли «0002022_00017920240223053028_0001.MP4» де поліцейський 23.02.2024 року о 05:30 годині (згідно відмітки часу у правому нижньому куті відео) телефонує невідомому чоловіку та уточнює чи буде він присутній при складанні протоколу та «0002022_00017920240223061544_0002.MP4» де поліцейський 23.02.2024 року о 06:15 годині оголошує по телефону невстановленій особі про складення відносно неї протоколу та про те, що його подальший розгляд відбудеться у суді, при цьому зміст протоколу особі оголошено не було.
Так,ст.254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Аналогічні вимоги викладені у вказаних вище Інструкціях.
З аналізу вказаних положень закону можна дійти висновку, що складання такого протоколу в обов'язковому порядку відбувається на місці вчинення правопорушення, не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у присутності особи, яка притягається до відповідальності за адміністративне правопорушення, з роз'ясненням останньому його прав, передбачених ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст.268 КУпАП, наданням можливості надати свої пояснення, врученням копії протоколу.
Втім, наявний у справі протокол серії ААД № 163645 про вчинення 18 лютого 2024 р. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, складений лише 23.08.2022 року, тобто через п'ять днів після виявлення правопорушення та без присутності особи, яка притягається до відповідальності, що не відповідає приписам ст.ст. 254, 256 КУпАП, якими визначено 24 години для складання протоколу та передбачено його складання у присутності особи, яка вчинила правопорушення, роз'яснення останній її прав, і не передбачене складання такого протоколу у відсутність цієї особи.
Більш того, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 259 КУпАП складання протоколу про адміністративне правопорушення не на місці вчинення правопорушення допускається лише в разі неможливості скласти його на місці події, зокрема, при вчиненні порушень правил користування засобами транспорту, правил щодо охорони порядку і безпеки руху порушника може бути доставлено уповноваженою на те особою в поліцію, якщо у нього немає документів,
Разом з тим, згідно з текстом протоколу сам протокол ОСОБА_1 , не вручався, копію протоколу йому надіслано не було, а отже зі змістом протоколу його не було ознайомлено взагалі.
Крім того, до матеріалів справи додано повідомлення про запрошення ОСОБА_1 до підрозділу поліції на 23.02.2024 року о 09:30 годині - «Для розгляду вчиненого адміністративного правопорушення» а не для складання відповідного протоколу, при цьому згідно відмоток часу на доданих відеозаписах протокол було уже складено працівником поліції о 06:15 годині 23.02.2024 року.
Суттєвим недоліком наданих до суду матеріалів також є факт того, що поліцейські, вважаючи, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння не відсторонили його від керування транспортним засобом.
Відповідно до п. 1 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Також, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП у разі виявлення особи, яка керує транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, поліцейські зобов'язані відсторонити від керування транспортними засобами (вчинити дії, які унеможливлюють подальше керування).
Проте, матеріали справи не місять жодного доказу того, що ОСОБА_1 був відсторонений від керування, а також акту приймання автомобіля іншою особою, відповідальною за її зберігання.
Отже, факт невідсторонення водія від керування свідчить про відсутність підстав для підозри ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння.
Наведене вище свідчить про порушення поліцейськими порядку оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та порядку проведення огляду на стан сп'яніння, а відтак, зміст протоколу не відповідає дійсності і протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом у справі, так як отриманий з порушенням закону.
Згідно з ч.1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, від 04.11.1950 року, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов'язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(п.п. 21-22 рішення у справі «Надточій проти України». П.33 рішення у справі «Гурепка проти України»).
Згідно з ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, - є частиною національного законодавства України.
Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, провадження у справі, на підставі п. 1ст. 247 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 цього Кодексу.
Згідно із п.1 ч.1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 124,п.1 ч. ст.247, п. 3 ч. 1 ст.284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, а в разі її оскарження з дня прийняття рішення апеляційною інстанцією.
Суддя Н. В. Вінська