29 квітня 2024 року Єдиний унікальний № 501/814/24 Провадження № 1-кп/501/108/24
Іменем України
25 квітня 2024 року м. Чорноморськ
Іллічівський міський суд Одеської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 секретар судових засідань - ОСОБА_2
номер справи 501/814/24 номер провадження 1-кп/501/108/24
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстр досудових розслідувань за № 62023000000000368 від 03 травня 2023 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Доманівка Доманівського району Миколаївської області, громадянина України, з вищою освітою проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України,
участь у справі приймали: прокурор - ОСОБА_4 ,
захисник обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
обвинувачений - ОСОБА_3
Стислий виклад обставин клопотання.
01 березня 2024 року до Іллічівського міського суду Одеської області від Одеської обласної прокуратури надійшли матеріали кримінального провадження за обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, із затвердженим обвинувальним актом.
25 квітня 2024 року в судовому засіданні прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_4 заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашьного арешту відносно ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що перебуваючи на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Чорноморськ-порт» Одеської митниці, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення, 11 листопада 2022 року близько 12 год. 08 хв. під час зустрічі з представником ПП «Інноваційні технології і Ко» ОСОБА_6 в закладі громадського харчування «Смачний Дім», розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , висловив йому пропозицію надати неправомірну вигоду у розмірі 200 (двісті) доларів США за вплив на працівників митного посту «Чорноморськ-порт» Одеської митниці в частині безперешкодного митного оформлення вантажу та нескладання протоколу про порушення митних правил у зв'язку із встановленим перевищенням ваги товарів, що переміщувались у контейнері № НОМЕР_1 на вантажному автомобілі з державними номерними знаками НОМЕР_2 / НОМЕР_3 та зазначених у митній декларації типу ЕК10АА № № 22иА5000800091161Л) від 10.11.2022, на що ОСОБА_7 вимушено погодився.
16 лютого 2024 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 396-2 Кримінального кодексу України.
21 лютого 2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеса ОСОБА_3 обрано запобіжних захід у вигляді цілодобового домашнього арешту , строк якого закінчується 20 березня 2024 року.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 7 березня 2024 року ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період часу з 22 :00 години до 6:00 години наступного дня за адресою АДРЕСА_1 , строком до 5 травня ,включно.
Прокурор зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, а сааме:
п.1 ч.1 ст. 177 ОСОБА_3 може:переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, що на думку сторони обвинувачення підтверджується тяжкістю покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим;
п.3 ч.1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України незаконно впливати на свідків, заявника та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема, що на думку сторони обвинувачення, свідчить те, що дані особи ще не допитані під час розгляду справи, однак у зв'язку із залякування, підкуту, шантажу, погроз можуть надати неправдиві покази;
п.5 ч.1 ст. 177 вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, що на думку сторони обвинувачення пов'язане з тим, що він спроможний здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Прокурор також зазначає, що вищезазначені ризики не зменшилися, у зв'язку із чим більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належного виконання обвинуваченим обов'язків та запобігти зазначеним ризикам.
Тому вважає необхідним продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період часу з 22 :00 години до 6:00 години наступного дня за адресою АДРЕСА_1 , строком на два місяці до 23 червня 2024 року травня ,включно.
Позиція учасників судового процесу.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав зазначених в ньому.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з підстав необхідності проходити лікування обвинувачуваного у кардіолога та доглядати мати похилого віку , яка перебуває у тяжкому стані та потребує сторонньої допомоги.
Суддя вислухавши учасників судового процесу, дослідивши клопотання вирішує наступне.
Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального Кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 181 Кримінального процесуального кодексу України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.
По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Строк домашнього арешту обвинуваченого за попередньої ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області закінчується 05 травня 2024 року, однак судовий розгляд не завершено та з огляду на обсяг доказів він потребує значного часу.
Суд констатує,що на даний час хоча і з меншою ймовірністю, але продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, що на думку сторони обвинувачення підтверджується тяжкістю покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим;незаконно впливати на свідків, заявника та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема, що на думку сторони обвинувачення, свідчить те, що дані особи ще не допитані під час розгляду справи, однак у зв'язку із залякування, підкуту, шантажу, погроз можуть надати неправдиві покази;вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, що на думку сторони обвинувачення пов'язане з тим, що він спроможний здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави , тому підстави для продовження міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не відпали.
Згідно із ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
На момент розгляду клопотання прокурора сукупний строк перебування обвинуваченого на домашньому арешті не перевищує шестимісячного строку такого запобіжного заходу, який визначено ч. 6 ст. 181 Кримінального процесуального кодексу України.
Суд вказує, що принцип змагальності, як загальна засада кримінального провадження, передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
При цьому сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з вимогами пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кримінального процесуального кодексу України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 липня 2011 року, Суд зазначив (п. 175 справи), що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.
За даними матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України.
Обставини здійснення обвинуваченим конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості потребують перевірки і оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок цілком узгоджується і з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Висновок суду
У зв'язку викладеним вище, суд з врахуванням вимог ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», приймаючи до уваги фактичні обставини справи, особу ОСОБА_3 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість злочину і можливого покарання, вважає, що наявні підстави для задоволення клопотання прокурора частково та продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту змінивши його на в нічний час , строком на два місяці з покладенням на ОСОБА_3 обов'язків передбачених ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України.
На підстави викладеного, керуючись ст. 177, 181,199, 331, ч. 2 ст. 376, ч.15 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України суд,-
Клопотання прокурора Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - задовольнити .
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період часу з 22:00 години до 06:00 години наступного дня за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, тобто до 23 червня 2024 року, включно.
Покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
? прибувати за кожним викликом до прокурорів та суду за кожною вимогою;
? не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
? повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця мешкання;
? утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
? здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на групу прокурорів Чорноморської окружної прокуратури які приймають участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти зазначеної ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною.