ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22300/20
провадження № 1-кс/753/1198/24
"23" квітня 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вивчивши клопотання ОСОБА_2 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12017100020005004 від 11.05.2017,
До слідчого судді надійшло вказане клопотання, в якому ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні №12017100020005004, відомості щодо якого внесені 11.05.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, просить накласти арешт на майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_3 .
ОСОБА_2 . обґрунтовує клопотання тим, що СВ Дарницького УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування вказаного кримінального провадження, у якому ОСОБА_2 є потерпілою та цивільним позивачем у зв'язку із завданням внаслідок кримінального правопорушення їй матеріальних збитків в розмір 2000000,00 грн. та моральних збитків в розмірі 1000000,00 грн., а тому з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні просить накласти арешт на вище вказане майно.
У судове засідання заявник, слідчий та прокурор не з'явилися, належним чином повідомлені про розгляд клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього документи, вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.
Встановлено, що у провадженні СВ Дарницького УП ГУНП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12017100020005004 від 11.05.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме за фактом заволодіння невстановленими особами шахрайським шляхом квартири АДРЕСА_1 .
Згідно наявного в матеріалах клопотання витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_1 , належала на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 . Після чого право власності перейшло до ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу №754 від 01.04.2015, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . 14.12.2017 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу №1285, на підставі якого право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_3 .
Заявник вказує, що право власності на її майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 було набуто безпідставно, гр. ОСОБА_4 , після підписання договору купівлі-продажу даної квартири, не слатив встановлену договором суму коштів, а саме 871400,00 грн., документу, який підтверджує розрахунок не має та у подальшому здійснив продаж квартири гр. ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Однак, зазначених вимог закону заявник не дотримався.
Згідно з ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в цьому кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Заявник, звертаючись до слідчого судді з клопотанням, зазначила правову підставу для накладення арешту на майно - забезпечення цивільного позову шляхом накладення арешту на майно.
Разом з тим, ОСОБА_2 обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надала достатніх і належних доказів.
За долученими до клопотання доказами, не вбачається, що будь-якій особі в рамках кримінального провадження №12017100020005004 від 11.05.2017 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та відповідно з наявного витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що ОСОБА_4 не є особою стосовно якої розпочато досудове розслідування.
Враховуючи вказані обставини, відсутні правові підстави для арешту вказаного майна, оскільки звернення відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України із клопотанням про накладення арешту на майно передбачає наявність підозрюваного у кримінальному провадженні, а також можливо юридичної особи щодо якої здійснюється досудове розслідування.
Поданий в порядку ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні до ОСОБА_4 без здійснення щодо останнього досудового розслідування нівелює саму підставу для накладення арешту на майно з якою звернувся цивільний позивач.
Водночас цивільний позов може бути подано як під час досудового розслідування, так і судового розгляду, однак під час досудового розслідування цивільний позов подається органу досудового розслідування в рамках відповідного кримінального провадження, але не слідчому судді.
Отже, підстави до задоволення вказаного клопотання відсутні.
Керуючись статтями 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання ОСОБА_2 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12017100020005004 від 11.05.2017 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 29.04.2024 о 09 год. 00 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1