Справа № 953/1637/24
н/п 2-во/953/40/24
"22" квітня 2024 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у рішення Київського районного суду м. Харкова від 09.04.2024 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
09 квітня 2024р. рішенням Київського районного суду м. Харкова шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 27.03.2009 р. у Київському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №121, - розірвано.
16.04.2024 р. позивачем подано заяву про виправлення описки у рішення, що полягає у не зазначені у рішенні суду відомостей про другу дитину, а саме ОСОБА_3 .
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне:
Положеннями ч.1, ч.2 ст. 269 ЦПК України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
З аналізу вищевказаних положень процесуального закону вбачається, що призначення судового засідання для вирішення питання про виправлення описки є ініціативою суду.
За таких обставин, суддя вважає можливим вирішити питання про виправлення описки поза межами судового засідання та без повідомлення учасників справи, оскільки допущена описка не впливає на суть ухваленого судового рішення та для її виправлення не встановлено необхідності заслуховування доводів учасників справи.
Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 300/765/15-ц судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам, зокрема, роз'яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони від сумісного проживання мають двох доньок, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчать свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 .
Однак, в рішенні Київського районного суду м. Харкова від 09.04.2024 помилково вказано, що сторони мають одну дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне постановити у справі ухвалу про виправлення вищезазначеної описки.
Керуючись ст.ст.260, 269 ЦПК України, суд, -
постановив:
Виправити описку у тексті рішення Київського районного суду м. Харкова від 09.04.2024, зазначивши, що сторони від сумісного проживання мають двох доньок, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчать свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 .
Дана ухвала є невід'ємною частиною рішення Київського районного суду м. Харкова від 09.04.2024.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання, та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Суддя Н.В. Єфіменко