Справа № 638/8733/14-ц
Провадження № 4-с/638/53/24
26 квітня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - Аркатової К.В.,
за участі секретаря судового засідання - Шевченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала Сергія Володимировича, стягувач: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк»,
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала Сергія Володимировича, стягувач: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк», в якій просив суд:
- визнати неправомірними постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала Сергія Володимировича: про відкриття виконавчого провадження № 740902252 від 07.02.2024 року з виконання виконавчого листа № 638/8733/14-ц виданого 24.09.2015 Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованості в розмірі 106134,32 дол. США та судового збору в розмірі 5481 грн.; про арешт коштів боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 74090252 від 07.02.2024 року;
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала Сергія Володимировича повернути виконавчий документ - виконавчий лист № 638/8733/14-ц виданий 24.09.2015 року Дзержинським районним судом м. Харкова стягувачу - АТ «Ощадбанк» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк». Закінчити виконавче провадження № 740902252.
Вимоги скарги обґрунтовано тим, що 07.02.2024 року з телефонного додатку «Дія» скаржнику стало відомо про відкриття виконавчого провадження № 74090252 (постанова від 07.02.2024 року), про арешт коштів боржника ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 4399379,24 грн (постанова від 07.02.2024 року), про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження у розмірі 400 грн (постанова від 07.02.2024 року); про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 269 грн (постанова від 07.02.2024 року). Вказані постанови прийняті приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Цимбалом Сергієм Володимировичем за результатами розгляду заяви стягувача: АТ «Ощадбанк» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» про примусове виконання виконавчого листа № 638/8733/14-ц виданого 24.09.2015 року Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення зі скаржника на користь АТ «Ощадбанк» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованості в розмірі 92568,97 доларів США заборгованості по кредиту, 13443,92 доларів США - 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, 121,53 доларів США - 3% річних за несвоєчасне повернення відсотків, що відповідно до офіційного курсу НБУ в гривні становить 2712588,06 грн. та 5481 грн судового збору, а всього2718069,06 грн. В оскаржуваних постановах приватного виконавця Цимбала С.В. зазначено, що документ вступив в законну силу (набрав чинності): 15.01.2015 року.
Скаржник вважає рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала С.В. по відкриттю виконавчого провадження № 74090252 та примусовому виконанні виконавчого листа № 638/8733/14-ц виданого 24.09.2015 року Дзержинським районним судом міста Харкова, є неправомірними. А отже, усі прийняті в межах даного виконавчого провадження постанови, прийняті відповідачем такими, що підлягають скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 5 Закону України “Про виконавче провадження”, приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи (крім рішень Національного банку України).
Стягувачем у даному ВП № 74090252 є АТ «Ощадбанк» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк». Відповідно до статті 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 153 ЦК України акціонерне товариство може бути створене юридичними та (або) фізичними особами, а також державою в особі уповноваженого органу, територіальною громадою в особі уповноваженого органу.
У відповідності до статті 36 ГК України підприємством є самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов'язки. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб. Види та організаційні форми підприємств зазначені в статті 63 ГК України, згідно якої, залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності); спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб'єктами співробітництва. Частина четверта статті 73 ГК України встановлює вимоги до найменування державного унітарного підприємства, яке повинно містити слова "державне підприємство". У відповідності до частини сьомої статті 74 ГК України державне унітарне комерційне підприємство може бути перетворене у державне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З інформації, що знаходиться в публічному доступі та є частиною національного законодавства України, вбачається, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.1999 року № 876 «Про деякі питання управління Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України», на виконання розпорядження Президента України від 20 травня 1999 р. N 106 ( 106/99-рп) та з метою удосконалення структури і організації управління Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України, створення умов для більш ефективної реалізації державою прав власника Кабінет Міністрів України, перетворено Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України (далі - Ощадбанк) у відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - Банк). Установлено, що Банк є правонаступником прав і обов'язків Ощадбанку. Цією ж постановою КМУ затверджено статутний фонд Банку у розмірі 100 млн. гривень із закріпленням у власності держави 100 відсотків акцій, що випускаються на величину його статутного фонду. Рішення про зміну розміру статутного фонду Банку приймаються і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2003 р. № 261 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 2017р. №122) затверджено статут публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Згідно пункту 1 статуту стягувача - Публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” (далі - Банк) є державним банком. Банк утворений відповідно до розпорядження Президента України від 20 травня 1999 р. № 106, постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 1999 р. № 876 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 21, ст. 955) шляхом перетворення Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України у відкрите акціонерне товариство “Державний ощадний банк”, тип якого відповідно до Закону України “Про акціонерні товариства” змінено на публічне акціонерне товариство. Банк є правонаступником Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України, зареєстрованого Національним банком України 31 грудня 1991 р. за № 4. Пунктами 8, 9 статуту передбачено, що Єдиним акціонером Банку, якому належить 100 відсотків акцій у статутному капіталі Банку, є держава. Функції з управління корпоративними правами держави у Банку здійснює Кабінет Міністрів України. Кабінет Міністрів України виконує також функції вищого органу управління Банку. Згідно пунктів 18, 19 статуту Банк у своїй діяльності керується Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України “Про банки і банківську діяльність”, “Про акціонерні товариства”, іншими законами України, нормативно-правовими актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Національного банку, державних органів, прийнятими відповідно до визначеної законом їх компетенції щодо контролю за діяльністю Банку як суб'єкта господарювання та суб'єкта режимно-секретної діяльності, положеннями цього Статуту, а також внутрішніми нормативними документами Банку. У разі зміни законодавства або у разі наявності розбіжностей між положеннями цього Статуту та нормами законодавства цей Статут застосовується в частині, що не суперечить законодавству.
Отже, скаржник вважає, що виконавчий документ, а саме: виконавчий лист № 638/8733/14-ц виданий 24.09.2015 року Дзержинським районним судом м. Харкова, не лише не підлягав виконанню приватним виконавцем з підстав наведених у скарзі, але й був поданий стягувачем до виконання з пропущенням встановленого законом строку пред'явлення цього виконавчого документа до виконання, що є підставою для його повернення стягувачу. Так, згідно положень статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Частина шоста наведеної статті Закону передбачає, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Однак, стягувач (третя особа) - АТ «Ощадбанк» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» пропустив строк пред'явлення виконавчого документу до виконання та не звертався до суду з заявою про поновлення пропущеного строку з виконання виконавчого листа № 638/8733/14-ц виданого 24.09.2015 року Дзержинським районним судом м. Харкова.
Ухвалою суду від 26 лютого 2024 року скаргу прийнято до провадження та призначеного до судового розгляду. Крім того, вказаною ухвалою витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала Сергія Володимировича належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження № 740902252, відкритого 07.02.2024 року.
06 березня 2024 року приватним виконавцем Цимбалом С.В. направлено до суду витребувані матеріали виконавчого провадження та відзив, в якому виконавець просив відмовити в задоволенні скарги, зазначивши, що вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на законі.
18 березня 2024 року архіваріусом Дзержинського районного суду м. Харкова Ларисою Чумак з архіву суду надано копії архівної справи № 638/8733/14.
29 березня 2024 року стягувачем у виконавчому провадженні - АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківського обласного управління АТ «Державний ощаний банк України» в особі представника Усатюк І.В. подано відзив на скаргу, в якому проти задоволення скарги представник стягувача заперечував, зазначивши, що примусове стягнення в межах виконавчого провадження № 740902252 здійснюється не на користь держави або державного органу, а також акцентував увагу на дотриманні стягувачем строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
У судове засідання заявник, його представник не з'явилися, про день та час розгляду скарги повідомлялися належним чином.
Технічна фіксація судового розгляду не здійснювалась на підставі положень статті 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.
На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області перебуває виконавче провадження № 74090252, відкрите постановою від 07 лютого 2024 року на підставі виконавчого листа Дзержинського районного суду м. Харкова, виданого 24 вересня 2015 року. В межах вказаного виконавчого провадження здійснюється примусове стягнення зі скаржника на користь АТ «Ощадбанк» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованості в розмірі 106134,32 дол. США та судового збору в розмірі 5481 грн.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень. Згідно з ч. 1 ст. 5 цього Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статує та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Частиною другоюстатті 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначає обмеження для приватних виконавців, так, приватний виконавець не здійснює примусове виконання рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи (крім рішень Національного банку України).
Суд зазначає, що посилання скаржника на неможливість приватним виконавцем здійснювати стягнення на користь держави не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, зокрема, але не виключно, положеннями Статуту стягувача.
Згідно з ч. 2 Загальних положень Статуту стягувана (затвердженого постановою КМУ від 25.02.2003 року № 261, в редакції постанови КМУ від 09.02.2024 року № 139, погодженого НБУ 04.03.2024 року), банк утворено відповідно до розпорядження Президента України, від 20 травня 1999р. № 106 «Про акціонування Державного спеціалізованого комерційного ощадного банк України», постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 1999 р. № 876 «Про деякі питання управління Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України» (Офіційний вісник України, 1999 року, № 21, ст. 955) шляхом перетворення Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України у відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» , тип якого відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» змінено на публічне акціонерне товариство відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2011 року № 502 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України» від 25 лютого 2003 року № 261 (Офіційний вісник України,2011 р., № 36, ст. 1485). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 568 «Питання акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (Офіційний вісник України, 2019 р, № 55, ст. 1908) тип акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» змінено на приватне.
Відповідно до ч. 8 Статуту стягувача, єдиним акціонером банку, якому належить 100 відсотків акцій у статутному капіталі банку, є держава. Функції з управління корпоративними правами держави у банку здійснює Кабінет Міністрів України.
Згідно з ч. 11 Статуту стягувача, банк є юридичною особою приватного права, утвореною згідно з законодавством. Відповідно до ч.ч. 12 та 13 Статуту, банк, як юридична особа, має у власності відокремлене майно, самостійний баланс, відкриває власні рахунку у Національному банку та інших банках, використовує власні печатки, штампи, фірмові бланки та банківські реквізити. Банк має право від свого імені набувати майнових і особистих немайновнх прав, зокрема вчиняти правочини (договори, контракти), бути учасником судового і арбітражного процесу (позивачем, відповідачем) в судах.
Відповідно до ч. 22 Статуту, банк є економічно самостійним і повністю незалежним від органів державної влади і органів місцевого самоврядування в рішеннях та діях, пов'язаних з його операційною діяльністю.
Згідно з ч. 23 Статуту, банк проводить свою діяльність на комерційній основі, набуває, володіє, користується і розпоряджається майном, зокрема будівлями, спорудами, устаткуванням, інвентарем, фондами та коштами, які належать йому на праві власності, відповідно до законодавства.
Зазначені положення Статуту банку, кореспондуються з положеннями Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Банком визнається юридична особа, яка ні підставі ліцензії має виключне право надавати банківські послуги (ст. 2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»). Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами послуг, (ст. 2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»).
Національний банк України не відповідає за зобов'язаннями банків, а банки не відповідають за зобов'язаннями Національного банку України, якщо інше не передбачено законом або договором. Органам державної влади і органам місцевого самоврядування забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов'язків або втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом.
Статтею 6 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначає організаційно-правову форму банку. Так, банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства або кооперативного банку.
Згідно зі загальними положеннями статуту стягувача, його організаційно-правова форма - акціонерне товариство, (тип - приватне) (ч. 3 Статуту банку).
Органи державної влади- це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями.
Крім того, суд зазначає, що строки пред'явлення виконавчих документів до виконання визначені у ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно з ч. 1 ст. 12 цього Закону, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до ч. 4. ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Враховуючи що стягувач не є державою чи державним органом, строк пред'явлення виконавчого листа № 638/8733/14-ц до виконання становить 3 (три роки), що перервався пред'явленням до виконання.
Згідно статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки стягувачем у виконавчому провадженні № 74090252 не є держава або державний орган, крім того, стягувачем в особі АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» дотримано строків пред'явлення виконавчого документа до виконання у розумінні положень статті 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала Сергія Володимировича, стягувач: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий