Справа № 638/5751/24
Провадження № 2/638/3677/24
26 квітня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - Аркатової К.В.,
за участі секретаря судового засідання - Шевченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису № 9889, вчиненого 26 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 04 квітня 2024 року по справі відкрито провадження, призначено судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Крім того, ухвалою суду від 05 квітня 2024 року задоволено клопотання позивача та витребувано у ПН КМНО Хара Наталії Станіславівни засвідчені копії документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис № 9889 від 26 жовтня 2018 року, також витребувано у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни 9889, вчиненого 26 жовтня 2018 року.
Позивач просила розглянути справу без її участі за наявними в матеріалах справи доказами, подавши поштою до суду відповідну заяву.
Відповідач, про дату, час та місце розгляду повідомлений своєчасно та належним чином, до суду не прибув, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов у порядку статті 178 ЦПК України, не подав. 09 квітня 2024 року засобами електронного зв'язку представник відповідача подав заяву про визнання позовних вимог.
Треті особи до суду не прибули, пояснень по суті спору не надали, приватним нотаріусом не надано суду витребувані ухвалою від 19 грудня 2023 року документи.
Учасники справи не надіслали до суду доказів, витребуваних ухвалою суду від 05 квітня 2024 року.
У відповідності до ч. 1, 3, 4 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Від учасників справи не надійшло заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність нез'явившихся осіб за наявними матеріалами справи.
Технічна фіксація судового розгляду не здійснювалась на підставі положень статті 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, дійшов наступних висновків.
26 жовтня 2018 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна вчинила виконавчий напис № 9889 про стягнення з позивача на користь відповідача коштів в розмірі 12891 грн. 91 коп.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. від 22 листопада 2018 року відкрито виконавче провадження № 57756416 з примусового виконання вказаного вище оспорюваного виконавчого напису.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 88 вказаного Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку.
Відповідно до п. 1.1. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2021 року № 296/5 (далі - порядок), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Згідно з п. 1.2 порядку перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами подаються оригінал нотаріально посвідченого договору; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», внесено зміни до переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, зокрема, в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Постановою № 662 перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Разом з тим, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Таким чином, оскільки в судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Укладений між відповідачем та позивачем кредитний договір не посвідчений нотаріально, доказів зворотного відповідачем суду не надано.
Відповідно до п. 2.3 порядку вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Відповідно до п.п.3.1, 3.2, 3.4, 3.5 Глави 16 Розділу ІІ порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16 зробила висновок, що «для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі та чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі».
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Згідно позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.06.2019 року по справі № 750/1627/18 належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд зазначає, що відповідачем не надано підтверджень безспірності заборгованості боржника, що в сукупності з порушенням нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.
У відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню 50 % суми сплаченого удового збору, інші 50 % підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 10-13, 15, 16, 76-81, 133-141, 259, 263, 265, 268, 273, 280-284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 9889, вчинений 26 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 12891 грн. 91 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (ЄДРПОУ: 14282829, адреса: 04070, місто Київ, вулиця Андріївська, 4) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , 50 % суми сплаченого, відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 129059064 від 19 березня 2024 року, судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в Шевченківському району м. Харкова повернути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 50 % судового збору, сплаченого відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 129059064 від 19 березня 2024 року в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 26 квітня 2024 року.
Головуючий