Справа №717/77/24
17 квітня 2024 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого - судді: Туржанського В.В.
за участі секретаря: Тихоненко І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Кельменці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Представник позивача ОСОБА_3 подав до Кельменецького районного суду Чернівецької області позовну заяву, у якій просить стягнути із відповідача на користь позивача - ФОП ОСОБА_1 завдані збитки в порядку регресу у розмірі 5054 гривні 66 копійок. Витрати по сплаченому судовому зборі в розмірі 968 гривень 60 копійок покласти на відповідача. Витрати на правову допомогу у розмірі 3000 гривень покласти на відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з?явився.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з?явився.
Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з?явився та надіслав до суду заяву у якій просить розглянути справу за відсутності позивача та його представника, не заперечує щодо ухвалення у справі заочного рішення.
Враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 20 липня 2020 року о 15 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем «ВАЗ 2106» номерний знак НОМЕР_1 , в с. Коритне по вул. Головна, перед початком руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем «Мерседес Бенц» номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Після чого здійснив з'їзд з місця ДТП. ОСОБА_2 20 липня 2020 року о 16 годині 10 хвилин, в с. Коритне по вул. Головна, вживав алкогольний напій «Пиво», після ДТП з його участю, до проведення уповноваженою особою медичного огляду. Вказані обставини стверджуються копіями постанов судді Вижницького районного суду Чернівецької області районного суду Чернівецької області по справах №713/1614/20 від 16 жовтня 2020 року, 713/1614/20, 713/16150 від 21 вересня 2020 року, згідно до яких ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушень передбачених ст. 122-4, 124, ч.4 ст. 130 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як водія автомобіля «ВАЗ 2106» номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у приватному акціонерному товаристві «Українська пожежно-страхова компанія» (далі ПрАТ «УПСК») за договором страхування АО-2182129 від 05 жовтня 2019 року. Вказана обставина стверджується копією страхового акту №141/037/003436/20/1.
Потерпілий ОСОБА_4 звернувся до далі ПрАТ «УПСК» про виплату страхового відшкодування, на підставі чого далі ПрАТ «УПСК» виплатило страхове відшкодування у розмірі 5054 гривні 66 копійок. Вказана обставина стверджується копією заяви ОСОБА_4 від 15 січня 2021 року, копією платіжного доручення №13352 від 19 квітня 2021 року.
Таким чином між далі ПрАТ «УПСК» та ОСОБА_2 склалися правовідносини з приводу зворотної вимоги (регресу) виплаченого відшкодування.
03 березня 2023 року між ТзОВ ПрАТ «УПСК» та ОСОБА_1 було укладено договір цесії №03/03/2023 про відступлення права вимоги, у відповідності до умов якого ПрАТ «УПСК» передає ОСОБА_1 свої права вимоги до боржників, а ОСОБА_1 набуває права вимоги за укладеними договорами страхування відповідно реєстру прав вимоги, та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошову кошти в сумі, що дорівнює ціні договору. Згідно 3.1.3 право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання договору сторонами.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно вимог ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Підстави та умови відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені ст.22 та Главою 82 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Як було встановлено судом, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «УПСК».
За змістом ст. 22 Закону „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Одночасно ст.38 Закону „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” визначені правові підстави звернення страховика з регресним позовом до страхувальника.
Згідно підпункту „в” пункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону „ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником.
ОСОБА_2 20 липня 2020 року біля 15 години 30 хвилин, спричинив дорожньо-транспортну пригоду, після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди, і вжив алкоголь.
У позасудовому порядку питання про відшкодування шкоди в порядку регресу між сторонами вирішено не було, у зв'язку з чим наявне оспорене право позивача на відшкодування шкоди в порядку регресу, за захистом якого він змушений був звернутися до суду.
Таким чином, враховуючи те, що ПрАТ «УПСК» у порядку та в межах визначених законом було здійснено страхову виплату, спрямовану на відшкодування майнової шкоди, заподіяної ОСОБА_2 потерпілій особі, а також те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, який після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди, і вжив алкоголь, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити.
Вказані вище обставини стверджуються взаємним зв'язком доказів, досліджених судом у їх сукупності. Дані докази є належними та допустимими.
Суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 968 гривень 96 копійок в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору.
Відповідно до п.1 ч.2, ч.3,4,6 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати позивача на правничу допомогу в даній справі склали 3000 гривень, що підтверджується копією договору про надання правової допомоги між адвокатом Самойленком П.М. та Попович В.Є. №01/11/22 від 01 листопада 2022 року, копією додаткової угоди між адвокатом Самойленком П.М. та ОСОБА_1 до договору про надання правової допомоги від 13 листопада 2023 року, копією платіжної інструкції від 13 листопада 2023 року.
Суд вважає, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3000 гривень в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Відповідач не заявляв клопотань про зменшення витрат на правову допомогу та не надав суду доказів не співмірності витрат.
Згідно до пункту 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі ст. 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст. 1166, 1188, 1191 керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 15, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 209, 258, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , до ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_2 , про стягнення коштів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , 5054 (п'ять тисяч п'ятдесят чотири) гривні 66 (шістдесят шість) копійок в рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу, 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору, та 3000 (три тисячі) гривень в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Це заочне рішення може бути переглянуте Кельменецьким районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 27 квітня 2024 року.
Суддя: