Справа № 569/3827/24
23 квітня 2024 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі - Ковальчук О.Б.,
за участю представника позивача - адвоката Батури П.О.,
представника відповідача - адвоката Грабовського В.А.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Батури П.О. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому просить витребувати на її користь із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 1206422156101).
Разом з позовною заявою позивач подала заяву про забезпечення позову.
Свою заяву обґрунтовує тим, що спірне майно, а саме квартира АДРЕСА_1 вибула з володіння поза її волею внаслідок його відчуження без її письмової згоди на підставі договору купівлі-продажу укладеного 14.03.2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який було визнано недійсним постановою Київського апеляційного суду від 23.07.2020 року у справі № 357/2904/18 та на даний час квартира перебуває у незаконному володінні відповідачки ОСОБА_2 . Зазначає, що ціна позову складає 475 000,00 грн., виходячи з ринкової вартості частки спірної квартири АДРЕСА_1 . Вважає, що відповідачка після отримання відомостей про подачу до неї позову про витребування з її володіння спірної квартири може вжити заходів для того, щоб рішення суду не виконувалося, а саме приховати або продати належне їй майно, відчужити його в інший спосіб третім особам, передати в іпотеку тощо. Просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 1206422156101).
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 12.03.2024 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Батури П.О. про забезпечення позову по цивільній справі № 569/3827/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння призначено до розгляду в судовому засіданні на 23 квітня 2024 року на 11 год. 30 хв. з повідомленням учасників процесу, яке провести відкрито в залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області, за адресою: м. Рівне, вул. Шкільна, 1.
Представник позивача - адвокат Батура П.О. в підготовчому судовому засіданні заяву про забезпечення позову підтримав з підстав викладених у ній, просить її задоволити.
Представник відповідача - адвокат Грабовський В.А. в підготовчому судовому засіданні просить в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Вказав, що в заяві не вказано про існування реальних ризиків невиконання рішення суду відповідачем, а також накладення арешту на всю квартиру є неспівмірним із предметом спору - 1/2 часткою відповідної квартири.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Приписами ст. 151 ЦПК України визначений зміст і форма заяви про забезпечення позову, які заявником дотримані.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Частиною 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
У пункті 4 вказаної Постанови, Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказала, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
З висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 07 жовтня 2019 року в справі № 752/20385/18 вбачається, що цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому, забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
На думку суду, необхідність застосування заходів забезпечення випливає із фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що їх незастосування призведе до ускладнення ефективного поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, є видами забезпечення позову, передбаченими статтею 150 ЦПК України і мають відповідати предмету позову.
Предметом даного позову є витребування на користь позивача із чужого незаконного володіння відповідача 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , отже, між сторонами існує спір про право.
Проте, вимога про накладення арешту на квартиру є неспівмірною з позовними вимогами позивача, оскільки позивач просить витребувати на свою користь із володіння відповідача половину спірної квартири.
Таким чином, накладення арешту на 1/2 частину квартири, яка перебуває у власності відповідача, є відповідною правовою мірою для забезпечення в подальшому виконання рішення суду та унеможливлення відчуження вказаного майна, що в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Заходи забезпечення позову вживаються судом в межах позовних вимог заявлених позивачем, отже накладення арешту на 1/2 частину вищезазначеної квартири є достатнім відповідним та співмірним заходом для забезпечення даного позову.
Арешт об'єкта нерухомого майна означає, що цей об'єкт набуває правового режиму обмеженого в цивільному обороті.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд,-
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Батури П.О. про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на частину квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 1206422156101).
Копію ухвали направити для виконання Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, майдан Просвіти, 2) та для відома учасникам процесу.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Білоцерківським РВ УДМС України в Київській області 20.07.2016 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Рівненським МВ УДМС України в Рівненській області 08.12.2014 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів апеляційної скарги.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання
Повний текст ухвали виготовлений 24 квітня 2024 року.
Суддя Рівненського
міського суду О.Я. Тимощук