Справа № 557/210/24
16 квітня 2024 року селище Гоща
Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Тишкун П.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділення поліції №5 Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця
за ст.122-4, ст.124, ч. 4 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Згідно протоколів про адміністративні правопорушення серії ААД № 549663, № 549662 та №280371 від 02.02.2024: 02.02.2024 о 09 год. 00 хв. в с. Чудниця по вул. Центральна,2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Maverick», д.н.з. НОМЕР_1 та не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на паркан. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.124 КУпАП.
Також, 02.02.2024 о 09 год. 00 хв. в с. Чудниця по вул. Центральна, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Maverick», д.н.з. НОМЕР_1 та вживав після ДТП, яка відбулась 02.02.2023 року о 09 год. 00 хв. в с.Чудниця вул. Центральна, 2 за його участю, алкоголь. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці ДТП та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги підпункту «є» п.2.10 Правил дорожнього руху.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 130 КУпАП
Крім того, 02.02.2024 о 09 год. 02 хв. в с. Чудниця по вул. Центральна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Maverick», д.н.з. НОМЕР_1 і здійснивши зіткнення з парканом поїхав з місця ДТП, чим порушив вимоги підпункту «а» п.2.10 Правил дорожнього руху.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.122-4 КУпАП
Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 16 квітня 2024 року справи за вказаними адміністративними правопорушеннями об'єднані в одне провадження, справі присвоєно № 557/210/24.
ОСОБА_1 , будучи завчасно та належним чином повідомленим про час, місце та дату розгляду справи, у судові засідання не з'явився, заяв про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07 липня 1989 року).
З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним щодо складання відносно нього 02.02.2024 року протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 4 ст. 130, ст.124 та ст.122-4 КУпАП та про призначені судові засідання з розгляду таких протоколів, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмові заперечення проти протоколів, при цьому зважаючи на те, що присутність такої особи в розумінні ч. 2 ст. 268 КУпАП не є обов'язковою, суддя прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого було спричинено дорожньо-транспортну пригоду, а також підпункту «а» п.2.10 Правил дорожнього руху повністю підтверджується письмовими доказами дослідженими в судовому засіданні, а саме - протоколами про адміністративні правопорушення серії ААД №549662 та №280371 від 02.02.2024, інформацією про реєстрацію події від 02.02.2024, схемою місця ДТП від 02.02.2024 та фототаблицею до неї, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 02.02.2024.
На відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції, дослідженому судом, ОСОБА_1 заявляє працівникам поліції, що не він не справився з керуванням і автомобіль в'їхав у паркан, тобто він скоїв дорожньо-транспортну пригоду, місце ДТП залишив.
Враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Що стосується притягнення ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП суд зазначає наступне.
Частиною 4 ст. 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вживання водієм транспортного засобу після ДТП за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 549663:
02.02.2024 о 09 год. 00 хв. в с. Чудниця по вул. Центральна,2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Maverick», д.н.з. НОМЕР_1 та вживав після ДТП, яка відбулась 02.02.2023 року о 09 год. 00 хв. в с.Чудниця вул. Центральна,2 за його участю алкоголь. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці ДТП та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги підпункту «є» п.2.10 Правил дорожнього руху.
Відповідно до вимог пункту 2.10 (є) ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Аналізуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення та інші наявні у справі докази, вважаю, що працівником поліції при складанні протоколу було допущено неправильне застосування норм матеріального права, а саме невірно зазначена частина ст. 130 КУпАП, оскільки ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вживання водієм транспортного засобу після ДТП за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів.
Отже, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є вживання алкоголю водієм транспортного засобу після ДТП за його участю. Інші ознаки є похідними. Відсутність вищезазначеної кваліфікуючої ознаки, навіть за наявності будь-яких з перелічених вище, в тому числі перебування особи в стані алкогольного сп'яніння, виключає відповідальність за ч.4 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_2 , рапорту чергового органу поліції Цапка В., а також із відеозапису події, водій ОСОБА_1 мав явні ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , про що, також про те, що він скоїв ДТП свідок повідомила поліцію. Водій заперечував вживання алкогольних напоїв, але від проходження огляду відмовився. Доказів, що водій ОСОБА_1 вживав після вчиненого ним ДТП алкоголь, матеріали справи не містять, і їх не здобуто під час розгляду справи.
Разом з тим, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність зокрема і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
З наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудних камер поліцейських, працівники поліції виявили, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а сам водій відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан сп'яніння у медичному закладі та із застосуванням приладу газоаналізатора «Драгер» і ця відмова є зрозумілою і категоричною, що не передбачає двозначного трактування.
Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки згідно ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 відмовився на вимогу працівника поліції пройти медичний огляд на визначення стану сп'яніння чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху за порушення якого передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, зокрема, суд приходить до висновку, що в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону - за правилами, закріпленими в КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, перекваліфікувавши його дії з ч. 4 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю і об'єктивно доведена зібраними по справі доказами, дослідженими судом в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №549663, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.02.2024, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Отже, суддя вважає доведеним те, що водій ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, як відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння, та адміністративні правопорушення, передбачені ст.122-4, як залишення місця ДТП, ст. 124 КУпАП, як порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Суд окремо зазначає, що для притягнення до відповідальності за таке порушення ПДР, як відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння, не має значення, чи дійсно водій вживав алкогольні напої та/або інші речовини, а сам факт відмови від проходження огляду за наявності підстав для його проведення.
При накладенні стягнення згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховується характер вчинених правопорушень, дані про особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують стягнення.
У відповідності до ч. 2 ст. 36 КпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Призначаючи стягнення за ст.122-4, ст. 124 та ч. 1 ст.130 КУпАП суд вважає, що належною мірою адміністративного стягнення буде стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки, що передбачено санкцією ст.122-4 КУпАП, яка передачає найсуворіше стягнення з усіх статей КУпАП, за якими притягується до відповідальності ОСОБА_1 , і відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення та є домірним скоєному.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі наведеного ст.36, ст.40-1, ст.122-4, ст.124, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Перекваліфікувати діяння ОСОБА_1 з ч. 4 ст. 130 КУпАП на ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст.124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 26.04.2024.
Суддя Тишкун П.В.