Справа № 305/1101/24
Номер провадження 1-кс/305/153/24
27.04.2024 Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів клопотання слідчого СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Костилівка, Рахівського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працює, не одруженого, раніше не судимого,
Слідчий у кримінальному провадженні - заступник начальника СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .
Клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , 25 квітня 2024 року близько 04 години, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , заздалегідь розподіливши між собою ролі, знаходячись в АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом розбою, ОСОБА_5 організував, надавав поради та надавши знаряддя для вчинення злочину ОСОБА_7 й ОСОБА_8 , вказав їм на вищевказаний будинок, автомобілем марки «Hyundai Sonata» з н.з. НОМЕР_1 підвіз до місця вчинення злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , де останні взявши з собою маски для конспірації та виконувавши вказівки надані їм ОСОБА_5 , вийшли з автомобіля, проникли до території вищевказаного дворогосподарства, шляхом перелітання через паркан (металеву сітку), після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 через терасу другого поверху, шляхом злому (відважування) вхідних дверей з тераси до будинку, проникли в середину, спустились на перший поверх будинку до спальні потерпілої ОСОБА_9 , де ОСОБА_7 застосував фізичне насильство з метою залякування, яке виразилось у зв'язуванні рук та ніг липкою стрічкою «скотч» рожевого кольору та погрозою вбивством предметом, схожим на пістолет, вимагавши при цьому видати їм грошові кошти та цінні речі. В цей час реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_8 обшукував вищевказаний будинок та збирав цінні речі потерпілої й грошові кошти. Внаслідок вищевказаних протиправних дій нападники заволоділи грошовими коштами потерпілої у сумі 8300 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 327 601 грн, та 1700 гривень, мобільним телефоном марки «Nokia» вартістю 400 грн, банківською картою «Приватбанку» номер НОМЕР_2 , гаманцем синього кольору з надписом «LE02» вартістю 200 грн, двома золотими сережками вартістю 2100 грн, двома золотими каблучками вартістю 5200 грн, скляним флаконом з парфумом з надписом «Versace» вартістю 1500 грн, після чого з указаними речами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вийшли з приміщення вказаного будинку через двері, які виходять на задній двір дворогосподарства та покинувши його, сіли до автомобіля марки «Hyundai Sonata» з н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , який чекав їх неподалік будинку, після чого останні поїхали в напрямку м. Рахів, та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, внаслідок вчинення вказаного кримінального правопорушення потерпілій спричинено матеріальної шкоди на суму 338 504 грн. За таких обставин, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, тобто розбій, з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у великих розмірах, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану. Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 25.04.2024, протоколом затримання в порядку ст.208 КПК, протоколами допиту свідків, протоколом допиту потерпілого та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України належить до категорії особливо тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Щодо ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду слідчий зазначає, що ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, з метою уникнення покарання і затягування справи, може переховуватись від суду. Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, даний ризик належно вмотивований тим, що не всі докази у кримінальному провадженні на даній стадії досудового розслідування відшукані, тому є достатні підстави вважати що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою не доведення його вини в подальшому. Також, наявний ризик щодо можливості підозрюваного незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, оскільки не всі свідки на час розгляду даного клопотання допитані. Оцінюючи наявність цього ризику (вплив на свiдкiв) у кримінальному провадженні, слід виходити зі встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків та потерпілих у кримінальному провадженні на різних його етапах, та розуміти, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні зі свідками та потерпілою, яким відомі обставини вчинення злочину, у якому останній обґрунтовано підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Також наявний ризик того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, даний ризик є вмотивований тим, що підозрюваному вже оголошено про підозру за ч. 4 ст. 187 КК України тобто у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства, а тому перебуваючи на волі може продовжити вчиняти злочини. Ризик того, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що він може ухилятися від виконання процесуальних обов'язків, визначених ч. 7 ст. 42 КПК України, а саме ухилятися від явки на виклик до слідчого. Крім цього, просить при розгляді клопотання також врахувати, що на даний час та на час вчинення кримінального правопорушення діє воєнний стан на території України, введений та продовжений Указом Президента України у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Отже, ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і наведені вище ризики та обставини є реальними й триваючими, об'єктивно існують, тому тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним. Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Також слідчий зазначає, що слід врахувати реакцію суспільства та соціальні наслідки правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , адже враховуючи спосіб вчинення злочину, знаряддя та місце його вчинення, воно викликало особливий суспільний резонанс, висвітлення в засобах масової інформації, тому тримання під вартою підозрюваного є виправданим. Враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив злочин із застосуванням насильства або погрозою його застосування, тому слідчий суддя має право не обирати заставу при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З огляду на викладене, просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Костилівка, Рахівського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працює, не одруженого, раніше не судимого, строком на 60 діб, без права внесення застави.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання, просить таке задовольнити, оскільки обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, а саме: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, усвідомлює, що за вчинене ним кримінальне правопорушення йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі до 15 років, перебуваючи на волі він може ухилитися від досудового розслідування, негативно впливати на свідків, знищити або пошкодити речові докази, що перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, також перебуваючи на волі ОСОБА_5 може продовжувати свою злочинну діяльність Отже, на його думку, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не дасть змогу запобігти зазначеним ризикам та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків. Просить обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою без можливості внесення застави.
Захисник ОСОБА_6 заперечив проти обрання щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає, що достатнім буде обрати запобіжний захід не пов'язаних з позбавленням волі, адже підозрюваний наміру ухилятися від слідства та суду не має, він хворіє й потребує постійного відвідування лікаря.
Підозрюваний ОСОБА_5 з вирішенням клопотання про обрання запобіжного заходу покладається на суд.
Заслухавши учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Згідно зі статтею 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Частина 1 статті 183 КПК України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України прокурор повинен довести, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, вбачається, що 25 квітня 2024 року за №12024071140000284 внесено відомості про кримінальне правопорушення за ознаками ч. 4 ст. 187 КК України та розпочато досудове розслідування. Виклад обставин кримінального правопорушення такий: " ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 04 години, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , заздалегідь розподіливши між собою ролі, знаходячись в АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом розбою, ОСОБА_5 організував, надавав поради та надавши знаряддя для вчинення злочину ОСОБА_7 й ОСОБА_8 , вказав їм на вищевказаний будинок, автомобілем марки «Hyundai Sonata» з н.з. НОМЕР_1 підвіз до місця вчинення злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , де останні взявши з собою маски для конспірації та виконувавши вказівки надані їм ОСОБА_5 , вийшли з автомобіля, проникли до території вищевказаного дворогосподарства, шляхом перелітання через паркан (металеву сітку), після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 через терасу другого поверху, шляхом злому (відважування) вхідних дверей з тераси до будинку, проникли в середину, спустились на перший поверх будинку до спальні потерпілої ОСОБА_9 , де ОСОБА_7 застосував фізичне насильство з метою залякування, яке виразилось у зв'язуванні рук та ніг липкою стрічкою «скотч» рожевого кольору та погрозою вбивством предметом, схожим на пістолет, вимагавши при цьому видати їм грошові кошти та цінні речі. В цей час реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_8 обшукував вищевказаний будинок та збирав цінні речі потерпілої й грошові кошти. Внаслідок вищевказаних протиправних дій нападники заволоділи грошовими коштами потерпілої у сумі 8300 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 327 601 грн, та 1700 гривень, мобільним телефоном марки «Nokia» вартістю 400 грн, банківською картою «Приватбанку» номер НОМЕР_2 , гаманцем синього кольору з надписом «LE02» вартістю 200 грн, двома золотими сережками вартістю 2100 грн, двома золотими каблучками вартістю 5200 грн, скляним флаконом з парфумом з надписом «Versace» вартістю 1500 грн, після чого з указаними речами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вийшли з приміщення вказаного будинку через двері, які виходять на задній двір дворогосподарства та покинувши його, сіли до автомобіля марки «Hyundai Sonata» з н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , який чекав їх неподалік будинку, після чого останні поїхали в напрямку м. Рахів, та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, внаслідок вчинення вказаного кримінального правопорушення потерпілій спричинено матеріальної шкоди на суму 338 504 грн".
ОСОБА_5 26.04.2024 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України належить до категорії особливо тяжких злочинів.
Поняття «обґрунтована підозра» у практиці Європейського суду з прав людини передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (рішення «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» та «Нечипорук та Йонкало проти України»).
У судовому засіданні досліджені документи, надані стороною обвинувачення в обґрунтування повідомленої ОСОБА_5 підозри, а саме: протокол допиту потерпілої ОСОБА_9 від 26.04.2024, протокол допиту свідка ОСОБА_10 , протокол огляду предмета від 25.04.2024, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину у порядку ст. 208 КПК України від 25.04.2024, протокол обшуку від 25.04.2024.
Досліджені документи свідчать про те, що дійсно міг мати місце факт вчинення розбою щодо громадянки ОСОБА_9 , з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у великих розмірах, вчинений за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, а також дають підстави для висновку щодо можливої причетності ОСОБА_5 до цієї події, яку органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими стороною обвинувачення матеріалами кримінального провадження, дають підстави вважати, що повідомлена ОСОБА_5 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно з яким «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри).
Отже, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, яке є особливо тяжким злочином та за яке передбачено покарання - позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених органом досудового розслідування, слідчий суддя вважає обґрунтованими.
Зокрема суд враховує те, що на час вчинення вказаного вище кримінального правопорушення на території України діє воєнний стан, введений та продовжений Указом Президента України у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. ОСОБА_5 , є особою раніше не судимою, наразі обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого, корисливого злочину, підозрюваний усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення даного кримінального правопорушення, з метою уникнення покарання, може переховуватись від суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Також, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, адже на даний час не всі докази у кримінальному провадженні відшукані. Крім того, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що наявний ризик щодо можливості підозрюваного незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, адже не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні зі свідками та потерпілою, яким відомі обставини вчинення злочину, у якому останній обґрунтовано підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя також враховує й реакцію суспільства та соціальні наслідки правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , адже враховуючи спосіб вчинення злочину, знаряддя та місце його вчинення, воно викликало особливий суспільний резонанс, висвітлення в засобах масової інформації.
З огляду на викладене, взявши до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, та те, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 матиме змогу перешкоджати досудовому розслідуванню, ухилятися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення слідчий суддя приходить до переконання, що для запобігання вказаних ризиків застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, в даному випадку, не може забезпечити виконання процесуальних обов'язків підозрюваного, отже до нього слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи, що ОСОБА_5 є особою раніше не судимою, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, але факту застосування саме ним фізичного насильства щодо потерпілого, клопотання не містить, раніше до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави не обирався та й відповідно ним не порушувався, тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 заставу, встановлену ст. 182 КПК України у 130 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 393640 гривень, оскільки обставини даного кримінального правопорушення, обґрунтована підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, який хворіє й потребує систематичного відвідування лікаря, а також критерії, зокрема те, що розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та водночас не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним засобів для гідного людини проживання. Злочин, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 належить до категорії особливо тяжких злочинів, тому межі розміру застави частиною 5 статті 182 КПК України встановлені від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року встановлено на рівні 3028 гривні. Отже, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 130 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде забезпечувати виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків та не становитиме для нього надмірного тягаря.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Костилівка, Рахівського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працює, не одруженого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з моменту фактичного затримання, тобто з 21:00 год 25 квітня 2024 року по 21:00 год 23 червня 2024 року.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Костилівка, Рахівського району, Закарпатської області заставу в розмірі ста тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 393640 грн (триста дев'яносто три тисячі шістсот сорок гривень), які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 , у зв'язку з внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 23 червня 2024 року.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Костилівка, Рахівського району Закарпатської області, такі обов'язки:
1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;
3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5. утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками по кримінальному провадженню.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 на строк до 23 червня 2024 року.
У разі невиконання зазначених вище обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_5 слід визначити до 23 червня 2024 року.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя : ОСОБА_1