печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17018/24-к
17 квітня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів та їх вилучення,
16.04.2024 старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , за погодження прокурора першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів та їх вилучення у кримінальному провадженні № № 42024000000000353 від 05.03.2024.
В судове засідання слідчий/прокурор не з'явилися, про місце і час розгляду клопотання повідомлені належним чином. Слідчий подав до суду заяву про розгляд вказаного провадження у відсутність сторони обвинувачення, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов'язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчими Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000353 від 05.03.2024 за фактом надання свідком завідомо неправдивих показань поєднаним із штучним створенням доказів захисту, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
Так, 15.09.2015 під час допиту як свідка у кримінальному провадженні № 42014000000001734 та будучи попередженим слідчим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, свідок ОСОБА_5 показав, що протягом грудня 2013 - лютого 2014 року на нарадах, які проводились керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_1 йому віддавали частину рапортів про не зупинку автомобілів нарочно. Крім того, на зазначених нарадах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 здійснювали на нього величезний тиск, піднімали його та інших начальників районних відділів ІНФОРМАЦІЯ_2 , проводили звірку кількості складених протоколів про адміністративні правопорушення та рапортів про незупинку автомобілів, запитували у кожного начальника відділу про кількість складених адмінпротоколів за ст. 122-2 КУпАП, при цьому використовували ненормативну лексику та погрожували звільненням у разі невиконання наказів керівництва.
Разом з тим, у ході проведення судового розгляду кримінального провадження № 42016000000003668 від 24.11.2016 (судова справа № 761/45742/16-к) за обвинуваченням колишніх інспекторів ІНФОРМАЦІЯ_3 , підпорядкованого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інших у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ст. 340 КК України допитаний як свідок сторони обвинувачення колишній начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, на запитання прокурора щодо обставин отримання ним рапортів про не зупинку автомобілів та проведення нарад в управлінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , в категоричній формі, повідомив суду, що у протягом грудня 2013 - лютого 2014 року на нарадах в управлінні ДАІ та в приміщенні полку ІНФОРМАЦІЯ_3 , підпорядкованого ІНФОРМАЦІЯ_4 йому не передавалися нарочно рапорти про не зупинку автомобілів, а начальник управління ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 та його заступник ОСОБА_7 на цих нарадах не піднімали його та інших начальників районних відділів ДАІ з вимогами доповісти про кількість складених протоколів, не проводили звірку кількості складених протоколів про адміністративні правопорушення та рапортів про незупинку автомобілів, тиск на нього не здійснювали.
Таким чином, показання свідка ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні та під час судового розгляду мають суттєві розбіжності, що може свідчити про їх неправдивість та наявність в діях ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України.
У зв'язку з чим, виникла необхідність у отриманні відомостей про телефонні з'єднання з абонентського номеру, який належить ОСОБА_5 , з метою встановлення кола його спілкування, у тому числі встановлення контактів з особами щодо яких здійснюється судовий розгляд та на користь яких він міг надати завідомо неправдиві покази.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 станом на 29.11.2023 міг використовувати мобільний термінал із абонентським номером НОМЕР_1 оператора телекомунікацій ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Таким чином, інформація про телефонні з'єднання, які фіксувалися в період часу з 29.10.2023 по 29.12.2023 за вказаним мобільним терміналом, має суттєве значення для кримінального провадження та може бути використана як доказ у кримінальному провадженні.
Зважаючи на особливий порядок отримання вищевказаних відомостей та імперативний принцип, визначений ст. 19 Конституції України, з метою отримання нових доказів та перевірки вже отриманих доказів у кримінальному провадженні, насамперед, для встановлення дійсних обставин вчинення кримінального правопорушення, існує необхідність в отриманні тимчасового доступу до документів, які знаходяться у володінні оператора телекомунікацій ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та містять охоронювану законом таємницю - інформацію про надання послуг стільникового мобільного зв'язку абоненту за номером НОМЕР_1 .
Виходячи зі змісту вимог ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, одним із яких є тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до п. 7, 8 ч. 1 ст. 162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в документах, належить інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікаційних послуг, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про телекомунікації» встановлено, що охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються технічними засобами телекомунікацій та інформаційна безпека телекомунікаційних мереж гарантуються Конституцією та законами України. Зняття інформації з телекомунікаційних мереж заборонене, крім випадків, передбачених законом.
Положеннями ст.ст. 159-162 КПК України передбачено, що тимчасовий доступ до документів, у тому числі, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
До охоронюваної законом таємниці, згідно Закону України «Про захист персональних даних» належать персональні дані особи, що становлять собою відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована.
Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Так, судовим розглядом встановлено, що у відповідності до положень ч. 1 ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, в якому мають обґрунтувати можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншим способом довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Враховуючи обставини вчинення ймовірного злочину, так як вони викладені в клопотанні слідчого, правове обґрунтування клопотання, яке відповідає вимогам ст.ст. 159-163 КПК України, приходжу до висновку, що документи, які вказані в клопотанні можуть мати суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, а тому клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 159, 160, 162, 163, 164, 166, 309, 376, 562 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Надати заступнику керівника першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань, ОСОБА_10 , старшим слідчим в особливо важливих справах першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , старшим слідчим першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , слідчому першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_16 , дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у володінні оператора телекомунікацій ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1 ) та містять охоронювану законом таємницю - інформацію за період з 00 год 00 хв 29.10.2023 по 00 год 00 хв 29.12.2023 про надання послуг стільникового мобільного зв'язку абоненту за номером НОМЕР_1 , а саме:
- діючого станом на 22.10.2023 договору про надання послуг стільникового мобільного зв'язку;
- додатків до договору;
- документів, які надавалися клієнтом (абонентом), його довіреними особами (особою) для оформлення, припинення (розірвання), внесення змін до договору, перереєстрації абонентського номера телефону;
- відомостей про надані послуги: всі телефонні з'єднання (вхідні, вихідні, у тому числі нульові) та SMS-повідомлення (прийняті, відправлені), з наведенням номерів телефонів, з якими відбувалися з'єднання, дати, часу та тривалості з'єднань, даних про їх технічний характер (вхідне, вихідне з'єднання); номерів телефонів, з яких надходили та на які відправлялися SMS-повідомлення, із зазначенням дати і часу; базово-передаючих станцій під час з'єднань, приймання/відправлення повідомлень, їх адрес; IMEI терміналів, які при цьому використовувалися абонентами.
Визначити строк дії ухвали тривалістю два місяці, який обраховувати з дня постановлення ухвали слідчим суддею.
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Ухвала виготовлена в двох примірниках: примірник № 1 - у матеріалах судового провадження; примірник № 2 та завірену копію ухвали надано слідчому.
Слідчий суддя ОСОБА_1