Справа № 361/3775/24
Провадження № 2/361/3602/24
25.04.2024
25 квітня 2024 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Радзівіл А.Г.
за участю секретаря Коваль О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
16 квітня 2024 року позивач звернулась до суду до відповідача із позовом про розірвання шлюбу.
Свій позов обґрунтовувала тим, що 27 вересня 2006 року між сторонами був зареєстрований шлюб у Лівобережному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1648.
Від спільного подружнього життя мають дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На даний час їх сімейні відносити суттєво погіршилися, вони втратили почуття любові та взаєморозуміння, їх погляди на життя та сім'ю істотно різняться. Протяп тривалого часу, а саме з лютого 2021 року, вони не проживають однією родиною. Від податку війни, позивач з дітьми тривалий час перебувала закордоном, що також позначилось на їх стосунках та сприяло прийняттю рішення про розлучення. Протягом останнього часу стосунки між позивачем та відповідачем розладились, через різні погляди на життя, цінності та ведення спільного господарства і побуту. Вже тривалий проміжок часу кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактичної сім'я припинила своє існування, а шлюб - розпався та має лише формальний характер. За таких умов вважає, що їхнє примирення та збереження сім'ї не можливе, оскільки це буде суперечити її інтересам та буде негативно позначатися на їхніх дітях. На даний час, позивач та відповідач проживають окремо, сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують Спроби примиритися між подружжям свого результату не принесли, сімейні стосунки не відновилися, шлюб остаточно припинив своє існування. Тому, позивач звертається до суду із даною позовною заявою.
18 квітня 2024 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято цивільну справу до свого провадження, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 25 квітня 2024 року.
Позивач, будучи належним чином повідомленою, в судове засідання не з'явилась, подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутність, позов підтримала та просила задовольнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій позов визнав, проти його задоволення не заперечував, розгляд справи просив проводити у його відсутність.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 вересня 2006 року між сторонами був зареєстрований шлюб у Лівобережному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1648, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 .
Від спільного подружнього життя у сторін народились діти: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 716 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 244.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Так, відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 5 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Водночас, положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням прав дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
За положеннями ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Також, у п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України ”Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнанняйого недійсним та поділ спільного майна подружжя” № 11 від 21.12.2007 року роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитина-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. У рішенні суду у справі про розірвання шлюбу, зокрема, має бути зазначено дата й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Таким чином, виходячи з аналізу вище наведених положень законодавства, шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання.
При цьому, незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвати шлюбу.
Отже, встановивши не бажання позивача продовжувати шлюбні стосунки та відсутність будь-яких переконливих доказів того, що сторонни вчиняють дії, направлені на збереження сім'ї, суд дійшов висновку про те, що подальше збереження шлюбу без взаємної згоди є неможливим та буде суперечити інтересам сторін.
Враховуючи вищевикладене та враховуючи ті обставини, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач цьому не заперечував, визнавши позов, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а шлюб між позивачем та відповідачем розірванню, оскільки подальше збереження шлюбу без взаємної згоди - є неможливим.
Керуючись ст. ст. 24, 56, 110, 111, 112,113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 200, 206, 265, 268 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , зареєстрований 27 вересня 2006 року у Лівобережному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1648, - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити незмінним.
Апеляційна скарга на рішення сшуду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Радзівіл А.Г.