про залишення позовної заяви без розгляду
12 квітня 2024 року справа № 520/12679/22
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу і зобов'язання вчинити дії,
06.02.2024 у Черкаський окружний адміністративний з Харківського окружного адміністративного суду за територіальною підсудністю надійшла справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі -відповідач), в якій позивач просить:
визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №247 від 11.08.2022 “Про результати проведення службового розслідування” в частині щодо притягнення позивача, до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - сувора догана за особисту недисциплінованість, низькі морально-психологічні якості, порушення вимог статті 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сій України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних сій України, а також в частині позбавлення позивача премії та додаткової винагороди за серпень 2022 року у повному обсязі;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 анулювати у військовому квитку серії НОМЕР_2 наступну службову відмітку: зганьбив звання захисника Вітчизни відмовою від виконання наказу в бойових умовах;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату премії за серпень 2022 року у повному обсязі та додаткової винагороди за серпень 2022 року у розмірі 100000 грн.
Ухвалою суду від 12.02.2024 адміністративну справу прийнято до свого провадження, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
19.02.2024 суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що при зверненні з позовною заявою до суду, позивач у позовній заяві вказує про те, що: «у вересні 2022 року зі слів моїх товаришів по службі мені стало відомо про те, що мене та деяких інших військовослужбовців було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та командиром військової частини НОМЕР_1 Єгоровим в моєму військовому квитку було зроблено наступну службову відмітку: зганьбив звання захисника Вітчизни відмовою від виконання наказу в бойових умовах.».
Однак, не зважаючи на те, що позивачу було відомо про притягнення його до відповідальності у вересні 2022 року, останній звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, лише 30.12.2022. При цьому, позивач не заперечує факт, що у вересні йому стали відомі обставини які змусили його звернутись до суду за захистом своїх прав.
Крім того, відповідно до витягу з наказу №190 від 03.09.2022: «Солдата ОСОБА_1 , солдата резерву змінного складу 39 запасної роти військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що вибув в розпорядження військової частини НОМЕР_3 (до роти забезпечення), для подальшого проходження служби. З 03.09.2022 виключити зі списків особового складу частини та зняти з усіх видів забезпечення». Наказ №190 від 03.09.2022 долучався до матеріалів справи відзивом та міститься у матеріалах адміністративної справи. Даний факт не заперечується і самим Позивачем. Позивач сам подає довідку від 24.09.2022 №6143, в якій зазначено про те, що він до 03.09.2022 проходив службу у ВЧ НОМЕР_1 . При виключенні зі списків особового складу, військовослужбовцю ставлять записи у військовому квітку та надаються документи.
Виходячи з зазначеного вище, представник відповідача вважає, що місячний строк передбачений законодавством для звернення до суду у позивача закінчився ще 03.10.2022.
Вирішуючи питання дотримання строку звернення в суд з позовом, суд врахував таке.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).
Отже, у даній категорії справ законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Суд врахував, що позивач просить скасувати наказ від 11.08.2022 №247, що стосується проходження військової, тобто публічної служби.
У позовній заяві позивач заявив клопотання про поновлення строку звернення в суд, зазначивши, що у вересні 2022 року зі слів товаришів по службі стало відомо про те, що позивача та деяких інших військовослужбовців було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та командиром військової частини НОМЕР_1 та військовому квитку зроблено службову відмітку: «зганьбив звання захисника Вітчизни відмовою від виконання наказу в бойових умовах».
Лише після укладення договору з Адвокатським бюро «Шох і партнери» на надання правової (правничої) допомоги щодо збору необхідних матеріалів, адвокатом було подано відповідний запит на отримання інформації до Міністерства оборони України про надання копії відповідного наказу, на підставі якого командиром військової частини НОМЕР_1 у військовому квитку позивача було зроблено наступну службову відмітку: зганьбив звання захисника Вітчизни відмовою від виконання наказу в бойових умовах. У відповідь на запит адвокату ОСОБА_2 було надано лише витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.08.2022 №247 «Про результати проведення службового розслідування», у зв'язку з чим 24.10.2022 було подано адвокатський запит до Міністерства оборони України про надання належним чином засвідчених копій бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2022 №162; всіх матеріалів службового розслідування, а також доказів, які підтверджують невиконання позивачем бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2022 №162.
Таким чином, позивач вважає, що адвокат Шох К.А. самостійно збирала необхідних матеріалів, на підставі яких було зроблено відмітку в його військовому квитку.
Оцінюючи вказані твердження, суд встановив, що наказом командира частини НОМЕР_1 від 10.08.2022 №536 призначено службове розслідування з метою уточнення причин та умов невиконання бойового розпорядження від 06.08.2022 №162.
Під час службового розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_1 , відмовився від виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2022 року за № 162, відмовився діяти зброєю, відмову висловили усно, рапорт про відмову від виконання бойового розпорядження встановленим порядком не подавав, а також залишив поле бою.
За результатами службового розслідування складено Акт службового розслідування від 11.08.2022, за наслідками якого командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ №247 від 11.08.2022 яким за особисту недисциплінованість, низькі морально-психологічні якості, порушення вимог станині 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, солдата ОСОБА_1 , механіка-водія 3 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - «сувора догана», а також позбавлено премії та додаткової винагороди за серпень 2022 року у повному обсязі.
Згідно з довідкою відповідача від 15.02.2024, позивачу не нараховано додаткову грошову винагороду за серпень 2022 року.
Суд зазначає, що відповідно до ст.ст.97, 98 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.
Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
Суд врахував, що за результатами службового розслідування та винесення спірного наказу, у військовому квитку позивача серії НОМЕР_2 командиром військової частини НОМЕР_1 внесено запис «зганьбив звання захисника Вітчизни відмовою від виконання наказу в бойових умовах».
Так, Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу затверджене указом Президента України від 30 грудня 2016 року №582/2016.
На підставі п.п.1, 6 вказаного Положення військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу (далі - військовий квиток) є документом, що посвідчує особу військовослужбовця (військовозобов'язаного, резервіста) та визначає належність його власника до виконання військового обов'язку.
Військовослужбовці (військовозобов'язані, резервісти) зобов'язані надійно зберігати військові квитки, стежити за своєчасним і точним внесенням до них змін та виконувати вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Таким чином, вказаними нормами передбачено, що військовий квиток зберігається у військовослужбовця, а отже після внесення вищевказаного запису у військовий квиток позивача, він безумовно був обізнаний із внесенням вказаного запису.
Тому твердження позивача, що він дізнався про такий запис зі слів товаришів по службі, суд вважає необґрунтованими.
Крім того, відповідно до наказу №190 від 03.09.2022 старшого Солдата ОСОБА_1 , солдата резерву змінного складу 39 запасної роти військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що вибув в розпорядження військової частини НОМЕР_3 (до роти забезпечення), для подальшого проходження служби. З 03.09.2022 позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та знято з усіх видів забезпечення.
Зважаючи на встановлені обставини у сукупності (невиконання наказу в бойовій обстановці, проведення службового розслідування, притягнення до дисциплінарної відповідальності, позбавлення додаткової грошової винагороди, внесення запису у військовий квиток, переведення на службу в іншу військову частину), суд дійшов висновку, що позивач знав про притягнення його до дисциплінарної відповідальності щонайменше у вересні 2022 року.
Також, зі змісту позовної зави вбачається, що представник позивача у вересні 2022 року отримав витяг із спірного наказу, з якого чітко вбачається підстава притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності (невиконання бойового наказу), її вид (сувора догана) та нормативні підстави.
Разом з тим, позов поданий до Харківського окружного адміністративного суду лише 30.12.2022. Тобто з пропуском, встановленого ч.5 ст.122 КАС України, місячного строку звернення в суд після ознайомлення позивача зі спірним наказом (вересень 2022 року).
Посилання позивача на необхідність отримання у відповідача додаткових доказів не є поважною причиною пропуску строку звернення в суд, оскільки, як зазначено судом вище, спірний наказ, витяг з якого отриманий позивачем містить передумови та правові підстави його прийняття.
Водночас, позивач не позбавлений права заявляти у процесуальному порядку клопотання про витребування доказів під час розгляду справи судом.
Жодних інших доказів поважності причин пропуску строку звернення в суд з цим позовом позивач не надав.
Суд також враховує висновки Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 відповідно до яких для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду.
Суд наголошує, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеєр проти Бельгії”).
Такому встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Водночас позивач не позбавлений права на звернення в суд з позовом та поновлення пропущених строків за умови надання належних та допустимих доказів поважності причин їх пропуску.
Також, на підставі ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Тому суд дійшов висновку залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись ст.ст. 240, 241-246, 255, 295 КАС України, суддя
1. Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу і зобов'язання вчинити дії.
2. Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків.
3. Копію ухвали направити позивачу.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ