17 квітня 2024 року справа № 580/2522/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
12.03.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , яка оформлена листом від 07.03.2024;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 08.02.2024 з урахуванням висновків суду та провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року - 2270 гривень, на 01 січня 2022 року - 2481 гривень, на 01 січня 2023 року - 2684 гривні, на 01 січня 2024 року - 3028 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач всупереч законодавству відмовив перерахунку позивачу довічного грошового утримання судді у відставці з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року - 2270 гривень, на 01 січня 2022 року - 2481 гривень, на 01 січня 2023 року - 2684 гривні, на 01 січня 2024 року - 3028 гривень.
Позивач також стверджує, що довідка про суддівську винагороду має виключно інформаційний характер. Видаючи таку довідку, голова суду чи інша особа, що діє від його імені, лише інформує Пенсійний фонд про розмір та складові суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді.
Тому Пенсійний фонд України або його органи повинні проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді. Таким чином, у даному випадку хоча ТУ ДСА у Черкаській області і не надавалась довідка про розмір суддівської винагороди на 2024 рік виходячи з "правильного" прожиткового мінімуму (а не заниженого "особливого") - проте усі необхідні для проведення перерахунку відомості відповідач має у своєму розпорядженні, адже він ці відомості знає з матеріалів пенсійної справи позивача, довідок від 30.01.2024 на 2021-2023 роки, а також безпосередньо з тексту Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
Ухвалою від 18.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.
28.03.2024 суду надійшов відзив на позов у якому відповідач просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що згідно із пунктом 24 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII розмір посадового окладу для судді місцевого суду із 01.01.2020 становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Статтею 7 Закону України від 02.12.2021 №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закону України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Закону України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що у 2022, 2023, 2024 роках прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня складає 2102 грн.
Отже, законами № 1082-ІХ, № 1928-ІХ, № 2710-ІХ та № 3460-ІХ запроваджено розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді, яка станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 складає 2102 гривні.
Прожитковий мінімум встановлений на 1 січня 2020 року в подальшому не змінювався, та становить 2102,00 грн, а тому підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача відсутні.
Крім того, відповідач зазначає, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі №580/8369/23, на підставі якого видано довідки від 30.01.2024 № 04-351/24, № 04-352/24, № 04-353/24, не містить зобов'язань про перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тому вимоги позивача щодо здійснення такого перерахунку є безпідставними та необґрунтованими.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
Рішенням Черкаської обласної ради народних депутатів від 15.02.1995 №3-6 позивача обрано суддею Уманського районного суду Черкаської області. Постановою Верховної Ради України від 13.03.2000 №1570-ІІІ її обрано безстроково суддею Уманського районного суду Черкаської області, а указом Президента України від 23.03.2004 №358/2004 переведена на посаду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 12.04.2019 №1123/0/15-19 позивача звільнено з посади у зв'язку з виходом у відставку.
15.04.2019 позивачу призначено щомісячне грошове утримання судді у відставці.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі №580/8369/23 зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року - 2270 гривень, на 01 січня 2022 року - 2481 гривень, на 01 січня 2023 року - 2684 гривні.
На виконання вказаного рішення, Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області оформило на ім'я позивача довідки:
від 30.01.2024 №04-351/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2021 року - 115770,00 грн.;
від 30.01.2024 №04-352/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2022 року - 126531,00 грн.;
від 30.01.2024 №04-353/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2023 року - 136884,00 грн.
На звернення позивача щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідач листом від 07.03.2024 повідомив позивача, що підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача відповідно до довідок від 30.01.2024 № 04- 351/24, № 04-352/24, № 04-353/24, які видано на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі № 580/8369/23, та у зв'язку із збільшенням із 01.01.2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - відсутні.
Підставою відмови зазначено, що статтею 7 Закону України від 15.12.2020 №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закону України від 02.12.2021 №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закону України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Закону України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня складає 2102 грн. Тобто залишено на рівні 2020 року.
Крім того, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі №580/8369/23, на підставі якого видано довідки від 30.01.2024 № 04-351/24, № 04-352/24, № 04-353/24, не містить зобов'язань про перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась в суд з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано ст. 8 Конституції України, якою визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
За приписами статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
Відповідно до ст.142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Аналіз наведених норм законодавства дозволяє суду зробити висновок про те, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці залежить саме від розміру суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді. У разі зміни суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Таким чином, законодавець пов'язує розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із суддівською винагородою судді, який працює на відповідній посаді.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 2 ст. 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Пунктом 1 ч.3 ст.135 Закону №1402-VIII встановлено базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 135 Закону №1402-VIII до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років 15 відсотків, більше 5 років 20 відсотків, більше 10 років 30 відсотків, більше 15 років 40 відсотків, більше 20 років 50 відсотків, більше 25 років 60 відсотків, більше 30 років 70 відсотків, більше 35 років 80 відсотків посадового окладу.
Відповідно до ч. 6 ст. 135 Закону №1402-VIII суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Згідно п. 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року №3-1 (далі - Порядок №3-1), перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Згідно з п.6 Розділу IV Порядку № 3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.
Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
Згідно з п.7-9 Розділу IV Порядку №3-1 документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок. У разі якщо внаслідок перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання зменшується, щомісячне довічне грошове утримання виплачується в раніше встановленому розмірі, про що орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, повідомляє суддю.
Отже, основним документом, на підставі якого позивачу визначається розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, є довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Як установлено судом, на виконання рішення суду у справі №580/8369/23, Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області оформило на ім'я позивача довідки:
від 30.01.2024 №04-351/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2021 року - 115770,00 грн.;
від 30.01.2024 №04-352/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2022 року - 126531,00 грн.;
від 30.01.2024 №04-353/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2023 року - 136884,00 грн.
За таких обставин, суд вважає доведеним право позивача на перерахунок її грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2021 року на підставі довідки від 30.01.2024 №04-351/24, з 01 січня 2022 року на підставі довідки від 30.01.2024 №04-352/24, з 01 січня 2023 року на підставі довідки від 30.01.2024 №04-353/24.
Доводи відповідача, що у 2021-2024 роках прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення розміру суддівської винагороди складає 2102 грн., суд вважає необґрунтованими.
Так, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", разом із встановленням станом на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 грн.
До 2021 року для розрахунку базового розміру посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено статтею 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Варто зазначити, що зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період 2021-2024 роки до Закону України "Про прожитковий мінімум" щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, немає.
Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
При цьому, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм Закону України про Державний бюджет України, статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" викладена у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі № 360/503/21, 22 червня 2023 року у справі № 400/4904/21, від 12 липня 2023 року у справі № 140/5481/22 та від 24 липня 2023 року у справі № 280/9563/21.
Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня відповідного року, на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), є неправомірним.
З огляду на викладене, для належного захисту прав позивача, суд дійшов висновку зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок її грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2021 року на підставі довідки від 30.01.2024 №04-351/24, з 01 січня 2022 року на підставі довідки від 30.01.2024 №04-352/24, з 01 січня 2023 року на підставі довідки від 30.01.2024 №04-353/24.
Щодо вимог позивача зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року - 3028 гривень, суд зазначає таке.
Як зазначено судом вище, реалізація права позивача на перерахунок щомісячного грошового утримання встановлена Порядком №3-1, який визначає чіткий порядок дій, направлених на здійснення перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці.
Так, п.6 Розділу IV Порядку №3-1 імперативно передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці.
Отже, необхідною та обов'язковою умовою перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці є отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, форма якої встановлена Додатком 2 до Порядку №3-1, та подання її органу Пенсійного фонду України.
Іншого порядку дій для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці чинне законодавство України не передбачає.
Зважаючи, що Порядок №3-1 станом на час виникнення спірних правовідносин є чинним, а позивачем при зверненні до органу Пенсійного фонду за перерахунком довічного грошового утримання не надано довідки про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2024 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на переконання суду, вимоги про зобов'язання органу Пенсійного фонду України здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 з посадовим окладом, розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року - 3028 гривень, - є переданими та необґрунтованими.
Щодо посилання позивача на постанову Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року у справі №640/10564/21 в частині необхідності здійснення «автоматичного» перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці без подання відповідної довідки, суд зазначає таке.
Так, предметом спору у вказаній справі було перерахунок довічного грошового утримання судді Верховного Суду України у відставці на підставі довідки для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суддівської винагороди судді Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у справі №640/10564/21 досліджував принцип інституційної безперервності функціонування найвищого інституту судової влади, який після набрання чинності Законом №1401 продовжує діяти під назвою «Верховний Суд» та дійшов висновку, що немає відмінностей між юридичним статусом судді Верховного Суду України та судді Верховного Суду, що є правовою основою для однакового захисту їх прав і після припинення повноважень, зокрема щодо розміру довічного грошового утримання та його перерахунку.
Отже, правовою проблемою, яку вирішував Верховний Суду у справі №640/10564/21 було питання перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці Верховного Суду України, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Верховного Суду, яка є значно більшою.
Разом з тим, за фактичними обставинами справи, що розглядається, спірним є питання перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням розміру суддівської винагороди діючого судді того самого суду, розрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного року (2021-2024).
Отже, фактичні обставини у справі, що розглядається, та у справі №640/10564/21 є відмінними, а тому висновки Верховного Суду у вказаній справі не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Крім того, у справі №640/10564/21 Верховний Суд, посилаючись на принцип «автоматичного» здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі збільшення розміру винагороди, посилаючись на позицію Конституційного Суду України, висловлену у Рішенні від 18.02.2020 №2-р/2020, вказував, що зміни до Порядку №3-1 не внесено.
Також суд дослідивши рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, з аналізу його змісту у взаємозв'язку вбачає, що висновок: «У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично», - передбачає правові передумови здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді, а саме: збільшення розміру суддівської винагороди.
При цьому, питання практичної реалізації такого «автоматичного» перерахунку не було предметом розгляду Конституційним Судом України у рішенні від 18.02.2020 №2-р/2020.
Такий механізм, як зазначено судом вище, реалізований нормами Порядку №3-1 та іншими нормативно-правовими актами не передбачений.
Тому, у зв'язку з фактом недотримання позивачем вимог Порядку №3-1 щодо надання органу Пенсійного фонду довідки про суддівську винагороду, розраховану з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року, на переконання суду, відсутні підстави для перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024.
Отже, позов підлягає задоволенню частково.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
У позовній заяві позивач просить відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.132 КАС України такі витрати належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з вимогами ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч.6-7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з абз.1 ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд врахував, що в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач подала суду лише довідку адвоката Плескача В.Ю. від 11.03.2021 №1, з якої вбачається, що адвокат отримав від позивача через платіжний термінал на банківську карту кошти в сумі 6000,00 грн.
Водночас, суду не надано договору про надання правової допомоги, детального опису наданих послуг, акту приймання-передачі послуг правничої допомоги.
Також, надана суду довідка про отримання коштів не є платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги». Жодного належного та допустимого доказу оплати позивачем послуг правничої допомоги суду не надано.
Суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України”, від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України”, від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України”, в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними, а їх розмір обґрунтованим.
Враховуючи, що позивачем у сукупності не надано належних та допустимих доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, відсутні підстави для їх стягнення на користь позивача.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку її довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2021 року на підставі довідки від 30.01.2024 №04-351/24, з 01 січня 2022 року на підставі довідки від 30.01.2024 №04-352/24, з 01 січня 2023 року на підставі довідки від 30.01.2024 №04-353/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 01 січня 2021 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 30.01.2024 №04-351/24, з 01 січня 2022 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 30.01.2024 №04-352/24, з 01 січня 2023 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 30.01.2024 №04-353/24.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ