печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17786/24-к
22 квітня 2024 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника-адвоката: ОСОБА_4 ,
підозрюваного: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене Прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100130001604 від 26.09.2023 року, -
Старший слідчий Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням Прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100130001604 від 26.09.2023 року.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023100130001604 від 26.09.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. ч. 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 410 КК України, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. ч. 2, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 410 КК України, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. ч. 2, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 410 КК України та за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 410 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України ведено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв'язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на даний час.
У невстановлений час, але не пізніше вересня 2023 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, в умовах дії правового режиму воєнного стану у громадянина України ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на незаконне збагачення за рахунок держави, а саме на привласнення та послідуючий збут військового майна військової частини НОМЕР_1 , що зберігалось на складі речової служби вказаної військової частини за адресою: АДРЕСА_1 .
З цією метою, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що самостійно він не в змозі реалізувати свій злочинний умисел з підстав того, що в його відданні не перебуває військове майно речової служби військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, в умовах воєнного стану, у невстановлений час, але не пізніше вересня 2023 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, звернувся до свого раніше знайомого військовослужбовця ОСОБА_7 , який проходив військову служб на посаді діловода відділу логістики військової частини НОМЕР_1 , та у відданні якого перебувало речове майно, та у підпорядкуванні якого проходив військову службу ОСОБА_8 на посаді помічника діловода відділу логістики військової частини НОМЕР_1 .
Відтак, відповідно до розподілених ОСОБА_5 ролей та доведених до відома кожного із учасників організованої злочинної групи:
- ОСОБА_5 виконував роль організатора та пособника злочинів, підшукував виконавців злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , утворив організовану злочину групу; виконував переміщення привласненого військово майна за межі військової частини; визначав ймовірну вартість військового майна; здійснював розподіл грошових коштів, отриманих від збуту військового майна; вживав заходів до укриття протиправної діяльності групи; вживав заходи конспірування учасниками організованої злочинної групи; керував діями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; підшукував та надавав місце для зберігання привласненого військового майна; координував діяльність вказаних членів організованої злочинної групи.
- ОСОБА_7 будучи виконавцем та пособником у вчиненні особливо тяжкого злочину; підшукував для ОСОБА_5 військове майно, яке можливо привласнити; забезпечував доступ членів групи до військового майна; безпосередньо привласнював військове майно; вживав заходи конспірування учасниками організованої злочинної групи; здійснював комунікацію між організатором ОСОБА_5 і виконавцем ОСОБА_8 шляхом надання частини грошових коштів, отриманих від незаконного збуту військового майна та особисто здійснював його реалізацію.
- ОСОБА_8 будучи виконавцем та пособником у вчиненні особливо тяжкого злочину; підшукував для ОСОБА_5 військове майно, яке можливо привласнити; забезпечував доступ членів групи до військового майна; безпосередньо привласнював військове майно; вживав заходи конспірування учасниками організованої злочинної групи; отримував частину грошових коштів, отриманих від незаконного збуту військового майна та особисто здійснював його реалізацію.
- ОСОБА_9 будучи пособником у вчиненні особливо тяжкого злочину; підшукувала для ОСОБА_5 клієнтів, які мають бажання придбати військове майно; вживала заходи конспірування учасниками організованої злочинної групи; здійснювала комунікацію між організатором ОСОБА_5 і виконавцями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шляхом надання частини грошових коштів, отриманих від незаконного збуту військового майна та особисто здійснювала його реалізацію через інтернет мережу « ОЛХ ».
26.02.2024 року о 21 год. 00 хв. ОСОБА_5 та о 21 год. 12 хв. ОСОБА_7 затримано у порядку ст. 208 КПК України та таким чином припинено злочинну діяльність організованої групи.
27.02.2024 року повідомлено про підозру ОСОБА_5 у привласненні військовослужбовцем іншого військового майна, вчинене військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, в умовах воєнного стану, організованою групою, будучи в ній організатором та пособником, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 410 КК України та 18.03.2024 підозрюваному ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомлено підозри.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними на даний час матеріалами кримінального провадження, а саме: повідомленням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області про вчинення кримінального правопорушення; накладною військової частини НОМЕР_1 від 05.09.2023; матеріалами виконаного доручення ГУ СБ України у м. Києві та Київській області; допитом свідка ОСОБА_10 ; допитом свідка ОСОБА_11 ; допитом свідка ОСОБА_12 ; протоколами негласних слідчих (розшукових) дій; протоколом огляду військового майна, яке було збуто 29.01.2024 за грошові кошти у розмір 37 тисяч гривень; протоколом огляду та вручення грошових коштів у сумі 26 тисяч доларів США; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_7 , ОСОБА_5 протоколом огляду військового майна; протоколом огляду від 16.02.2024 (оглянуто інтернет-мережу ОЛХ»; протоколами обшуку від 26.02.2024; протоколом обшуку, проведеного у період часу з 23 години 05 хвилин 26.02.2024 по 02 годин 15 хвилин 27.02.2024 в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України автомобіля «MERCEDES-BENZ» E 300 білого кольору, днз НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 в ході проведення якого, крім іншого, виявлено частину ідентифікованих грошових коштів від суми у розмірі 37 тис. гривень за які 29.01.2024 було придбано військове майно, а саме: 5 купюр номіналом 1000 гривень; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
У зв'язку із цим, заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_13 строк досудового розслідування продовжено до 3-х місяців, тобто до 26.05.2024.
28.02.2024 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суд м. Києва ОСОБА_14 відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 25.04.2024.
Одночасно ОСОБА_5 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 265 (двісті шістдесят п'ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підставою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 є згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 410 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому за погодженням з прокурором звернутися з клопотанням до суду про продовження строку дії запобіжного заходу у зв'язку із тим, що ризики, заявлені у клопотанні продовжують існувати, а також те, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та які враховані слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва на даний час не зменшились.
За таких обставин слідчий просить продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.05.2024, визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 265 (двісті шістдесят п'ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В судове засідання з'явились прокурор, захисник та підозрюваний.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував, зазначивши, що підозра є необґрунтованою, ризики передбачені ст. 177 КПК України відсутні. Зазначив, що підозрюваний ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, а тому просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника, просив у задоволенні клопотання відмовити, застосувати більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення захисника, підозрюваного, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023100130001604 від 26.09.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. ч. 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 410 КК України, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. ч. 2, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 410 КК України, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. ч. 2, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 410 КК України та за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 410 КК України.
27.02.2024 року повідомлено про підозру ОСОБА_5 у привласненні військовослужбовцем іншого військового майна, вчинене військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, в умовах воєнного стану, організованою групою, будучи в ній організатором та пособником, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 410 КК України та 18.03.2024 підозрюваному ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомлено підозри.
Заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_13 строк досудового розслідування продовжено до 3-х місяців, тобто до 26.05.2024.
28.02.2024 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суд м. Києва ОСОБА_14 відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 25.04.2024.
Підозрюваному, відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України, надано копію клопотання та доданих до нього матеріалів.
Як визначено у ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як визначено у ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Таким чином, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Так, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлено, що у даному кримінальному провадженні досудове розслідування не закінчено, завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим внаслідок складності кримінального провадження, оскільки з об'єктивних причин необхідний додатковий строк для проведення та завершення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, проведення та завершення яких потребує додаткового часу.
У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
У відповідності до положень ст. ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини слідчий суддя враховує, що тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого особливо тяжкого кримінального правопорушення, може спонукати підозрюваного вживати заходів, спрямованих на уникнення від кримінальної відповідальності.
Так, слідчий суддя, враховуючи, тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого підозрюваному; дані, що характеризують особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Доводи сторони захисту вказаних висновків не спростовують.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що, отже, ризики, які були наявні на час застосування та продовження не зменшились, клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Отже, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини інкримінованого діяння, тяжкість кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, міцних соціальних зв'язків, тривалого строку тримання під вартою, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, вважає за належне визначити заставу для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень.
Крім цього, обираючи відносно ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не спілкуватись із свідками, іншими підозрюваними, експертами і учасниками даного кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Клопотання Старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене Прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100130001604 від 26.09.2023 року - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 410 КК України в межах строку досудового розслідування, а саме, до 26.05.2024 року включно.
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 265 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 802 420 (вісімсот дві тисячі чотириста двадцять) гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
призначення платежу: застава за ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали)... по справі № кримінальне провадження №, внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави, наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не спілкуватись із свідками, іншими підозрюваними, експертами і учасниками даного кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26.05.2024 року включно, але не більше строку досудового розслідування.
Підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій утримується підозрюваний.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи в якій утримується підозрюваний, негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора у кримінальному провадженні № 62023100130001604 від 26.09.2023 року та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали буде оголошено о 08 год. 09 хв. 24.04.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1