Ухвала від 27.03.2024 по справі 757/13251/24-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13251/24-к

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42023000000001443,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.

Мотивуючи означене клопотання прокурор у клопотанні вказує наступне.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001443 від 29.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України.

Прокурор зазначає у клопотанні, що 07.02.2022 Рівненським окружним адміністративним судом винесено ухвалу у справі № 460/1914/22 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, згідно з якою відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лісопереробна компанія» (далі - ТОВ «УЛПК») (вул. Паркова, 59, с. Остки, Рокитнівський район, Рівненська область, 34252) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області) (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рівненським окружним адміністративним судом 13.07.2022 винесено рішення у справі № 460/1914/22, згідно з яким адміністративний позов ТОВ «УЛПК» до ГУ ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.

Надалі 26.01.2023 Восьмим апеляційним адміністративним судом постановою по справі № 460/1914/22 постановлено апеляційну скаргу ГУ ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 у справі № 460/1914/22 без змін.

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду 07.03.2023 ухвалою у справі № 460/1914/22 ухвалено касаційну скаргу ГУ ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2023 у справі №460/1914/22 за позовом ТОВ «УЛПК» до ГУ ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути заявнику.

Генеральним директором ТОВ «УЛПК» ОСОБА_4 20.04.2023 видано довіреність на ОСОБА_5 , згідно з якою ОСОБА_5 уповноважено представляти інтереси ТОВ «УЛПК» перед органами ДПС, зокрема ГУ ДПС у Рівненській області, а також перед іншими контролюючими, правоохоронними та судовими органами.

ОСОБА_5 03.08.2023, діючи на підставі довіреності ТОВ «УЛПК» звернувся за правовою консультацією з приводу рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 460/1914/22 до адвоката ОСОБА_6 як до фахівця в галузі права.

Цього ж дня, усвідомлюючи, що ОСОБА_5 не є фахівцем у галузі права та не обізнаний із порядком судового процесу, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ТОВ «УЛПК» шляхом обману під приводом нібито надання неправомірної вигоди суддям Верховного Суду, які будуть розглядати справу № 460/1914/22, у зв'язку з чим ОСОБА_6 , перебуваючи поряд із офісом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , висловив пропозицію ОСОБА_5 надати суддям Верховного Суду України неправомірну вигоду у сумі 10 000 доларів США за прийняття рішення на користь ТОВ «УЛПК».

У подальшому, 18.09.2023, близько 13 год 06 хв, перебуваючи у приміщенні офісу, що розташований, за адресою: АДРЕСА_1 , адвокат ОСОБА_6 , переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час особистої розмови запропонував ОСОБА_5 передати суддям Верховного Суду неправомірну вигоду за прийняття ними рішення на користь ТОВ «УЛПК» у справі № 460/1914/22, однак не отримав від ОСОБА_5 відповідної згоди на передання неправомірної вигоди.

Так, 22.09.2023, близько 11 год 39 хв, перебуваючи у приміщенні офісу, що розташований, за адресою: АДРЕСА_1 , адвокат ОСОБА_6 , переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час особистої розмови повідомив ОСОБА_5 про те, що суддями Верховного Суду у справі № 460/1914/22 буде прийнято рішення про повернення ГУ ДПС у Рівненській області поданої ним касаційної скарги, як такої, що не підлягає розгляду, у разі передання ОСОБА_5 неправомірної вигоди, однак не отримав від ОСОБА_5 відповідної згоди на передання неправомірної вигоди.

ОСОБА_6 , усвідомивши, що ОСОБА_5 не готовий надавати неправомірну вигоду суддям Верховного Суду, вирішив здійснити шантаж ОСОБА_5 , у зв'язку з чим неодноразово телефонував йому та направив ОСОБА_5 у месенджері «Viber» повідомлення такого змісту «наслідки можуть бути несприятливі, мене вже попередили».

Так, 27.09.2023, у ході однієї з телефонних розмов з ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5 про негативні наслідки розгляду суддями Верховного Суду справи № 460/1914/22 у разі не передання ОСОБА_5 грошових коштів у сумі 10 000 доларів США, а також зазначив, що у разі непередання грошових коштів у сумі 10 000 доларів США у найшвидший строк, сума неправомірної вигоди може значно збільшитись.

ОСОБА_6 , вважаючи, що ОСОБА_5 перебуває у безвихідній ситуації, а ОСОБА_6 як фахівець в галузі права обізнаний із судовим процесом, є єдиним можливим варіантом захисту ТОВ «УЛПК» у справі № 460/1914/22, вирішив продемонструвати документ із рішенням Верховного суду про те, що скаргу ГУ ДПС у Рівненській області поновлено та розгляд у справі № 460/1914/22 відновився.

У зв'язку з цим, 29.09.2023, перебуваючи поряд із будівлею, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , адвокат ОСОБА_6 , переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою переконання ОСОБА_5 у необхідності надати неправомірну вигоду суддям Верховного суду, використовуючи свій авторитет як фахівця у галузі права, користуючись необізнаністю ОСОБА_5 з процедурою та порядком розгляду судом справ, шляхом усного умовляння спонукав його до необхідності надання неправомірної вигоди суддям Верховного Суду у сумі 10 000 доларів США за вчинення суддями на користь ТОВ «УЛПК» дій, які унеможливлять настання для товариства негативних наслідків, при цьому демонструючи документ із рішенням Верховного Суду про те, що скаргу ГУ ДПС у Рівненській області поновлено та розгляд у справі № 460/1914/22 відновився.

Крім того ОСОБА_6 запевнив ОСОБА_5 , що у разі надання неправомірної вигоди суддями будуть вчинені вищезазначені дії, а інакше скаргу ГУ ДПС у Рівненській області буде задоволено, таким чином переконав ОСОБА_5 у вигідності та необхідності надання грошових коштів суддям Верховного Суду.

З огляду на сформоване у ОСОБА_5 переконання, що лише за умови надання ним неправомірної вигоди суддям Верховного Суду вони зможуть винести рішення на користь ТОВ «УЛПК», маючи довіру до адвоката як фахівця у галузі права, ОСОБА_5 вимушено погодився на умовляння адвоката ОСОБА_6 .

Своїми умисними діями адвокат ОСОБА_6 сформував у ОСОБА_5 рішучість та бажання до надання неправомірної вигоди суддям Верховного Суду, тобто особам, які займають особливо відповідальне становище, хоча насправді наміру передавати неправомірну вигоду суддям не мав, а бажав заволодіти вказаними грошовими коштами та розпорядитись ними на власний розсуд.

Після отримання згоди ОСОБА_5 надати суддям Верховного Суду неправомірну вигоду у сумі 10 000 доларів США у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ТОВ «УЛПК» шляхом обману під приводом нібито надання неправомірної вигоди суддям Верховного Суду, які будуть розглядати справу № 460/1914/22, та на підбурення ОСОБА_5 до надання неправомірної вигоди суддям Верховного Суду, які будуть розглядати справу № 460/1914/22, як способу подальшого заволодіння його грошовими коштами. При цьому ОСОБА_6 не мав наміру передавати грошові кошти суддям як неправомірну вигоду, а лише бажав заволодіти ними.

З метою реалізації злочинного умислу на заволодіння майном ТОВ «УЛПК» шляхом обману та підбурення ОСОБА_5 до надання неправомірної вигоди суддям Верховного Суду визначив час ОСОБА_5 для пошуку грошових коштів для нібито надання їх у якості неправомірної вигоди суддям.

У подальшому, 09.10.2023 о 15 год 10 хв ОСОБА_6 , перебуваючи поряд з приміщенням офісу, що розташований, за адресою: АДРЕСА_1 , переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на виконання свого злочинного умислу одержав від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України на 09.10.2023 становило 365 827 (триста шістдесят п'ять тисяч вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок, що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є великим розміром, що як вважав ОСОБА_5 , призначались для надання їх як неправомірної вигоди суддям Верховного Суду за вчинення ними дій в інтересах ТОВ «УЛПК» з використанням наданої їм влади. Однак ці грошові кошти ОСОБА_6 обернув на свою користь, тобто заволодів ними шляхом обману, однак розпорядитись коштами на власний розсуд не зміг через припинення його протиправної діяльності працівниками правоохоронних органів.

09.10.2023 о 20 годині 24 хвилини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Рівне, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , громадянина України, адвоката, затримано у порядку ст. 208 КПК України.

10.10.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчинене у великих розмірах та в умовах воєнного стану та закінченого замаху на підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення такою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданої їй влади, тобто у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України.

Із зібраних у ході досудового розслідування встановлено обґрунтовану причетність до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Деревок Любешівського району Волинської області, адвокат (свідоцтво № 905 видане 28.04.2012), місце проживання: АДРЕСА_5 , кадастровий номер земельної ділянки 5624680700:05:016:0431, місце роботи АДРЕСА_6 .

Так причетність ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується зібраними доказами, а саме:

- обшуком за місцем роботи ОСОБА_7 , під час якого віднайдено штампи, що ймовірно містяться на підробленому рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 460/1914/22, банківська картка ТОВ «Правничі послуги» на які перераховувались грошові кошти у сумі 200 000 грн.;

- оглядом телефону, під час якого зафіксовано листування ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , згідно якого зафіксовано надання вказівок ОСОБА_7 . ОСОБА_6 щодо підбурювання представників ТОВ «УЛПК» щодо надання неправомірної вигоди суддям Верховного суду, щодо організації та виконання злочину шляхом надання вказівок, надсилання файлу «DOC062.pdf», висловлювання щодо виготовлення підробленого рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 460/1914/22;

- огляду ноутбуку із виявленими файлом «DOC062.pdf» та його метаданими;

- договір №04/11/21-УЛПК про надання юридичних послуг від 04.11.2021, акт рахунок №1 від 21.07.2022, акт приймання-передачі наданих юридичних послуг від 21.07.2022, платіжні доручення які підтверджують факт перерахування грошових коштів у сумі 200 000 гривень на рахунок ТОВ «Правничі послуги», яка підконтрольна ОСОБА_7 ;

- платіжні інструкції, які підтверджують перерахування адвокату ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 6000 грн та 12 000 грн.

- допитом свідка ОСОБА_8 , начальника УЗАДС Верховного суду, який пояснив, що рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 460/1914/22 є підробленим, окрім того містить інші відтиски штампів, ніж ті, які використовуються у Верховному суді;

- допитом представника потерпілого ОСОБА_4 , який пояснив, що усі розмови велись по справі із ОСОБА_6 , плата за їх послуги була узгоджена у сумі 200 000 гривень, для зручного розрахунку було обрано безготівковий розрахунок, тому ОСОБА_6 було повідомлено та надано для розрахунку дані підприємства, а саме ТОВ «Правничі послуги», як повідомляв ОСОБА_6 це компанія дружини одного із адвокатів, а саме ОСОБА_9 . У зв'язку з чим, між компанією та ТОВ «Правничі послуги» укладено договір про надання юридичних послуг. Відповідно у грудні 2022 та березні 2023 перераховувались платежі у сумах 6000,00 грн та 12 000,00 грн на рахунок адвоката ОСОБА_7 за відрядження по судових засіданнях у справі № 460/1914/22;

- допитом свідка ОСОБА_10 , яка пояснила, що розрахунок по юридичному супроводженні справи № 460/1914/22 відбувався шляхом сплати на рахунок ТОВ «Правничі послуги», керівником якого є ОСОБА_11 грошових коштів на підставі договору з товариством та акту приймання-передачі наданих юридичних послуг. У період часу з 29 липня 2022 року по 26.10.2022 року проведено 8 (вісім) платежів на користь ТОВ «Правничі послуги» на загальну суму 200 000 гривень, а також 2 (два) платежі на суми 6 000 гривень та 12 000 гривень на користь ОСОБА_7 ;

- допитом свідка ОСОБА_12 , яка пояснила, що ОСОБА_13 для формування судової справ, що супроводжує адвокат, просив її надіслати копію касаційної скарги, тому мною 25.04.2023 13:38 із своєї електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 на пошту ІНФОРМАЦІЯ_4 надсилалась скан копія касаційної скарги у файлі «DOC062.pdf», долучаю скрин-шот із моєї електронної пошти про відправку скан-копії касаційної скарги, тому й можливо у ОСОБА_6 могли опинитися вказані файли, а також долучаю скрин шот щодо листування із адвокатом ОСОБА_14 у застосунку Viber із номером НОМЕР_1 щодо його прохання надіслати скан-копію касаційної скарги.

13.03.2024 відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.03.2024 №757/9953/24-к проведено обшук земельної ділянки із розташованими на ній будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер земельної ділянки 5624680700:05:016:0431, яка належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якого виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 22 061 доларів США.

14.03.2024 слідим у провадженні визнано речовими доказами вищевказані грошові кошти.

Метою накладення арешту, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, є забезпечення збереження речових доказів.

До суду слідчий ОСОБА_15 подав заяву про розгляд клопотання клопотання за його відсутності, просить задовольнити вимоги визнасчені у клопотанні.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_15 від 14.03.2024 вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК України, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.

Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об'єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, представниками власника майна не надано та не встановлено.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо.

Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42023000000001443 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке тимчасово вилучено у ході обшуку 13.03.2024, за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Біла Криниця, кадастровий номер земельної ділянки 5624680700:05:016:0431 та належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: грошові кошти у сумі 22 061 (двадцять дві тисячі шістдесят один) долар США.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
118662376
Наступний документ
118662378
Інформація про рішення:
№ рішення: 118662377
№ справи: 757/13251/24-к
Дата рішення: 27.03.2024
Дата публікації: 29.04.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Розклад засідань:
27.03.2024 11:15 Печерський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВОВК С В
суддя-доповідач:
ВОВК С В