26 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 300/5893/23
адміністративне провадження № К/990/14213/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду
Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №300/5893/23 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області звернулась до суду з позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, в якому з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог просив:
- визнати протиправними дії начальника відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв'язку щодо складання та підписання акта про неможливість проведення ревізії від 08.08.2023;
- визнати протиправною бездіяльність щодо нескладання та ненадання акта ревізії фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2019 по 30.04.2023;
- зобов'язати відповідача скласти та надати акт ревізії фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2019 по 30.04.2023.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
12.04.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №300/5893/23.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2024 вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Стеценка С.Г. (суддя-доповідач), Рибачука А.І., Тацій Л.В.
Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2024 задоволені заяви суддів Стеценка С.Г., Рибачука А.І., Тацій Л.В. про самовідвід, відведено вказаних суддів від участі у розгляді справи №300/5893/23.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24.04.2024 №477 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №300/5893/23 у зв'язку з постановленням Верховним Судом ухвали від 22.04.2024 про відведення судді-доповідача Стеценка С.Г. та суддів Рибачука А.І., Тацій Л.В.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2024 для розгляду судової справи №300/5893/23 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Мельник-Томенко Ж.М., судді Мартинюк Н.М., Жук А.В.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, у тексті касаційної скарги заявник указує, що підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції у справі №300/5893/23 є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник послався на відсутність висновку Верховного Суду «щодо застосування норм права у відносинах, пов'язаних із складанням актів про неможливість завершення ревізії, а саме щодо законності підстав для складання таких актів, щодо можливих негативних наслідків для об'єкту конролю за результатами їх складання, тощо, а також щодо обов'язку органу фінансового контролю складати та надавати акти ревізії об'єкту контролю».
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен вказати: 1) норми матеріального права, які неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.
Суд звертає увагу скаржника, що обґрунтування без чіткої вказівки на норму права (пункт, частину, статтю), щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, не може вважатись належним виконанням вимог пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та стверджуючи про відсутність правового висновку Верховного Суду скаржник не конкретизує, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду та як відповідні норми права необхідно застосовувати, на думку, скаржника, а також не обґрунтував необхідність такого висновку у взаємозв'язку з посиланням на обставини справи, які можливо, на думку скаржника, мають певну своєрідність.
Водночас касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитування правових норм та незгоду з рішенням судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.
Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За викладених обставин касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
Одночасно Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.
Керуючись статтями 248, 328, 330, 332, 341, 355, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №300/5893/23 - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяЖ.М. Мельник-Томенко