26 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 340/6853/23
адміністративне провадження № К/990/13810/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Кропивницький, Військової частини НОМЕР_1 , треті особи: Головне квартирно-експлуатаційне управління ЗСУ, Міністерство оборони України, про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Кропивницький (далі - КЕВ м. Кропивницький), в якому позивачі просили:
- визнати дії КЕВ м. Кропивницький протиправними щодо відмови у наданні клопотання на виключення з числа службових квартиру за адресою АДРЕСА_1 відповідно пункту 3-7 розділу 7 Інструції та надати квартиру за адресою АДРЕСА_1 для постійного проживання;
- зобов'язати КЕВ м. Кропивницький подати до Головного Квартирно-експлуатаційного Управління ЗСУ клопотання про виключення з числа службових квартиру за адресою АДРЕСА_1 та надання квартири за адресою АДРЕСА_1 для постійного проживання, разом з першим примірником облікової справи та списком розподілу, відповідно пункту 3-7 розділу 7 Інструції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький про залучення до справи другого відповідача задоволено. Залучено Військову частину НОМЕР_1 в якості другого відповідача у справі.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2023, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024, позов задоволено.
Не погодившись із такими судовими рішеннями, КЕВ м. Кропивницький звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційну оскарження, скаржнику необхідно зіслатися на конкретний пункт частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу з належним обґрунтуванням, яке могло б давати підстави для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланнями на відповідну норму права, яку було застосовано неправильно.
Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд встановив, що у скарзі не зазначені та не викладені, передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Зважаючи на зміни до КАС України, внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-IX і які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Дослідивши касаційну скаргу щодо її відповідності наведеним вище вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що у ній не зазначені підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку, які передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Також слід зауважити, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Кропивницький, Військової частини НОМЕР_1 , треті особи: Головне квартирно-експлуатаційне управління ЗСУ, Міністерство оборони України, про зобов'язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддяС.Г. Стеценко