26 квітня 2024 року
м. Київ
справа №440/4563/21
адміністративне провадження №К/990/832/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шарапи В.М., суддів: Єзерова А.А., Берназюка Я.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Шарапи В.М., Бевзенка В.М., Берназюка Я.О., від участі в розгляді справи №440/4563/21 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив:
-- визнати нечинною уточнюючу довідку ІНФОРМАЦІЯ_1 № 9/1/186 від 19.01.2021, направлену до Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області;
-- визнати неправомірними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 по виготовленню та направленню до Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області уточнюючої довідки № 9/1/186 від 19.01.2021;
-- визнати неправомірними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 по скасуванню довідки № 12/387/фп68092 від 27.11.2020;
-- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відкликати уточнюючу довідку без її застосування, направлену до Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за вихідним № 9/1/186 від 19.01.2021, як таку, що є нечинною, та підтвердити чинність довідки № 12/387/фп68092 від 27.11.2020 для її застосування, як чинну щодо здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Полтавський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 02.08.2021 (залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2021), у задоволенні позову відмовив.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2021, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2021 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії: Шарапа В.М., Бевзенко В.М., Берназюк Я.О.
Верховний Суд своєю ухвалою від 27.01.2022 відкрив касаційне провадження у цій справі.
Згодом, у зв'язку із увільненням судді Бевзенка В.М. від виконання обов'язків на період призову на військову службу, проведено повторний автоматизований розподіл справи та визначено новий склад колегії суддів: Шарапа В.М., Єзеров А.А., Берназюк Я.О.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява позивача про відвід суддів Шарапи В.М., Бевзенка В.М., Берназюка Я.О. від участі у справі №440/4563/21.
В обґрунтування заявленого відводу позивач, посилаючись на пункт 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначив, що судді: Шарапа В.М., Бевзенко В.М., Берназюк Я.О. порушують норми процесуального права, позаяк відсутність здійснення процесуальних дій та відсутність ухвалення будь-яких судових рішень зазначеною колегією суддів у цій справі протягом надмірного часу з порушенням норм процесуального закону, дають підстави вважати об'єктивність вимог щодо відводу колегії суддів поважними, обґрунтованими та законними.
З'ясувавши обставини, дослідивши аргументи заявника та проаналізувавши норми процесуального права, які регулюють порушене питання, покладені в основу заяви, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Положення частин 1-3 статті 39 КАС України передбачають, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, згідно з частиною 1 якої, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у тому числі, якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи та за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Отже метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частина 1 статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відтак, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Європейський Суд з прав людини в пункті 49 рішення у справі «Білуха проти України» вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Одночасно Верховний Суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Наведені позивачем підстави для відводу суддів Шарапи В.М. та Берназюка Я.О. є безпідставними, оскільки вони не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності суддів, а матеріали заяви не містять доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цих суддів.
Стосовно вимог заяви в частині заявленого відводу судді Бевзенку В.М. слід зауважити, що такий не є суддею, який бере участь у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі №440/4563/21.
Інших підстав, визначених статтею 36 чи статтею 37 КАС України, які б свідчили про особисту упередженість судді або його необ'єктивність під час розгляду справи позивач у своїй заяві не вказав, а Верховний Суд під час розгляду відповідної заяви таких підстав також не встановив.
Також варто наголосити, що відповідно до частини 4 статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За правилом частини 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи наведене вище, заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Шарапи В.М., Бевзенка В.М., Берназюка Я.О. слід визнати необґрунтованою.
Керуючись положеннями статей 36, 39, 40, 236 КАС України, Верховний Суд
Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Шарапи В.М., Бевзенка В.М., Берназюка Я.О.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Шарапи В.М., Бевзенка В.М., Берназюка Я.О. до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
В.М. Шарапа
А.А. Єзеров
Я.О. Берназюк ,
Судді Верховного Суду