25 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/23754/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянув в порядку письмового провадження заяву Приватного підприємства «САРМАТ» про стягнення судових витрат у справі № 160/23754/23
за позовом:Приватного підприємства «САРМАТ»
до: про:Головного управління ДПС у Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа №160/23754/23 за позовом Приватного підприємства «САРМАТ » (далі - ПП «САРМАТ ») до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення / а.с. 31/.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2023р. у справі № 160/23754/23 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС України в Дніпропетровській області №0196250714 від 25.07.2023р. / а.с.48-51/.
Відповідач - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, 02.01.2024р. подав апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду. / а.с. 56-61,62/, за якою судом апеляційної інстанції 25.01.2024р. відкрито апеляційне провадження і справу призначено до апеляційного розгляду / а.с. 66,67/.
Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 76-78/ , заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача та посилаючись на те, що судом першої інстанції було об'єктивно, повно з'ясовано усі обставини справи та постановлено обґрунтоване рішення у справі, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 12.12.2023р. у цій справі залишити без змін, а також просив здійснити розподіл витрат на професійну правничу допомогу при розгляді цієї справи судом апеляційної інстанції, зазначивши що орієнтовний розмір цих витрат позивача становить 10000грн. .
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023р. у справі № 160/23754/23 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2023р. у справі №160/23754/23 залишено без змін. / а.с. 82-85/.
12.03.2024р. Третім апеляційним адміністративним судом зареєстрована заява позивача - ПП «САРМАТ», про прийняття у цій справі додаткового рішення (постанови) щодо розподілу понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді цієї справи судом апеляційної інстанції, у якій позивач просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду справи у розмірі 10000грн., та зазначив про те, що про необхідність вирішення цього питання у подальшому ним було зазначено у письмових запереченнях на апеляційну скаргу.
Третім апеляційним адміністративним судом розгляд заяви ПП «САРМАТ» про стягнення судових витрат у справі № 160/23754/23 призначена до розгляду в порядку письмового провадження на 25.04.2024р. та встановлено строк на подання заперечень (пояснень) на заяву до 02.04.2024р./ а.с. 100/, про що судом було повідомлено учасників справи шляхом направлення 19.03.2024р. відповідного повідомлення на адресу учасників справи за допомогою засобів системи «Електронний суд»/ а.с. 101-103/.
Протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку - до 02.04.2024р., від відповідача у справі будь-яких письмових заперечень (пояснень) на заяву ПП «САРМАТ» про стягнення судових витрат у справі № 160/23754/23 на адресу суду апеляційної інстанції не надходили, як і не надійшли такі пояснення від відповідача у справі на адресу суду на момент розгляду апеляційним судом цієї заяви.
Суддя Коршун А.О., який входить до складу колегії суддів, що розглядає цю справу, 10.03.2024р., 11.03.2024р. перебував у відрядженні, а з 14.03.2024р. по 24.04.2024р. перебував у відпустці, судді Чепурнов Д.В. та Сафронова С.В., які входять до складу колегії суддів, що розглядає цю справу, у період з 29.03.2024р. по 12.04.2023р. перебували у відпустці.
Вирішуючи заяву позивача про розподіл судових витрат у цій справі, які складаються із витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат, відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України, використовуються:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, але при цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо, оскільки при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Також при вирішенні заяви позивача необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини з розв'язання питання відшкодування судових витрат, яка зазначена ним у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004р. у справі «Меріт проти України», у яких зроблено висновок, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Так позивачем на підтвердження заявлених ним до відшкодування витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правової допомоги №03/03/20-2 від 03.03.2020р./ а.с. 92-93/, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги №03/03/20-2 від 03.03.2020р. від 26.01.2024р. / а.с. 97/, акт здачі-приймання наданих послуг за договором про правової допомоги №03/03/20-2 від 07.03.2024р. / а.с. 98/, які свідчать про те, що під час розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції позивачу у межах укладеного ним договору про надання правової допомоги надано правничих (правових) послуг на суму 10000 грн.
З матеріалів справи вбачається, що станом на момент звернення позивача до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення у цій справі - 11.03.2024р. / а.с. 87/ витрати на правову допомогу не сплачені позивачем з огляду на те, що сторони погодили, що оплата наданих послуг здійснюється ПП «САРМАТ» протягом шестидесяти календарних днів з моменту підписання акту здачі- приймання від 07.03.2024р. / а.с. 98/, але з огляду на наведені норми чинного процесуального законодавства, які регулюють питання розподілу понесених учасником справи (позивачем) судових витрат у разі задоволення позову, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч.3 ст. 134 КАС України), а положеннями п. 2 ч.1 ст. 134 КАС України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат, тому колегія суддів вважає можливим відшкодування витрат на оплату правничої допомоги за відсутності документу про їх оплату на час розгляду справи (прийняття рішення у справі), у разі якщо у договорі про надання правничої допомоги міститься умова стосовно оплати витрат протягом певного часу після ухвалення рішення суду.
При цьому необхідно зазначити, що аналогічна за своїм змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.01.2021р. у справі № 280/2635/20 та від 26.06.2019р. у справі № 813/481/18.
Колегія суддів ознайомившись, з матеріалами справи, враховуючи предмет спору у цій справі, обсяг та зміст наданої адвокатом позивачу правової допомоги під час апеляційного розгляду цієї справи, вважає, що заява позивача про ухвалення у цій справі додаткового рішення щодо розподілу понесених ним витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи апеляційним судом у розмірі 10560 грн. є обґрунтованою, та з огляду на те, що апеляційна скарга відповідача судом апеляційної інстанції залишена без задоволення і рішення суду першої інстанції у цій справі, яке ухвалено на користь позивача і яким прийняте відповідачем рішення визнано протиправним та скасовано, набрала законної сили 05.03.2024р., враховуючи складність справи, фактично наданий адвокатом обсяг та зміст послуг з професійної правничої допомоги позивачу під час апеляційного розгляду справи, а також приймаючи до уваги відсутність будь-яких заперечень відповідача на заяву позивача про стягнення понесених ним судових витрат під час апеляційного розгляду цієї справи, вважає за необхідне з урахуванням п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України постановити у цій справі додаткове рішення яким заяву ПП «САРМАТ» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132,134,139,143,252,310 КАС України, суд-
Заяву Приватного підприємства «САРМАТ» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які понесені у зв'язку з розглядом апеляційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2023р. у справі №160/23754/23 - задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) на користь Приватного підприємства «САРМАТ» ( код ЄДРПОУ 31037360) понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу у справі №160/23754/23 у розмірі 10000 (десять тисяч)грн.
Додаткова постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.
Повний текст виготовлено та підписано 25.04.2024р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова