26 квітня 2024 р.Справа № 520/4968/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
в порядку письмового провадження розглянувши заяву ОСОБА_1 по справі № 520/4968/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 року
за позовом ОСОБА_1
до Національної поліції України Головного управління Національної поліції в Харківській області третя особа Національне агентство з питань запобігання корупції
про визнання права порушеним, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 року по справі 520/4968/24 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2024 по справі 520/4968/24 апеляційну скаргу задоволено частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 по справі № 520/4968/24 змінено з підстав та мотивів повернення адміністративного позову, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови
26.04.2024 року від ОСОБА_2 надійшла до суду заява, в якій просить суд визначити Національне агентство з питань запобігання корупції як відповідача у справі , оскільки згідно його позовних вимог Національна поліції України Головного управління Національної поліції в Харківській області та Національне агентство з питань запобігання корупції є відповідачами у справі.
Розглянувши подану заяву , колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 253 КАС України передбачено, що суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Правила даної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Таким чином, умовою для виправлення описки в тексті судового рішення є наявність в ньому помилки чи описки.
З матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної поліції України Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 позову заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання права порушеним, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху .
Приймаючи вказану ухвалу , суд першої інстанції виходив з невідповідності позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та визначив спосіб усунення шляхом надання:
- уточненого адміністративного позову, по кількості осіб, які беруть участь у справі, в якому вірно визначити відповідачів та зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- належних та допустимих, достатніх та достовірних, у розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАС України, доказів скасування та/або визнання нечинними у встановленому Законом порядку постанови Київського районного суду м. Харкова від 25.09.2019 по справі № 953/17271/19 та постанови Харківського апеляційного суду від 03.12.2019 по справі № 953/17271/19, а також доказів визнання протиправним та скасування наказу ГУ НП в Харківській області № 415 о/с від 06.12.2019 року про звільнення;
- документу про сплату судового збору у розмірі 2 422, 40 грн. за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім'я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд";
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення з позовом, в якій зазначити підстави для поновлення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання права порушеним, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.
Колегія суддів звертає увагу на те , що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість з'ясування належності відповідачів, їх заміна у разі необхідності та встановлення обґрунтованості позову - це обов'язок суду, який виконується під час розгляду справи.
Позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте , під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 6 лютого 2020 у справі № 280/3088/19.
Належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак , неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.
У разі якщо за змістом норми матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов'язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред'явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак, на це потрібна згода позивача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача (ч. 3 ст. 48 КАС України).
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (ч. 4 ст. 48 КАС України).
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (ч. 5 ст. 48 КАС України).
Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку (ч. 6 ст. 48 КАС України).
З аналізу статті 48 КАС слідує, що залучення співвідповідача чи заміна неналежного відповідача належить до повноважень суду першої інстанції.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 460/2903/20 та від 27 квітня 2023 року у справі № 260/5932/21.
Відповідно до частин першої, другої статті 173 КАС України підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.
Завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
При цьому, слід зазначити, що питання визначення складу учасників судового процесу суд може вирішити, як на стадії відкриття провадження у справі, так і під час підготовчого засідання , так і до ухвалення рішення судом першої інстанції .
З матеріалів справи вбачається , що судом першої інстанції склад учасників судового процесу не визначався, так як провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання права порушеним, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії не відкривалось .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу саме з підстав пропуску позивачем строку для звернення до суду з цим позовом та не надання достатніх доказів, які б вказували на існування поважних причин пропуску строку до суду, а також не надання доказів сплати судового збору
Тобто, в даній справі питання визначення складу учасників судового процесу повинно було б вирішуватися судом першої інстанції саме на стадії відкриття провадження у справі або під час підготовчого засідання за відсутності перешкод для відкриття провадження у справі.
Отже , судом апеляційної інстанції , при прийнятті процесуальних документів у даній справі, не допущено помилки щодо вказання третьою особою - Національне агентство з питань запобігання корупції, тому відсутні підстави для виправлення помилки.
Колегія суддів звертає увагу на те , що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги на підставі ч.1, ч.2 ст. 308 КАС України.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 не містила жодних доводів та обґрунтувань щодо невірного визначення судом першої інстанції третьою особою - Національне агентство з питань запобігання корупції.
При прийнятті постанови від 25.04.2024 колегією суддів надана оцінка доводам та вимогам апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024.
Крім того, в розумінні вимог ст. 48 КАС України у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для визначення третьої особи відповідачем у справі .
Керуючись ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Ральченко І.М. Чалий І.С.