26 квітня 2024 р.Справа № 440/12275/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі № 440/12275/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач), у якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження з 01.03.2023 ОСОБА_1 розміру збільшення пенсії, передбаченого п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», розміром 1500 гривень;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн, без обмеження виплати пенсії максимальним розміром;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позову.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі № 440/12275/ адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі № 440/12275/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі № 440/12275/23 - скасовано.
Прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження з 01.03.2023 ОСОБА_1 розміру збільшення пенсії, передбаченого п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», розміром 1500 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн з урахуванням фактично сплачених сум.
В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014)) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 429 (чотириста двадцять дев'ять) грн 44 коп., та за подання апеляційної скарги у розмірі 644 (шістсот сорок чотири) грн 16 коп.
11.04.2024 до Другого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшла заява, в якій він просить ухвалою суду зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати до суду в десятиденний строк звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у справі № 440/12275/23.
В обґрунтування вказаної заяви наполягав на невиконанні відповідачем постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі № 440/12275/23, що підтверджується наданим ГУ ПФУ в Полтавській області розрахунком, який міститься в додатку до листа № 7881-6830/К-02/8-1600/24 від 08.04.2024.
З посиланням на позицію Верховного Суду, викладену у постанові Великої Палати від 14.05.2020 у справі № 800/320/17 вказав, що наявність визначеного законодавством порядку примусового виконання рішень суду не позбавляє боржника обов'язку самостійно виконати рішення суду без застосування засобів примусу, чого відповідачем, в свою чергу, здійснено не було. При цьому, наявність чи відсутність виконавчого провадження щодо виконання рішення суду - не залежить від права суду встановити судовий контроль за його виконанням.
Наголошував, що відповідач грубо порушив ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», оскільки не виконав вказане рішення суду.
З огляду на те, що ч. 1 ст. 382 КАС України визначено, що судовий контроль встановлюється після ухвалення судового рішення у справі (вживається словосполучення «суд, який ухвалив), то слідує висновок, що для встановлення судового контролю повинен видаватись окремий процесуальний документ (ухвала) після ухвалення рішення по справі, якщо воно фактично не виконується, і саме судом, який виніс відповідне рішення. Тобто, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення. Наведене узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі № 800/592/17 та в ухвалі від 05.07.2018 у справі № 206/3911/17.
Зважаючи на те, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 по справі № 440/12275/23 наразі не виконується відповідно до її резолютивної частини, а без вжиття заходів судового контролю, зазначене рішення і далі може бути не виконаним, вважав за необхідне встановити судовий контроль.
В наданих до суду апеляційної інстанції запереченнях на заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, ГУ ПФУ в Полтавській області, стверджуючи про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі № 440/12275/23 в межах покладених на відповідача зобов'язань та з урахуванням норм чинного законодавства, просив відмовити у задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 ..
Звернув увагу суду апеляційної інстанції, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 по справі № 440/16511/23, яке набрало законної сили 17.03.2024, 18.03.2024 Головним управлінням було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.05.2022 з урахуванням щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн до розміру пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, без обмеження максимального розміру. Сума пенсії після проведення такого перерахунку склала 29279, 49 грн.
Також, на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 по справі № 440/12275/23, яка набрала законної сили 25.03.2024, 27.03.2024 було здійснено перерахунок пенсії позивачу, починаючи з 01.03.2023 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,197 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” (далі по тексту - Постанова № 168) без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого п.1-7 цієї постанови, максимальним розміром 1500,00 грн. Так, після проведеного перерахунку розмір індексації згідно Постанови № 168 від 24.02.2023 склав 3350,11 грн, а розмір пенсії склав 34653,55 грн.
Зауважив, що за наслідками виконання постанови по справі № 440/12275/23 після здійснення перерахунку пенсії її розмір 34653,55 грн, однак враховуючи відсутність у резолютивній частині вказаної постанови висновку суду про зобов'язання здійснити перерахунок з приводу встановлення нового розміру пенсії без обмеження максимальним розміром, загальна сума пенсії до виплати була обмежена розміром пенсії у сумі 29279,49 грн, визначеним у рішенні суду по справі № 440/16511/23.
З огляду на вищевикладене, стверджував про відсутність в діях працівників пенсійного органу ознак протиправності, та, як наслідок, підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.
Відповідно до ч. 3 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
На виконання приписів статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
В абзаці третьому пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі ОСОБА_2 проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 30 червня 2009 року №16-рп/2009).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
На підставі аналізу ст.ст. 3, 8, ч.ч. 1, 2 ст. 55, ч.ч. 1 та 2 ст. 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
У справі Сорінг проти Об'єднаного Королівства від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Колегією суддів встановлено, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 по справі № 440/12275/23, якою частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , набрала законної сили з дати її прийняття - 25.03.2024.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог резолютивної частини постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі № 440/12275/23 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,197 згідно із Постановою № 168 без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбачено п. 1-7 вказаної постанови, максимальним розміром 1500,00 грн.
Колегія суддів наголошує, що з метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (частина 8 статті 382 КАС України).
Крім того, відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення; накладення штрафу, визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Відповідачем на підтвердження виконання постанови суду апеляційної інстанції від 25.03.2024 до матеріалів справи надано перерахунок пенсії ОСОБА_1 , здійсненого на виконання вказаного рішення суду, дослідивши зміст якого судом апеляційної інстанції встановлено, що після проведеного перерахунку пенсії на виконання постанови у справі № 440/12275/23 розмір пенсії позивача склав 34653,55 грн, що включає:
- 23929,38 грн. - основний розмір пенсії 88% грошового забезпечення (вислуга років 31);
- 3350,11 грн. - індексація базового ОСНП 2022 (23929,38*0,140);
- 5374,06 грн. - індексація базового ОСНП 2023 (23929,38*0,1970);
- 2000,00 грн. - щомісячна доплата до 2000 відповідно до Постанови № 713 від 14.07.2021.
Позивач, обґрунтовуючи заяву про необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду посилається на лист Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 7881-6830/К-02/8-1600/24 від 08.04.2024, та стверджує, що відповідачем не проведено перерахунок та виплату пенсії на виконання рішення у суду від 25.03.2024 у справі № 440/12275/23.
Разом з цим, зі змісту вказаного листа колегією суддів встановлено, що на виконання вказаного рішення суду ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії починаючи з 01.03.2023 із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,197 згідно із Постановою № 168 без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбачено п. 1-7 вказаної постанови, максимальним розміром 1500,00 грн. Водночас, доплата пенсії з 01.03.2023 по 31.03.2024 відсутня, а тому продовжено виплату пенсії в попередньому розмірі 29279,49 грн.
Отже, після проведеного перерахунку на виконання рішення у суду від 25.03.2024 у справі № 440/12275/23, розмір належної до виплати пенсії ОСОБА_1 становив 34653,55 грн, проте був обмежений розміром пенсії, визначеним у рішенні суду по справі № 440/16511/23, а саме 29279,49 грн.
Колегія суддів зауважує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 у справі № 440/16511/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити з 01.05.2022 ОСОБА_1 пенсію з урахуванням щомісячної доплату в сумі 2000 грн до розміру пенсії згідно з Постановою № 713 " без обмеження виплати пенсії максимальним розміром. З відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що вказане рішення суду набрало законної сили 19.03.2024.
Таким чином, під час виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі № 440/12275/23 відповідач повинен був врахувати і рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 у справі № 440/16511/23, яким зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження виплати пенсії максимальним розміром, чого зроблено не було, оскільки фактично розмір пенсії, який після перерахунку підлягав виплаті у сумі 34653,55 грн, було обмежено максимальним розміром 29279,49 грн, що свідчить про невиконання вказаної постанови в частині здійснення виплати позивачу належного розміру пенсійного забезпечення.
А відтак, твердження відповідача про повне виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі № 440/12275/23 та, як наслідок, відсутність підстав для встановлення судового контролю у справі № 440/12275/23 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки станом на 26.04.2024 рішення суду у даній справі в частині здійснення виплати належного розміру пенсії (34653,55) не виконано, що не спростовано відповідачем по справі. Наведені обставини лише слугують підтвердженням допущення ГУ ПФУ в Полтавській області триваючої протиправної поведінки в частині обов'язковості до виконання судового рішення, що є порушенням вимог ст. 129-1 Конституції України та ст.370 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи факт відсутності в матеріалах справи доказів виконання відповідачем постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі № 440/12275/23 у повному обсязі та беручи до уваги, що виконання судового рішення є частиною процедури відновлення порушеного права особи в судовому порядку, при цьому обов'язок суду контролювати виконання свого рішення закріплено безпосередньо Конституцією України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 поданої в порядку ч. 1 ст. 382 КАС України, щодо зобов'язання ГУПФУ в Полтавській області подати звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 по справі № 440/12275/23.
Зі змісту частини 1 статті 382 КАС України випливає, що строк для подання звіту про виконання судового рішення встановлюється судом.
На думку колегії суддів, шістдесятиденний строк є достатнім для виконання постанови суду.
Керуючись ст. ч.4 ст.229, ст. ст. 243, 250, 321, 325, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) подати звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 по справі № 440/12275/23 протягом 60 днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Перцова Т.С.
Судді Жигилій С.П. Русанова В.Б.