Головуючий І інстанції: Тітов О.М.
26 квітня 2024 р. Справа № 520/3044/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
09.02.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить:
- визнати протиправним та скасувати п.3 наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУ НП в Харківській області) «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» № 9 від 11.01.2022 року, в частині застосування до нього, заступника начальника Чугуївської РУП ГУНП в Харківській області з превентивної діяльності підполковника поліції, дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що наказом ГУ НП в Харківській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» № 9 від 11.01.2022 року, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні вимог п. 7 наказу т.в.о, начальника Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області № 203 від 13.12.2021 року, його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Підставою для прийняття вказаного наказу та притягнення до дисциплінарної відповідальності став Висновок службового розслідування за фактом унесення відомостей до ЄРДР відносно поліцейського ГУНІ в Харківській області від 10.01.2022 року, затверджений т.в.о. начальника ГУНІ в Харківській області Болвіновим С.
Позивач зазначає, що стверджувати про невиконання поліцейським вимог наказу керівника, можливо лише тоді коли поліцейський був своєчасно ознайомлений зі змістом відповідного наказу, що підтверджується власноручно проставленою ним відміткою про ознайомлення, мав реальну та об'єктивну можливість його виконання. Проте, всупереч вищезазначеним вимогам, 13.12.2021 року до його відома не було доведено зміст наказу т.в.о. начальника Чугуївського РУП ГУНІ в Харківській області № 203 від 13.12.2021 року, про що свідчить відсутність будь-яких відміток про його ознайомлення з вказаним наказом. Тобто, невиконання вимог п. 7 наказу т.в.о. начальника Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області № 203 від 13.12.2021 року не залежали від його волі, що свідчить про відсутність його вини та виключає відповідальність, адже він мав можливості виконати його вимоги з об'єктивних причин, оскільки 13.12.2021 року не був у встановленому законодавством порядку ознайомлений з його змістом.
Крім того, позивач зазначив, що як вбачається з функціональних обов'язків заступника начальника Чугуївського РУП з превентивної діяльності підполковника поліції, затверджених 14.05.2021 року начальником Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області полковником поліції ОСОБА_2 , з якими він був ознайомлений 14.05.2021 року, на нього не покладені обов'язки щодо контролю конвоювання затриманих та взятих під варту осіб, у тому числі щодо проведення інструктажу конвойних нарядів.
Заперечуючи проти вимог позивача, у відзиві на адміністративний позов ГУ НП в Харківській області зазначає, що систему заходів, спрямованих на забезпечення особистої безпеки поліцейських, запобігання загибелі, пораненням і травмуванню їх та інших осіб під час поводження з вогнепальною зброєю, ручним протитанковим і підствольним гранатометами, реактивною протитанковою і бойовою ручною гранатами визначено Інструкцією із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 року № 70 (далі- Наказ № 70, Інструкція), в п.п. 1 п. 4 розділу ІІ якої зазначено, що перед виконанням службових завдань, пов'язаних із можливим застосуванням або використанням зброї (п.п 1) з поліцейськими проводиться цільовий інструктаж (п.4). Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції передбачено, що цільовий інструктаж проводять особи, передбачені пунктом 3 цього розділу (п.п.1). В пункті 3 розділу ІІ Наказу № 70 визначено, що згідно з орієнтовним переліком питань первинного інструктажу, передбаченим додатком 3 до цієї Інструкції, такий інструктаж проводять керівник (заступник керівника, уповноважена особа від керівництва) органу (закладу, установи) поліції (п.п.1). Вказана норма права є імперативною, бо вказує на категоричні правила, що чітко та однозначно визначають поведінку суб'єктів суспільних відносин. Підполковник поліції ОСОБА_1 займав посаду заступника начальника Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області з превентивної діяльності, отже був особою, посада якої, відповідно до пункту 3 розділу ІІ Інструкції зобов'язана проводити цільовий інструктаж з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю з поліцейськими перед виконанням службових завдань, пов'язаних із можливим застосуванням або використанням зброї. 13.12.2021 року в конвойний наряд заступити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та отримали в черговій частині зброю та спецзасоби, що підтверджується наказом Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 13.12.2021 року № 203 та книгою нарядів Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області за 13.12.2021 року. В цей день цільовий інструктаж з вказаними працівниками був проведений т.в.о. керівника Чугуївського РУП - ОСОБА_7 та відповідальною особою від керівництва ОСОБА_8 . Однак, всупереч з вимогами п. 7 наказу Чугуївського РУП від 13.12.2021 року № 203, яким керівником підрозділу саме ОСОБА_1 було визначено як особу, яка повинна проводити інструктаж конвойного наряду, інструктаж проведений не був, що є порушенням не тільки зазначеного наказу, а й Наказу № 70. Твердження ОСОБА_1 , що проведення інструктажу з конвойним нарядом не визначено його функціональними обов'язками є безпідставними, бо проводити цільовий інструктаж поліцейських перед виконанням службових завдань, пов'язаних із можливим застосуванням або використанням зброї визначений Наказом № 70 як обов'язок заступника керівника, тобто особою, посаду яку обіймає позивач.
Крім того, відповідач зазначив, що під час проведення службового розслідування, був опитаний ОСОБА_1 , який пояснив що 13.12.2021 року на підставі наказу Чугуївського РУП від 13.12.2021 року № 203 був призначений звичайний конвойний наряд у складі поліцейських Чугуївського РУП для конвоювання спецконтингенту з ДУ «Харківський СІЗО» до Чугуївського міського суду Харківської області і у зворотному напрямку. Інструктаж з даним нарядом проводив відповідальний по РУП капітан поліції ОСОБА_8 , а контроль за своєчасністю виходу конвойного наряду на зв'язок здійснювався черговою частиною РУП. Приблизно о 19.30 йому зателефонував ОСОБА_8 та повідомив про затримання працівниками ДБР старшого сержанта поліції ОСОБА_3 , який входив до складу конвойного наряду. Підстави затримання ОСОБА_9 та причетність останнього до вчинення будь - яких протиправних дій йому невідомі. Отже, виходячи з наданих пояснень, ОСОБА_1 було відомо про видання начальником Чугуївського РУП 13.12.2021 року наказу «Про призначення конвойного наряду для конвоювання затриманих і взятих під варту осіб» № 203, а тому його посилання про необізнаність існування вказаного наказу, посилаючись на відсутність будь-яких відміток про ознайомлення з його змістом, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 року (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження) задоволено вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 ..
Так, судовим рішенням визнано протиправним та скасовано п.3 наказу ГУ НП в Харківській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» № 9 від 11.01.2022 року, в частині застосування до заступника начальника Чугуївської РУП ГУНП в Харківській області з превентивної діяльності підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн.
Висновок суду вмотивований тим, що твердження відповідача, що позивач у своїх поясненнях, під час дисциплінарного розслідування, посилався на положення спірного наказу, а відтак був поінформований про його зміст та мав його своєчасно виконати - є хибним. Оскільки загальна поінформованість про існування документу не підміняє собою встановлений законом порядок ознайомлення керівником підлеглого-виконавця з розпорядчим актом. Інших доказів на спростування зазначених тверджень позивача, а саме на підтвердження факту належного ознайомлення позивача з Наказом № 203, відповідач до суду не надав.
Крім того, суд зазначив, що факт невиконання п. 7 Наказу № 203 ОСОБА_1 не був безпосередньою підставою призначення та проведення службового розслідування, відтак обставини спірного діяння не були всебічно та повно досліджені у відповідності до встановленого законом порядку, в обсязі, та у розумінні норм Дисциплінарного статуту, що вимагається для процедури встановлення та доведення факту дисциплінарного порушення поліцейським, щодо якого проводиться службове розслідування, ступеня тяжкості вчиненого, вини, умислу та мотивів, наслідків, розміру завданої шкоди та інш., що у своїй сукупності унеможливлює висновок, щодо наявності у діянні ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, як підстави для дисциплінарного стягнення.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ НП в Харківській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову.
Аргументи, наведені відповідачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до протокольної ухвали від 16.01.2024 року у зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання колегія суддів ухвалила апеляційний розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_1 займав посаду заступника начальника Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області з превентивної діяльності у званні підполковника поліції.
Відповідно до наказу від 13.12.2021 року № 203 «Про призначення конвойного наряду для конвоювання затриманих і взятих під варту осіб» (далі - Наказ № 203) на виконання вимог наказу МВС України від 20.01.2005 року № 60 дск призначений звичайний конвойний наряд у складі старшого конвою - поліцейського ВРПП Чугуївського РУП старшого сержанта поліції ОСОБА_5 та конвоїрів: поліцейських - водіїв сектору логістики Чугуївського РУП старших сержантів поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , а також молодшого інспектора - кінолога КЦ ГУНП в Харківській області сержанта поліції ОСОБА_4 для конвоювання затриманих і взятих під варту осіб з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до Чугуївського міського суду Харківської області. Для перевезення конвойованих призначено службовий автомобіль «УАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 . Пунктом 7 Наказу № 203 визначено, що інструктаж конвойного наряду та контроль за виконанням наказу покладений на заступника начальника Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області Дмитра Литвиненка (а.с. 18).
14.12.2021 року до ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка начальника УГІ ГУНІ в Харківській області полковника поліції ОСОБА_10 від 14.12.2021 року № 392/119-15/01-2021, у якій зазначено, що 13.12.2021 року працівниками Територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтаві, у рамках кримінального провадження, унесеного до ЄРДР 62021170020000522 від 13.10.2021 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у порядку ст. 208 КПК України затримано поліцейського-водія СЛМТЗ Чугуївського РУП ГУНІ в Харківській області старшого сержанта поліції Дяченка Ю.В. (а.с. 25)
Наказом начальника ГУ НП в Харківській області від 14.12.2021 року № 2476 «Про призначення та проведення службового розслідування» призначено службове розслідування за обставинами, викладеними в доповідній записці начальника УГІ ГУНІ в Харківській області полковника поліції ОСОБА_10 від 14.12.2021 року № 392/119-15/01-2021 (а.с. 26).
10.01.2022 року затверджено висновок службового розслідування за фактом унесення відомостей до ЄРДР відносно поліцейського ГУ НП в Харківській області (37-42).
Службовим розслідуванням встановлено порушення службової дисципліни з боку заступника начальника Чугуївського районного управління поліції ГУНІ в Харківській області з превентивної діяльності підполковника поліції ОСОБА_1 , який в порушення п. 7 наказу т.в.о. начальника Чугуївського РУ ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_7 від 13.12.2021 року № 203, не провів інструктаж з конвойним нарядом, що свідчить про вчинення ним дисциплінарного проступку.
За результатом проведення службового розслідування, згідно з висновком службового розслідування дисциплінарна комісія, зокрема, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні п 7 наказу т.в.о. начальника Чугуївського РУ ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_7 від 13.12.2021 року № 203, ухвалила застосувати відносно заступника начальника Чугуївського районного управління поліції ГУНІ в Харківській області з превентивної діяльності підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Наказом ГУ НП в Харківській області від 11.01.2022 № 9 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області», за невиконання п 7 наказу т.в.о. начальника Чугуївського РУ ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_7 від 13.12.2021 року № 203, до заступника начальника Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області з превентивної діяльності підполковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність (а.с. 54-55).
Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що ч. 2 ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом № 580-VIII.
Частиною 1 ст. 1 Закону № 580-VIII визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Закону № 580-VIII).
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частинами 1 та 2 ст. 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VIII, зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (пункт 1); знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки (пункт 2); поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень (пункт 3); безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону (пункт 4); знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку (пункт 8).
Частиною 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов'язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Приписами ст. 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до положень ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно із ч. 1 та 2 ст. 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.
У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі (ч. 6 ст. 18 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Дисциплінарного статуту виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення (ч. 8 ст. 18 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно з ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.
Відповідно до ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893) визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за на5гвмості достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Приписами п.п.2 та 3 розділу IV Порядку № 893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно з п. 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
На підставі п. 1 Розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Як вбачається з доповідної записки начальника УГІ ГУНІ в Харківській області полковника поліції ОСОБА_10 від 14.12.2021 року № 392/119-15/01-2021, наказу начальника ГУ НП в Харківській області від 14.12.2021 року № 2476 «Про призначення та проведення службового розслідування», висновку службового розслідування від 10.01.2022 року та наказу ГУ НП в Харківській області від 11.01.2022 № 9 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області», підставою для проведення дисциплінарного розслідування слугувало затримання співробітниками ДБР поліцейського-водія ОСОБА_3 , а не невиконання п.7 Наказу № 203 ОСОБА_1 ..
Копії пояснень співробітників поліції ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , та пояснення ОСОБА_1 , містять інформацію виключно щодо обставин, що передували затриманню та врученню ОСОБА_3 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 Кримінального кодексу України.
Факт невиконання п. 7 Наказу № 203 ОСОБА_1 не був безпосередньою підставою призначення та проведення службового розслідування, відтак обставини спірного діяння не були всебічно та повно досліджені у відповідності до встановленого законом порядку, в обсязі, та у розумінні норм Дисциплінарного статуту, що вимагається для процедури встановлення та доведення факту дисциплінарного порушення поліцейським, щодо якого проводиться службове розслідування, ступеня тяжкості вчиненого, вини, умислу та мотивів, наслідків, розміру завданої шкоди та інше, що у своїй сукупності унеможливлює висновок, щодо наявності у діянні ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, як підстави для дисциплінарного стягнення.
Таким чином, колегія суддів вважає висновки службового розслідування про вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 - необґрунтованими, а рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення - протиправним.
Крім того, колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять доказів ознайомлення ОСОБА_1 з наказом від 13.12.2021 року № 203 «Про призначення конвойного наряду для конвоювання затриманих і взятих під варту осіб».
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте відповідачем правомірність п. 3 наказу ГУ НП в Харківській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» № 9 від 11.01.2022 року, в частині застосування до заступника начальника Чугуївської РУП ГУНП в Харківській області з превентивної діяльності підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність у ході розгляду справи не доведена.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Інші доводи апеляційних скарг та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді Л.В. Курило А.О. Бегунц