09 квітня 2024 року м. Київ
Справа № 363/6574/23
Провадження: № 33/824/1259/2024
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Нечваля Яна Вадимовича в інтересах ОСОБА_1
на постанову Вишгородського районного суду Київської області, винесену під головуванням судді Олійник С.В.,
про притягнення до адміністративної відповідальності
за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 ,
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 11 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, адвокат Нечваль Я.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати постанову Вишгородського районного суду Київської області від 11 січня 2024 року та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що відповідно до п. 3,4 Розділу І Інструкції №1452/735 ознакою сп'яніння є «звужені чи дуже розширені зіниці, які не регулюють на світло» однак, в протоколі не вказано, що зіниці очей ОСОБА_1 були звужені чи дуже розширені, тобто, такої ознаки як «почервоніння очей» Інструкція №1452/7354 не передбачає. За наведених підстав, зазначає, що у протоколі вказано лише одну ознаку сп'яніння, а саме «поведінка, що не відповідає обстановці», однак, вважає, що він, ОСОБА_1 , поводив себе абсолютно адекватно. Викладене свідчить про те, що у нього були відсутні ознаки сп'яніння, а тому поліцейські не мали права пропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння, а відмова проходити вказаний огляд не може бути караною, що свідчить про відсутність в його діях складу правопорушення.
Окрім того, 07.03.2024 року від адвоката Нечваль Я.В. в інтересах ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, у яких зазначено, що показами свідків доводиться адекватність стану ОСОБА_1 , зокрема, о 14:15 год один зі свідків працівником поліції говорить про відсутність у ОСОБА_1 будь-яких ознак сп'яніння: «По ньому ж видно, що він нормальний», о 14:16 ОСОБА_1 запитує у свідка якого залучили поліцейські «я веду себе нормально, я в адекватному стані?» свідок відповідає «нормально». Тобто, зазначає, що сторонні спостерігачі, якими є свідки, яких залучили поліцейські, підтвердили, що в ОСОБА_1 відсутні будь-які ознаки сп'яніння, в тому числі й ознака «поведінка не відповідає обстановці».
Окрім того, посилався на той факт, що у наявному у матеріалах справи відеозаписі не зафіксовано процедуру складання протоколу, а отже, протокол є недопустимим доказом, який одержано з порушенням встановленого законом порядку. Також зазначив, що наявні в матеріалах справи докази не спростовують того, що ОСОБА_1 під час руху користувався паском безпеки, а тому його зупинка за нібито невикористання паска безпеки є незаконною.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Нечваля Я.В., дослідивши письмові матеріали справи, відтворивши відеозаписи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення,13 листопада 2023 року о 13 год. 10 хв. в смт Димер Вишгородського р-ну Київської обл. по вул. Шевченка, 89, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем VOLKSWAGEN, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків.
Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення, суд посилався на дані, відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується й суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Підстави та процедура проведення огляду на стан сп'яніння чітко регламентована ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за текстом Інструкція).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.п. 2, 3 розділу ІІ Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно пункту 4 розділу 1 Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 12 розділу 2 Інструкції визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
З наявного в матеріалах справи відеозапису убачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN, д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції за адресою: смт Димер Вишгородського р-ну Київської обл. по вул. Шевченка, 89, через порушення ним правил дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом з непристебнутим паском безпеки, про що йому було одразу повідомлено( 14 год 07 хв ).
В ході спілкування з поліцейськими у нього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, надалі йому було запропоновано під відео фіксацію на службову бодікамеру та у присутності двох свідків пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, на дану законну вимогу співробітника поліції ОСОБА_1 спочатку не давав чіткої відповіді (14 год 15 хв), надалі відповів чіткою та зрозумілою відмовою, мотивувавши її тим, що у нього немає на це часу (14 год 26 хв).
Оскільки обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, повністю узгоджуються та підтверджуються наявним в матеріалах справи відеозаписом з місця події, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, помилковими.
Доводи апеляційної скарги про те, що показами свідків встановлено його адекватність не приймаються до уваги, оскільки свідки не уповноважені на вчинення відповідних дій.
Істотних порушень співробітниками поліції при оформленні відносно ОСОБА_1 матеріалів про адміністративне правопорушення положень ст. 256 КУпАП та Інструкції, судом не встановлено.
Також не може свідчити про порушення порядку огляду особи на стан сп'яніння та скасування постанови суду першої інстанції й посилання скаржника на неповноту відео-фіксації, оскільки відеозаписи події відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, на них зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Посилання ОСОБА_1 на відсутність в інструкції № 1452/735 терміну «почервоніння очей», як на підставу для закриття провадження в адміністративній справі суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки такі твердження ґрунтуються на його власній інтерпретації подій, що мали місце 13.11.2023 року, та направлені на уникнення відповідальності, та які повністю спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського щодо події 13.11.2023 року.
Крім того, суд зазначає, що поліцейський фактично виявляє ознаки стану сп'яніння у водія транспортного засобу у залежності від власного їх розуміння. При цьому, 13.11.2023 року поліцейськими були виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, а тому вимоги пройти огляд на стан виявлення такого сп'яніння були обґрунтованими та законними.
Суд звертає увагу і на те, що у разі виявлення поліцейськими ознак сп'яніння у водія транспортного засобу, вони повинні прийняти відповідні заходи для того, щоб забезпечити проведення огляду водія на стан сп'яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані сп'яніння та може продовжити керувати транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом водієм, який перебуває у стані сп'яніння є небезпечним діянням, яке може привести до особливо тяжких наслідків та повинен бути негайно припинений.
А тому, посилання ОСОБА_1 та його захисника на те, що йому необхідно було поспішати до бабусі, через що він не мав часу на проходження оглядуне заслуговують на увагу.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не можуть слугувати підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про необґрунтованість поданої апеляційної скарги.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Вишгородського районного суду Київської області від 11 січня 2024 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу адвоката Нечваля Я. В. в інтересах ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Нечваля Яна Вадимовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 11 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Невідома Т. О.