25 квітня 2024 року м. Київ
Унікальний номер справи № 757/23352/23-ц
Апеляційне провадження № 22-з/824/649/2024
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Ратнікової В.М., Ящук Т.І.,
за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Находа Андрія Володимировича у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя, -
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 30 вересня 2021 року - відмовлено (т. 2 а.с. 28-33).
Не погодившись з рішенням районного суду, 07 листопада 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Наход А.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю (т. 2 а.с. 37-66).
Постановою Київського апеляційного суду від 07 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2023 року - скасовано, ухвалено нове судове рішення. Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя (т. 2 а.с. 147-152).
25 березня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Находа А.В. про внесення змін до мотивувальної частини постанови апеляційного суду від 07 березня 2023 року у справі № 757/23352/23 з метою фіксації процесуального рішення у справі або оформлення рішення за клопотанням про витребування доказів ухвалою у формі окремого документу, яка зареєстрована в системі АСЕД «Апеляція» в порядку додаткового розгляду (т. 2 а.с. 100-101).
На обґрунтування вказаної заяви представника ОСОБА_1 - адвокат Наход А.В. зазначав, що суд апеляційної інстанції під час перегляду оскаржуваного рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2023 року, відмовив в задоволенні клопотання позивача щодо витребування договору про поділ майна подружжя з тих підстав, що до суду не надано доказів укладення і нотаріального посвідчення такого договору, а якщо договір укладався у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, такий договір не може братись до уваги. Однак, дослідивши повний текс постанови Київського апеляційного суду від 07 березня 2024 року у справі № 757/23353/23, позивач констатувала відсутність будь-якого посилання суду на процесуальну дію чи рішення щодо клопотання про витребовування будь-яких доказів, немає посилання на рішення суду у формі ухвали про відмову в задоволенні клопотання про витребування та ніяким чином не описано рішення суду та цього мотиви у тексті постанови.
Звертав увагу, що в протоколі судового засідання не було відмічено мотивувальної частини і з зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу та посилань сторін, які суд оцінював при постановленні такої ухвали.
Вважав, що мотивувальна частина з зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаного клопотання, повинна бути викладена в постанові суду.
Посилався на те, що питання витребування договору є фундаментальним для правильного вирішення судової справи, адже відповідачі наполягають на тому, що оспорюваним договором ділили нерухоме майно серед якого були і частки та акції (т. 2 а.с. 167-168).
22 квітня 2024 року до суду надійшли заперечення від представника ОСОБА_3 - адвоката Батюсь Т.В., в яких остання просила відмовити в задоволенні вказаної заяви (т. 2 а.с. 184-186).
25 квітня 2024 року до суду надійшли письмові заперечення від ОСОБА_2 , в яких останній просив відмовити в задоволенні вказаної заяви (т. 2 а.с. 195-197).
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Наход А.В. підтримав подану заяву і просив її задовольнити. Представник ОСОБА_3 - адвокат Батюсь Т.В. заперечувала проти доводів заяви і просила її відхилити.
Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. Факт належного повідомлення ОСОБА_1 підтвердив в суді її представник - адвокат Наход А.В., про належне сповіщення ОСОБА_3 зазначала її представник - адвокат Батюсь Т.В. про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (т. 2 а.с. 176-183, 201-202).
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні.
Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06).
Зважаючи на вищезазначене та положення ч. 5 ст. 130, ч. 4 ст. 270, ч. 2 ст. 372 ЦПК України, суд визнав повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, зі змісту вказаної заяви вбачається, що представник ОСОБА_1 - адвокат Наход А.В. просив у прохальній частині оформити рішення суду від 07 березня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів поданого в інтересах ОСОБА_4 у справі № 757/23353/23, ухвалою у вигляді окремого документу та внести відповідні зміни до тексту мотивувальної частини постанови Київського апеляційного суду від 07 березня 2024 року у справі № 757/23353/23 з урахуванням фактично встановлених обставин та даної заяви (т. 2 а.с. 167-168).
Вказана заява зареєстрована Київським апеляційним судом в системі АСЕД «Апеляція» в порядку ухвалення додаткового рішення у справі.
Порядок ухвалення додаткового рішення у справі регулюється ст. 270 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Тобто, вказаною нормою чітко передбачено підстави ухвалення додаткового рішення у справі і передбачених процесуальним законом підстав для ухвалення додаткового рішення представником ОСОБА_1 - адвокатом Наход А.В. не наведено і судом не встановлено.
При цьому, ч. 1 ст. 270 ЦПК не передбачено такої підстави для ухвалення додаткового рішення у справі, як оформлення рішення суду про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів у вигляді окремого документу чи внесення відповідних змін до тексту мотивувальної частини постанови.
Частиною 2 статті 259 ЦПК України визначено, що рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються у нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої наведеної статті ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.
Тобто процесуальним законом визначено право суду ухвалювати відповідні процесуальні рішення у виді ухвали, не виходячи до нарадчої кімнати, разом із цим передбачено обов'язок суду щодо занесення відомостей про таке судове рішення до протоколу судового засідання.
Оскільки нормами процесуального права не визначено, з яких процесуальних питань суд вправі постановляти ухвали, не виходячи до нарадчої кімнати, у таких випадках суд керується міркуванням відсутності безпосередньої законодавчої заборони на вирішення певних процесуальних питань такого виду ухвал, урахувавши важливість вирішеного питання, предмет позову, складність справи, а також очевидний характер того рішення, яке з урахуванням усіх обставин вправі був постановити суд. Зокрема, якщо відповідне процесуальне рішення не потребує детальної аргументації, наведення обґрунтованих висновків, відповіді на кожний довід учасників справи, таке рішення може бути ухвалено судом без виходу до нарадчої кімнати шляхом його проголошення та внесення відповідних відомостей до протоколу судового засідання (висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 753/8006/20).
Колегія суддів звертає увагу, що протокольною ухвалою Київського апеляційного суду від 07 березня 2023 року, відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Находа А.В. про витребування доказів (оскаржуваного договору) та/або інформації про нотаріуса, який посвідчив оспорюваний правочин, про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання(т. 2 а.с. 63-66, 145-146).
Також, колегія суддів звертає увагу, що суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями щодо внесення змін до мотивувальної частини постанови суду апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Находа А.В. у вказаній справі.
При цьому, таке судове рішення не перешкоджає сторонам по справі у реалізації права оскаржити постанову Київського апеляційного суду від 07 березня 2024 року у справі № 757/23352/23 до Верховного Суду.
Керуючись ст. 259, 270, 381-382 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Находа Андрія Володимировича про оформлення рішення суду від 07 березня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів поданого в інтересах ОСОБА_1 у справі ухвалою у вигляді окремого документу та про внесення змін до мотивувальної частини постанови від 07 березня 2023 року у справі № 757/23352/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Дата складання повного судового рішення - 26 квітня 2024 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
В.М. Ратнікова
Т.І. Ящук