справа № 758/8180/23 головуючий у суді І інстанції Ларіонова Н.М.
провадження № 22-ц/824/6072/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
26 квітня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У липні 2023 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом та просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1051-7470 від 15 лютого 2022 року в розмірі 129 420 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 18 000 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 111 420 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 лютого 2022 року між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1051-7470. Згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 18 000 грн.; строк кредитування - 300 днів; заявлений строк - 21 днів; знижена % ставка - 2,00 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день. ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору. Однак, відповідач, всупереч умовам кредитного договору, порушив взяті на себе зобов'язання, не повернув в повному обсязі кредитні кошти позивачу, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем навіть після спливу строку, встановленого в договорі. Так, станом на 02 липня 2023 року, загальний розмір заборгованості відповідача складає 129 420 грн., що складається з простроченої заборгованість за кредитом - 18 000 гривень, простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 111 420 грн.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 11 листопада 2023 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1051-7470 від 15 лютого 2022 року в розмірі 18 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відхилених позовних вимог через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач вказує про те, що задовольняючи частково позов про стягнення заборгованості, суд першої інстанції вважав, що проценти за користування кредитом, що визначені умовами кредитного договору є саме компенсацією (штрафом, пенею) у разі невиконання (порушення) ОСОБА_1 , зобов'язань за кредитним договором відповідно до п.5 ч.3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та становить п'ятдесят відсотків вартості продукції, відтак є несправедливою умовою, як підстави для визначення його недійсним. При цьому, позивачем дотримано вимоги ст. 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, що була надану відповідачу, оскільки останнім не заперечується укладання договору на вищезазначених умовах. Крім того, відповідачем не надано власного розрахунку заборгованості на спростування доводів і розрахунку позивача або об'єктивних доказів про погашення заборгованості та її відсутності. Звертає увагу суду на те, що відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем, вбачається, що останнім не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п.5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», що не було враховано судом першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 15 лютого 2022 року між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1051-7470.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».
Згідно ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На виконання зазначених вимог, ОСОБА_1 було надано одноразовий ідентифікатор А090, для підписання кредитного договору 1051-7470 від 15 лютого 2022 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 18 000 грн.; строк кредитування - 300 днів; заявлений строк - 21 днів; знижена % ставка - 2,00 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що розмір відсотків за несвоєчасно виконані зобов'язання за кожен день прострочки, є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором, адже тіло кредиту становить лише 18 000 гривень.
Апеляційний суд частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Так згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За статтею 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи, 15 лютого 2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1051-7470, за умовами якого відповідачу мало бути надано 18 000 грн. кредитних коштів, договір про відкриття кредитної лінії № 1051-7470 підписано відповідачем електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора «А090» відповідно до ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
За змістом ч.13 ст. 11 цього Закону докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч.2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надаючи оцінку поданим позивачем доказам, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанси» про перерахування ОСОБА_1 кредиту № 1051-7470 від 15 лютого 2022 року в сумі 18 000 грн. за допомогою системи EASY PAY платіж 1065821245, дата 15 лютого 2022 року; № платіжної картки НОМЕР_1 , а також повідомлення ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 07 липня 2023 року, згідно якого 15 лютого 2022 року 19:47, була проведена успішна транзакція на суму 18 000 грн. на картку НОМЕР_1 , не є належними доказами, які підтверджують здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів.
З огляду на вказане, матеріали справи не містять належних доказів, підтверджуючих виконання ТОВ «Укр Кредит Фінанс» умов п. 4.2 договору про відкриття кредитної лінії № 1051-7470 від 15 лютого 2022 року щодо здійснення безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Крім того, матеріали справи не містять даних, підтверджуючих належність електронного платіжного засобу, реквізити якого неповно зазначені у тексті Договору, саме ОСОБА_1 .
Відтак, з огляду на докази, наявні в матеріалах справи, суд позбавлений можливості ідентифікувати належність електронного платіжного засобу відповідачу, оскільки повної інформації щодо номеру банківської картки або ж номеру банківського рахунку відповідача матеріали справи не містять.
Позивачем також не надано до позовної заяви і доказів існування будь-яких правовідносин між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «ФК «Контрактовий дім», яке здійснило переказ коштів на рахунок відповідача від імені позивача.
Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» як кредитних на рахунки ТОВ «ФК «Контрактовий дім» для здійснення переказу коштів на виконання вимог Договору про відкриття кредитної лінії № 1051-7470 від 15 лютого 2022 року для подальшого переказу їх відповідачу.
Враховуючи зазначене, підстав до задоволення позову у суду першої інстанції не було, з огляду не доведеність позивачем факту надання відповідачу кредиту в сумі зазначеній в позовній заяві. При цьому, ухвалюючи оскаржуване, рішення суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав до часткового задоволення позову.
У відповідності до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог відповідачем не оскаржувалось. При цьому, апеляційний суд в межах своїх повноважень не має можливості переглядати судове рішення в частині задоволених позовних вимог за апеляційною скаргою позивача, який його в цій частині не оскаржує.
На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення відсотків виходив з невірних мотивів, допустивши невідповідність висновків суду обставинам справи, що в силу вимог ст. 376 ЦПК України є підставою до зміни рішення в мотивувальній частині.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково.
Заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення відсотків змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді Фінагеєв В.О.
Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.