Справа № 11-cc/824/1340/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 303 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 760/23526/23
10 квітня 2024 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 22 грудня 2023 року, -
за участю:
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 22.12.2023 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на повідомлення слідчого СУ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області ОСОБА_8 про підозру від 03.08.2023 року на підставі п. 10 ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні № 22022101110000288 від 11.08.2022 року.
Не погоджуючись із таким рішенням слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 22.12.2023 року,скасувати її та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 03.08.2023 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Автор апеляції зазначає, що слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали було неправильно застосовано Закон України про кримінальну відповідальність; не застосовано ч. ч. 1, 5 ст. 3, ч. 2 ст. 436-2 КК України у відповідності до визначення агресії за Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН "Визначення агресії" від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX), Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН «Агресія проти України» ES-11/1 від 02.03.2022 p., що визначають загальновизнані принципи і норми міжнародного права, та ч. 4 ст. 2 Статуту Організації Об'єднаний Націй, що є чинним міжнародним договором, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, для перевірки відповідності фактичних обставин (п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України) правовій кваліфікації (п. 5 ч. 1 ст. 277 КПК України) його правомірних діянь, які помилково охарактеризовані у повідомленні про підозру як правопорушення.
Крім того, посилається на те, що слідчим суддею не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на висновки слідчого судді: текст заяви «Мирний порядок денний для України та світу» від 21.09.2022 p., яким засуджується російська агресія проти України, що для об'єктивного спостерігача переконливо свідчить, що цим текстом не виправдовується російська агресія, як зазначено у повідомленні про підозру; звіт про результати перевірки і юридичної оцінки висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України № 135/1 від 24.05.2023 p., який може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що зазначений висновок експерта містить відомості, які не відповідають дійсності (зокрема, неточні цитати, помилкове твердження експерта про наявність слова «винуваті» у досліджуваному документі «Мирний порядок денний для України та світу»); висновок експерта № 23649 від 09.11.2023 ННЦ «Інститут судових експертиз ім. проф. М.С. Бокаріуса» та висновок експерта № 24155 від :5.12.2023 р. ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса», якими встановлено, що у листі на адресу Президента України і додатку «Мирний порядок денний для України та світу» від 21.09.2022 р. засуджується, а не виправдовується російська агресія, що вказує на відсутність події злочину та необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт вказує, що повний текст ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 22.12.2023 року він зміг отримати лише 29.12.2023 року, про що міститься відповідна розписка в матеріалах справи.
Мотивуючи апеляційні вимоги підозрюваний ОСОБА_6 зазначає, що повідомлення йому про підозру необґрунтоване достатніми доказами та не відповідає вимогам закону України про кримінальну відповідальність, а тому підлягає скасуванню. Крім того, зазначає, що ті матеріали, на підставах яких йому було повідомлено про підозру, всупереч ст. 94 КПК України не були всебічно і повно оцінені слідчим, прокурором, слідчим суддею, з точки зору їх належності, допустимості та достовірності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив скасувати ухвалу слідчого судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді має бути поновлений підозрюваному ОСОБА_6 , як пропущений із поважної причини, якою є тривалість отримання останнім копії повного тексту оскаржуваної ухвали, але його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, у провадженні слідчого управління Головного управління СБ України у місті Києві та Київській області перебуває кримінальне провадження № 22022101110000288 від 11.08.2022 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
03.08.2023 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 436-2 КК України.
09.10.2023 року підозрюваний ОСОБА_6 подав скаргу до Солом'янського районного суду м. Києва на повідомлення останньому про підозру від 03.08.2023 року у кримінальному провадженні № 22022101110000288 від 11.08.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22.12.2023 року відмовлено у задоволенні скарги підозрюваного ОСОБА_6 .
З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування, крім іншого, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Згідно п. 13 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 40 КПК України слідчий уповноважений повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру.
Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:
1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
КПК України не містить визначення терміну "обгрунтована підозра" і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkey п. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на стадії досудового розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в повідомленні про підозру ОСОБА_6 від 03.08.2023 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, викладено зміст підозри та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Здійснюючи судовий контроль під час оскарження повідомлення про підозру, колегія суддів не наділена повноваженням здійснювати перевірку обґрунтованості підозри і встановлювати в діях підозрюваного складу того чи іншого злочину.
Положення ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 94, п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України дають підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Таку перевірку слідчий суддя здійснює виключно з метою судового контролю за дотриманням саме прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.
Враховуючи, що стандарт достатніх підстав (доказів) є нижчим ніж стандарт обґрунтованої підозри, для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, доказів, які пов'язують підозрюваного з кримінальним правопорушенням, достатньо аби виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
При цьому на даному етапі провадження колегія суддів не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов'язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі "Murray v. the United Kingdom" № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваної судової ухвали.
За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Поновити підозрюваному ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 22 грудня 2023 року.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 22 грудня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на повідомлення слідчого СУ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області ОСОБА_8 про підозру від 03.08.2023 року на підставі п. 10 ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні № 22022101110000288 від 11.08.2022 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
______________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4