Апеляційне провадження Доповідач- Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/9171/2024
м. Київ Справа № 757/27783/23-ц
26 квітня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Войнова Євгена Анатолійовича на рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Новака Р.В. у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У липні 2023 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених вимог АТ «Універсал Банк» зазначало, що в жовтні 2017 року позивачем запущено новий проєкт monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проєкту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Умови обслуговування рахунків опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення.
19 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 19 вересня 2018 року, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 60 000,00 грн.
Позичальник допустив порушення строків здійснення платежів, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 81738,72 грн, яку банк просив стягнути з відповідача на свою користь.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2023 року позов акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 19.09.2018 у розмірі 81738 (вісімдесят одна тисяча сімсот тридцять вісім) грн. 72 коп.
Не погоджуючись з рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2023 року, 08 березня 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Войнов Євген Анатолійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку відповідач не підписував. Будь-яких належних та допустимих доказів погодження сторонами розміру і порядку сплати процентів, комісій та інших платежів справа не містить. Крім того, відповідач протягом усього часу поповнював свій картковий рахунок, проте ці кошти безпідставно списувалися банком на оплату, зокрема, процентів, комісій, не дивлячись на те, що він не підписував правила надання банківських послуг, де такі складові зобов'язання прописані, а відтак виходить, що такі грошові кошти могли йти лише в рахунок погашення тіла кредиту.
Відзиву на апеляційну скаргу подано не було.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року розгляд справи призначений у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду, АТ «Універсал Банк» посилалося на те, що 19 вересня 2018 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, на підставі якого відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 60 000,00 грн.
Відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором в розмірі 81 738,72 грн (тіло кредиту).
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк», стягнувши з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 19 вересня 2018 року в розмірі 81 738,72 грн.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що відповідач взяті на себе зобов'язання за укладеним із банком кредитним договором щодо повернення отриманих коштів належним чином не виконує, а відтак суд вважав позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню.
Колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції в повному обсязі.
Згідно зі статтею 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Заявляючи позовні вимоги, АТ «Універсал Банк» посилалося на те, що 19 вересня 2018 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У вказаній анкеті-заяві зазначено, що відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що відповідач ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані йому для ознайомлення.
Проте наявні у матеріалах справи Умови і правила надання банківських послуг не містять підпису ОСОБА_1 , а підписана останнім анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить лише його анкетні дані та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання певної банківської послуги.
Представник АТ «Універсал Банк» зазначав, що факт ознайомлення відповідача з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що на підставі анкети-заяви відповідач висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному додатку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису.
Разом з тим, АТ «Універсал Банк» не довело належними та допустимими доказами підписання відповідачем Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису.
В матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту «картка Monobank», та Тарифів. Відтак, у суду першої інстанції були відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами і правилами надання банківських послуг.
У свою чергу, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, яка не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Тобто, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Отже, враховуючи вищенаведене, списання АТ «Універсал Банк» коштів в рахунок погашення заборгованості за процентами не свідчить про узгодження відповідачем умов про порядок сплати та розмір процентної ставки.
Ухвалюючи рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 81 738,72 грн, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що вказана сума заборгованості була розрахована з урахуванням того, що суми, що вносилися ОСОБА_1 на картковий рахунок, зараховувалися банком у погашення процентів та комісії, розмір яких не було погоджено сторонами. Оскільки АТ «Універсал Банк» не мало права списувати кошти на оплату платежів, розмір яких не був погоджений між сторонами, то сума сплачених процентів та комісії має враховуватися при визначенні суми заборгованості.
Згідно з даними контррозрахунку, наданого представником відповідача, за період із вересня 2018 року по грудень 2022 року сума надходжень на картковий рахунок відповідача склала 570 471,78 грн, в той час як витрачена сума складає 508 138,93 грн. При цьому, за вказаний період із карткового рахунку відповідача списано комісій на суму 12 635,80 грн, проценти на суму 81 685,77 грн та плата за випуск та обслуговування карти в сумі 9 750,00 грн.
Наведене дає підстави для висновку про те, що відповідач протягом усього часу поповнював картковий рахунок, проте кошти списувались банком на оплату, зокрема, комісій, процентів та інших платежів, розмір яких не був погоджений між сторонами.
Позивач не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, доказів на спростування вищенаведеного контррозрахунку не надав.
Ураховуючи, що Умови надання банківських послуг відповідачем не підписувались, розмір процентів, комісій та інших обов'язкових платежів між сторонами не визначений, а сума надходжень на картку за вищевказаний період перевищує суму витрат, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підстави для задоволення позовних вимог в цьому випадку відсутні.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно пункту 3 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Оскільки висновок суду про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 81 738,72 грн не відповідає обставинам справи, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову АТ «Універсал Банк» у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі особа, яка подала апеляційну скаргу, просить суд апеляційної інстанції стягнути з АТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 14 250,00 гривень та судовий збір за подання апеляційної скарги.
Відповідно до статті 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.
Частинами другою-четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність розміру, з урахуванням складності справи.
Установлено, що 31 липня 2023 року між Адвокатським бюро «Войнов ПРО» та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № 31/07/23. За умовами цього договору клієнт доручає, а бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу.
Відповідно до пункту 3.1 вказаного договору розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надання в межах цього договору правничої (правової) допомоги становить 15 000 гривень.
За пунктом 3.2. вказаного договору клієнт здійснює попередню виплату гонорару в розмірі 5 000,00 гривень протягом 3-х днів з дня виставлення рахунку Клієнту, а іншу частину гонорару в розмірі 5 000,00 гривень клієнт сплачує після винесення рішення (ухвали, постанови) суду на підставі рахунку, крім випадків дострокового розірвання або припинення цього договору. У випадку відмови у задоволенні позову у цивільній справі №757/27783/23-ц або частковому задоволенні позову клієнт сплачує Бюро додатковий гонорар у розмірі 5 000,00 грн (гонорар успіху).
Відповідно до рахунку від 31 липня 2023 року № 31/07/23 ОСОБА_1 має сплатити на рахунок Адвокатського Бюро «Войнов ПРО» 5 000,00 гривень. У призначенні вказано «попередня виплата гонорару за надання правничої (правової) допомоги згідно договору від 31 липня 2023 року № 31/07/23 (т. 1 а. с. 111)
Згідно з платіжною інструкцією від 05 серпня 2023 року ОСОБА_1 сплатив на рахунок Войнов Про АБ грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн (гонорар) (а. с.113).
З акту приймання-передачі наданих послуг правової (правничої) допомоги від 09 серпня 2023 року убачається, що вартість наданих Адвокатським бюро «Войнов ПРО» послуг складає 14 250,00 грн (а. с.114).
Згідно даних Акту №1 приймання-передачі наданих послуг правової ( правничої) допомоги від 09 серпня 2023 року, адвокатом надано такі послуги:
- ознайомлення з матеріалами справи в Дарницькому районному суді м.Києві 1 година - 1500 грн;
- аналіз законодавства у подібних справах 0,5 години - 750 грн;
- вивчення судової практики у подібних справах 2 години - 3000 грн;
- складання відзиву на позовну заяву у справі 5 годин - 7500 грн;
- подання відзиву на позовну заяву 1 година - 1500 грн.
Положення статті 137 ЦПК України вказують на те, що питання співмірності залежить від конкретних характеристик справи, затраченого часу на участь в ній, обсягом виконаною роботи правового напряму. При цьому конкретні значення про неспівмірність суд визначає лише на підставі клопотання іншої сторони.
Клопотань від позивача щодо неспівмірності витрат на правову допомогу до апеляційного суду не надходило.
Разом з тим, така послуга як подання відзиву на позовну заяву не є видом правничої допомоги, відтак такі витрати не підлягають стягненню.
В іншому витрати, пов'язані із наданням правничої допомоги підтверджено належними доказами, відтак стягненню з позивача на користь відповідача підлягає 12 750,00 грн.
Окрім того, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 4 026,00 на відшкодування витрат, пов'язаних із оплатою судового збору за подачу апеляційної скарги.
Керуючись статтями 141, 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 - адвоката Войнова Євгена Анатолійовича задовольнити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Стягнути із Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 4 026,00 гривень сплаченого за подання апеляційної скарги.
Стягнути із Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 12 750 грн. на відшкодування витрат за надання правової (правничої) допомоги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий: Судді: