Справа №756/11850/23 Головуючий у І інстанції Шролик І.С.
Провадження № 33/824/2625/2024 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
24 квітня 2024 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2023 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення: за ст. 124 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за 122-4 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в дохід держави, за ч. 1 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
У відповідності до ст. 36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, остаточно визначивши накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
03 квітня 2024 року на вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що ОСОБА_1 не повідомлявся про час і дату судового засідання, яке було призначено на 13 жовтня 2023 року, а тому не знав про розгляд справи.
При цьому, жодного судового рішення в справі він не отримував ні в електронному, ні в паперовому вигляді. Про прийняття постанови суддею Оболонського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2023 року він довідався лише з офіційного веб-сайту Судова влада, перевіряючи чому стан судового провадження. Отримавши інформацію, що рішення по справі вже винесено, він, зайшовши на веб сайт Єдиного державного реєстру судових рішень, довідався про прийняття постанови, якою його було притягнуто до відповідальності за адміністративні правопорушення.
Крім того, ОСОБА_1 звертає увагу на те, що апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції в перший раз він подав 16 січня 2024 року, з долученням клопотання про поновлення строку на оскарження постанови місцевого суду та обгрунтуванням поважності пропуску цього строку.
Однак, постановою Кивського апеляційного суду від 31 січня 2024 року, ОСОБА_1 безпідставно було відмовлено в поновленні строку.
Після чого, скаржник, в найкоротші терміни, повторно звернувся з апеляційною скаргою на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2023 року.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на наступне.
Згідно приписів ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова судді була винесена 13 жовтня 2023 року.
Таким чином, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 294 КУпАП останнім днем для подачі апеляційної скарги, враховуючи вихідні дні, є 23 жовтня 2023 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 січня 2024 року ОСОБА_1 звертався з апеляційною скаргою на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2023 року. Одночасно разом з апеляційною скаргою подавав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.
Постановою Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
У вищевказаній постанові суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявником не наведені обставини, які можуть бути підставою для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення щодо нього.
03 квітня 2024 року ОСОБА_1 повторно подав апеляційну скаргу на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2023 року, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Із поданого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вбачається, що ОСОБА_1 нових обставини, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови не зазначає, нових доказів на підтвердження поважності пропущення строку останній не надає.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що повторне подання апеляційної скарги, після відмови в поновленні строку на апеляційне оскарження та її повернення Київським апеляційним судом, не є підставою для поновлення строку.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України").
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вказані в клопотанні причини неподання вчасно апеляційної скарги на оскаржувану постанову є неповажними.
Звертаючись з апеляційною скаргою поза процесуальними строками встановленими законом, ОСОБА_1 не надав доказів про наявність перешкод у реалізації права на оскарження постанови суду першої інстанції у встановлений законом строк.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом і підлягає поверненню на адресу, зазначену в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суду
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2023 року відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2023 рокуповернути особі, яка її подала, як таку що подана після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Д.О. Таргоній