Справа №754/18103/23Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3515/2024
24 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали контрольного провадження, сформованого з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100030002794по обвинуваченню:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
за апеляційною скаргоюзахисника ОСОБА_7 на ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 21 березня 2024 року,
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 21 березня 2024 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 строк тримання під вартою на 2 місяці, тобто до 19 травня 2024 року, з визначенням застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 грн., з покладенням відповідних процесуальних обов'язків в разі внесення застави.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить ухвалу суду скасувати, вважаючи її необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
Посилається на необґрунтованість висунутої підозри та відсутність доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Також зазначає про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Звертає увагу, що потерпіла вже допитувалась на досудовому розслідуванні, а свідки в даному кримінальному провадженні відсутні.
За наслідками апеляційного розгляду просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту або зменшити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та вважала оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, вивчивши матеріали сформованого контрольного провадження та проаналізувавши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів сформованого контрольного провадження, на розгляді Деснянського районного суду м.Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100030002794 по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, в якому здійснюється судовий розгляд.
21 березня 2024 року прокурор Деснянської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотаннями про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 21 березня 2024 року клопотання прокурора задоволено та продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 строк тримання під вартою на 2 місяці, тобто до 19 травня 2024 року, з визначенням застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 грн., з покладенням відповідних процесуальних обов'язків в разі внесення застави.
Ухвалюючи рішення про задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, суд визнав обґрунтованим наведені у клопотанні доводи про продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема переховування від суду, незаконного впливу на потерпілу у цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку тримання під вартою, з огляду на наступне.
За приписами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на потерпілу у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішення наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд у відповідності до вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що ухваливши рішення про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд обґрунтовано врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 та інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, які в сукупності можуть свідчити про продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Перевіряючи наведені у клопотанні доводи прокурора на предмет продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, яке ставиться у провину обвинуваченому, та тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим у вчиненому злочині. При цьому, як встановив суд, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що обвинувачений в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на потерпілу у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Оскільки наведені у клопотанні прокурора ризики є реальними і вони на момент розгляду клопотання про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою не зменшилися, суд обґрунтовано визнав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти вказаним ризикам.
При вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою суд також врахував дані, які характеризують особу обвинуваченого, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які містяться посилання в поданій апеляційній скарзі.
Предметом судового розгляду були і ті обставини, на які посилається обвинувачений в поданій апеляційній скарзі, в тому числі посилання на можливість застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Виходячи з рішення Конституційного суду України №4-р/2019 від 13 червня 2019 року у справі за конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, предметом апеляційного розгляду в даному провадженні є лише ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
В даному рішенні Конституційний Суд України констатував, що положення статей 3, 21, 29 Конституції України у системному зв'язку з частиною першою її статті 55 зобов'язують орган законодавчої влади при здійсненні регулювання обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність у кримінальному судочинстві гарантувати такій особі право на судовий захист, у тому числі можливість оскарження в апеляційному порядку будь-яких форм та способів обмеження її конституційного права на свободу та особисту недоторканність, з обов'язковим збереженням справедливого балансу між інтересами особи та суспільства, дотриманням вимог процесуальної дієвості, ефективності, швидкості процесу тощо.
За таких обставин, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку тримання під вартою на стадії судового розгляду, суд апеляційної інстанції в межах апеляційного розгляду не може вдаватися до оцінки обґрунтованості висунутого обвинувачення, яке вже є предметом розгляду судом першої інстанції, а також вирішення питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
З огляду на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідно до вимог ст.370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 21 березня 2024 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 строк тримання під вартою на 2 місяці, тобто до 19 травня 2024 року, з визначенням застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 грн., з покладенням відповідних процесуальних обов'язків в разі внесення застави до 21 травня 2024 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4