Справа № 755/1991/24 Головуючий у суді І інстанції Левко В.Б.
Провадження № 33/824/2226/2024 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
22 квітня 2024 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., за участю прокурора Київської міської прокуратури - Ониськіва Андрія Михайловича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 18 березня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої директором гімназії № 191 ім. П.Г. Тичини, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 1, 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП накладено на неї остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 3 400 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави 605,60 грн
Суд першої інстанції вважав доведеною вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки вона не вжила заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та не повідомила свого безпосереднього керівника у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів.
Не погодившись з вказаною постановою, 28 березня 2024 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, а справу відносно неї закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам щодо участі інших осіб у прийнятті на роботу до гімназії нових працівників.
До підписання наказу про прийняття на роботу ОСОБА_2 остання пройшла співбесіди із заступниками директора з навчально-виховної роботи та надала всі документи, які підтверджували її освіту та досвід роботи. За своєю кваліфікацією ОСОБА_2 повністю відповідала займаним нею посадам, тобто жодних переваг чи преференцій при прийнятті на роботу до гімназії ОСОБА_2 не мала.
Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що заробітна плата виплачувалась ОСОБА_2 згідно зі штатним розкладом та у відповідності до вимог законодавства.
Суд першої інстанції не звернув жодної уваги на ту обставину, що до прийняття ОСОБА_2 на роботу на посади вчителя громадської освіти та практичного психолога, вказані посади були вакантними, оскільки жодних претендентів на їх зайняття не було у зв'язку з невеликим розміром заробітної плати та не дуже «привабливими» умовами роботи. Після звільнення ОСОБА_2 з посади «практичного психолога» зазначена вакансія також залишається вакантною.
Вищевикладене підтверджує те, що, приймаючи ОСОБА_2 на роботу, вона переслідувала, в першу чергу, мету - забезпечення якісного, повноцінного та належного навчально-освітнього процесу, а не забезпечення роботою сестри та/або отримання нею будь-якої вигоди, як про це помилково зазначив суд першої інстанції.
Судом неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють поняття реального та потенційного конфлікту інтересів.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, можливе лише за сукупності умов:
1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
3) наявність повноважень на прийняття рішення;
4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, а в подальшому - у постанові суду.
З оскаржуваної постанови вбачається, що судом встановлено, що у зв'язку з прийняттям рідної сестри на роботу у ОСОБА_1 виник приватний інтерес, зумовлений стійкими та близькими сімейними стосунками. Однак, ні матеріалами справи, ні встановленими судом першої інстанції обставинами не підтверджується, що наявний приватний інтерес вступав у будь-яку суперечність з її службовими повноваженнями.
У протоколах про адміністративні правопорушення та постанові не сформульовано головне - в чому ж полягала суперечність між приватним інтересом та її службовими повноваженнями, як виявився цей приватний інтерес та як він вплинув на її службові повноваження.
Вважає, що накази були прийняті нею в умовах потенційного, а не реального конфлікту інтересів, оскільки відсутня така обов'язкова ознака реального конфлікту інтересів, як наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість прийнятих рішень, і відповідно, не зрозуміло, в чому саме такий вплив знайшов свій вияв та яким саме чином вплинув на об'єктивність прийнятих нею рішень.
Прокурор Київської міської прокуратури - Ониськів А.М. в судовому засіданні суду апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову залишити без змін.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. 22 квітня 2024 року нею подано клопотання про відкладення судового розгляду у зв'язку з тим що вранці її представник - адвокат Петренко І.Л. повідомила їй про хворобу.
Також 22 квітня 2024 року засобами електронного зв'язку до суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_1 - адвоката Петренко І.Л. надійшло клопотання про відкладення судового розгляду у зв'язку з хворобою.
Вказані клопотання були залишені апеляційним судом без задоволення, оскільки відповідно до вимог частини другої статті 271 КУпАП адвокат Петренко І.Л. до клопотання не додала засвідчений підписами сторін витяг з договору про надання правової допомоги, який обов'язково додається до ордера. У матеріалах справи такий витяг з договору, як і сам договір також відсутній. Крім того, доказів того, що Петренко І.Л. хворіє чи перебуває на лікарняному суду не надано.
На підставі ч. 6 ст. 294 КУпАП визнано, що неявка ОСОБА_1 не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення прокурора в судовому засіданні, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне.
Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 , як директор гімназії № 191 ім. П.Г. Тичини з поглибленим вивченням іноземних мов м. Києва, є суб'єктом вказаного правопорушення, приймаючи на роботу ОСОБА_2 , яка є її близькою особою (рідною сестрою), діяла в умовах реального конфлікту інтересів, про який не повідомила у встановленому законом порядку.
За таких обставин неповідомлення нею у встановленому законом порядку про наявність реального конфлікту інтересів та вчинення дій (прийняття рішень) в умовах реального конфлікту інтересів утворює склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1 та 2 статті 172-7 КУпАП.
З таким висновками суду першої інстанції погоджується й апеляційний суд.
Згідно із ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина 1 ст. 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Частина 2 ст. 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Положеннями ст. 41 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
- реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
- потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
- приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Законом України «Про запобігання корупції» надано визначення поняттю «близькі особи» - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо застосування окремих положень закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції від 19 жовтня 2022 року, у ситуації, коли в підпорядкуванні керівників чи інших посадових осіб працюють близькі особи, завжди існує потенційний конфлікт інтересів, оскільки у сфері повноважень таких осіб наявний приватний інтерес, зумовлений позаслужбовими стосунками з близькою особою, що може вплинути на об'єктивність та неупередженість прийняття рішень, вчинення дій під час виконання службових повноважень стосовно близької особи (п. п. 2.2.1. п. 2.1 розділу 2).
Згідно з приміткою до ст. 172-7 КУпАП, у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст.ст. 8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, ЄСПЛ неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується наявними у справі доказами, які були оцінені судом у їх сукупності та взаємозв'язку.
З протоколів про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду директора гімназії № 191 ім. П.Г. Тичини з поглибленим вивченням іноземних мов м. Києва, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія цього Закону, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час виконання своїх службових повноважень не вжила заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та не повідомила свого безпосереднього керівника у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, під час прийняття на роботу вчителя громадянської освіти за сумісництвом із 30 січня 2023 року з навантаженням 06 годин - ОСОБА_2 , яка є її рідною сестрою, та вчинення дій шляхом особистого підписання наказу від 09 січня 2023 року № 06-02/03-к «Про прийняття на роботу за сумісництвом ОСОБА_2 », чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 175).
Крім того, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду директора гімназії № 191 ім. П.Г. Тичини з поглибленим вивченням іноземних мов м. Києва, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія цього Закону, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час виконання своїх службових повноважень не вжила заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та 09 січня 2023 року в умовах реального конфлікту інтересів прийняла рішення про прийняття на роботу на посаду вчителя громадянської освіти за сумісництвом з 30 січня 2023 року з навантаженням 06 годин - ОСОБА_2 , яка є її рідною сестрою, та вчинила дїї шляхом особистого підписання наказу від 09 січня 2023 року № 06-02/03-к «Про прийняття на роботу за сумісництвом ОСОБА_2 », чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 176).
Також, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду директора гімназії № 191 ім. П.Г. Тичини з поглибленим вивченням іноземних мов м. Київ, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія цього Закону, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час виконання своїх службових повноважень не вжила заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та не повідомила свого безпосереднього керівника у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, під час прийняття на роботу на посаду практичного психолога за строковим трудовим договором з 04 вересня 2023 року по 15 серпня 2024 року ОСОБА_2 , яка є її рідною сестрою, та вчинення дій шляхом особистого підписання наказу від 30 серпня 2023 року № 06-02/145-к «Про прийняття на роботу ОСОБА_2 », чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 177).
Крім того, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду директора гімназії № 191 ім. П.Г. Тичини з поглибленим вивченням іноземних мов м. Київ, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія цього Закону, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час виконання своїх службових повноважень не вжила заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та 30 серпня 2023 року в умовах реального конфлікту інтересів прийняла рішення щодо прийняття на роботу на посаду практичного психолога за строковим трудовим договором з 04 вересня 2023 року по 15 серпня 2024 року ОСОБА_2 , яка є її рідною сестрою, та вчинила дії шляхом особистого підписання наказу від 30 серпня 2023 року № 06-02/145-к «Про прийняття на роботу ОСОБА_2 », чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 178).
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Статуту гімназія є загальноосвітнім навчальним закладом ІІ-ІІІ ступеня, який забезпечує поглиблену підготовку, має класичну гуманітарну спеціалізацію, орієнтований на підготовку учнів до професійної інтелектуальної діяльності, на реалізацію основних ідей національної школи, відродження національної системи виховання (п. 1.1.). Гімназія належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, віднесеної до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (п. 1.3.).
22 липня 2022 року ОСОБА_1 була попереджена про спеціальні обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», у тому числі стосовно статті 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів».
Відповідно до контракту керівник має право призначати на посаду, переводити на іншу посаду та звільняти з посади працівників гімназії, визначати їхні посадові обов'язки, заохочувати та притягати до дисциплінарної відповідальності, а також вирішувати інші питання, пов'язані з трудовими відносинами, відповідно до вимог законодавства (п. 2.1.5.).
Згідно статуту гімназії директор здійснює керівництво педагогічним колективом, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, створює необхідні умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників; видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження і контролює їх виконання (п. 5.2.).
Встановлено, що 09 січня 2023 року директором гімназії ОСОБА_1 видано та особисто підписано наказ № 06-02/03-к «Про прийняття на роботу за сумісництвом ОСОБА_2 », відповідно до якого ОСОБА_2 прийнято на посаду вчителя громадянської освіти за сумісництвом з 30 січня 2023 року, з навантаженням 06 годин на підставі заяви ОСОБА_2
31 липня 2023 року відповідно до наказу гімназії від 28 сервня 2023 року № 06-02/100-к «Про звільнення ОСОБА_2 » ОСОБА_2 звільнено з посади вчителя громадянської освіти гімназії, яка працювала за сумісництвом, за власним бажанням.
30 серпня 2023 року директором гімназії ОСОБА_1 видано та особисто підписано наказ № 06-02/145-к «Про прийняття на роботу ОСОБА_2 », відповідно до якого ОСОБА_2 прийнято на посаду практичного психолога за строковим трудовим договором з 04 вересня 2023 року по 15 серпня 2023 року на підставі заяви ОСОБА_2
22 листопада 2023 року відповідно до наказу гімназії від 14 листопада 2023 року № 06-02/193-к «Про звільнення ОСОБА_2 » ОСОБА_2 звільнено з посади практичного психолога гімназії за власним бажанням.
Відповідно до інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до державної реєстрації шлюбу 26 грудня 1992 року, із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мала прізвище « ОСОБА_1 ».
Відповідно до інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису народження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільних батьків, та відповідно є рідними сестрами.
Відповідно до посадової інструкції директора гімназії директор призначається на посаду та звільняється Департаментом освіти і науки Київської міської ради (КМДА) за результатами конкурсного відбору на підставі рішення конкурсної комісії, до складу якої входять представники засновника (засновників), трудового колективу, громадського об'єднання батьків учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти та громадського об'єднання керівників закладів загальної середньої освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці (п. 1.2.). Директор закладу підпорядковується районному управлінню освіти (п. 1.6.).
24 листопада 2023 року за вих. № 5609/55/125/03-23 управлінням направлено запит на адресу Департаменту освіти і науки Київської міської ради (КМДА) з метою отримання інформації та за наявності належним чином завірених копій документів щодо надходження/не надходження від директора гімназії ОСОБА_1 в порядку статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» повідомлень щодо наявності у неї потенційного або реального конфлікту інтересів за час виконання своїх службових обов'язків.
Департаментом освіти і науки Київської міської ради (КМДА) листом від 29 листопада 2023 року № 063-5934 надано копію повідомлення від 24 листопада 2023 року про наявний конфлікт інтересів від директора гімназії ОСОБА_1 .
Даним повідомленням ОСОБА_1 поінформувала про наявний конфлікт інтересів у зв'язку із наявністю у підпорядкуванні працівника гімназії, а саме практичного психолога ОСОБА_2 , яка є її близькою особою (сестрою) та просила вжити відповідних заходів.
Крім того, 24 листопада 2023 року за вих. № 5608/55/125/03-23 управлінням направлено запит на адресу управління освіти Дніпровської РДА в м. Києві з метою отримання інформації та за наявності належним чином завірених копій документів щодо надходження/не надходження від директора гімназії ОСОБА_1 в порядку статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» повідомлень щодо наявності у неї потенційного або реального конфлікту інтересів за час виконання своїх службових обов'язків, як директора гімназії.
Управлінням освіти Дніпровської РДА в м. Києві листом від 15 грудня 2023 року № 103/45-3511 поінформовано, що станом на 24 листопада 2023 року до управління освіти повідомлення від директора гімназії ОСОБА_1 щодо наявності потенційного конфлікту інтересів між керівником закладу та підлеглим працівником не надходило.
Відповідно пояснень ОСОБА_1 лише 24 листопада 2023 року нею направлено повідомлення до Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про наявний у неї конфлікт інтересів у зв'язку із спільною роботою із близькою особою та проханням вжиття відповідних заходів.
Факту повідомлення директором Гімназії ОСОБА_1 про наявність у неї потенційного або реального конфлікту інтересів до 24 листопада 2023 року не встановлено.
Обставини прийняття директором гімназії ОСОБА_1 рішення про видачу наказу про прийняття ОСОБА_2 на робот є предметом адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП, про що спеціально уповноваженим суб'єктом у сфері протидії корупції - страшим уповноваженим ОВС 6-го відділу (протидії корупції), Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань НП України - майором поліції Геращенком В.С. були складені протоколи №№ 175, 176, 177 та 178 про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією.
Під час прийняття рішення щодо зарахування близької особи - сестри ОСОБА_2 у штат гімназії у керівника - директора ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів, який потребував врегулювання у встановленому Законом порядку.
Заходи зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів, способи їх здійснення, передбачені статтею 29 Закону України «Про запобігання корупції».
Для уникнення порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 повинна була виконати вимоги п.п. 2 і 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».
Однак, всупереч вимог статті 28 цього Закону ОСОБА_1 не повідомила безпосереднього керівника не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли вона дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів при вирішенні питання щодо працевлаштування близької особи, сестри ОСОБА_2 , та видавши наказ про призначення на посаду, вчинила дії (прийняла рішення) в умовах реального конфлікту інтересів, чим вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч. 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності реального конфлікту, оскільки посада довгий час була вакантною, при прийнятті на роботу ОСОБА_2 проходила співбесіди із заступниками директора і тільки після їхніх рекомендацій ОСОБА_1 приймала об'єктивне рішення щодо укладення з нею трудових відносин є необґрунтованими, оскільки відсутність інших претендентів на дану посаду на час розгляду її заяви про прийняття на роботу жодним чином не звільняє суб'єкта, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та який є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, від обов'язку виконувати вимоги ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».
Реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає не лише на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а й на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
У даному конкретному випадку приватний інтерес це майновий і немайновий інтерес директора гімназії при працевлаштуванні сестри, цей інтерес зумовлений сімейними стосунками із ОСОБА_2 і виник саме у зв'язку з її діяльністю на посаді директора гімназії.
Дискреційні повноваження полягають у вчиненні чи не вчиненні дій під час виконання зазначених повноважень - прийнятті чи неприйнятті на роботу сестри.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що у ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки конфлікт не реальний а потенційний, підлягають відхиленню апеляційним судом зважаючи на наступне.
При потенційному конфлікті інтересів у особи наявний приватний інтерес у сфері, в якій вона виконує свої службові/представницькі повноваження. Така ситуація надалі впливатиме на об'єктивність особи під час реалізації повноважень.
При реальному конфлікті інтересів особа реалізує (повинна реалізувати) свої повноваження у сфері, де наявний приватний інтерес. Це викликає суперечність між повноваженнями і приватним інтересом, яка впливає на об'єктивність вчинення дій чи прийняття рішень.
За таких обставин, директор гімназії під час прийняття рішення щодо прийняття на роботу ОСОБА_2 , яка є її рідною сестрою, мала наявний приватний інтерес, зумовлений позаслужбовими (сімейними, родинними) стосунками з близькою особою та прагненням забезпечення матеріального достатку такої особи шляхом її працевлаштування, що може вплинути на об'єктивність та неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час реалізації службових повноважень стосовно такої близької особи.
Тобто, надходження директору гімназії проектів наказу на підпис тягне за собою необхідність прийняття рішення, що свідчить про виникнення суперечності між приватним інтересом і повноваженнями, тобто про реальний конфлікт інтересів. Підписання наказів про зарахування до штату близької особи свідчить про прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_2 пропрацювала у гімназії із 30 січня 2023 року по 31 липня 2023 року та із 30 серпня 2023 року по 22 листопада 2023 року, і тільки після звільнення ОСОБА_2 зі спливом часу ОСОБА_1 направлено 24 листопада 2023 року повідомлення до Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про наявний у неї конфлікт інтересів у зв'язку із спільною роботою із близькою особою та проханням вжиття відповідних заходів.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції в тому, що ОСОБА_1 були порушено вимоги, встановлені п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачена відповідальність за частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами у справі.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення про визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Враховуючи наведене, постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 18 березня 2024 року є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування чи зміни відсутні.
Даючи оцінку доводам, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України»,«Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
На підставі викладеного і керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 18 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частинами 1, 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддано адміністративному стягненню - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.А. Голуб