25 квітня 2024 року Чернігів Справа № 620/2536/24
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській область здійснити ОСОБА_1 з 29.11.2023 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням (попереднього перерахунку) пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскільки він продовжував працювати після призначення йому пенсії, згідно статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відпрацював 2 роки, тому має право на перерахунок пенсії за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 відповідачу встановлено 15-денний строк, з дня вручення її копії для подання відзиву разом з доказами.
Вказану ухвалу суду було надіслано відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет 28.02.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Однак у встановлений судом строк відповідач відзиву не подав, про причини не подання відзиву суд не повідомив, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує з 20.05.2016 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
01.12.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою від 29.11.2023 про перерахунок та виплату пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
На звернення позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом від 29.12.2023 повідомило позивача, що йому проведено перерахунок пенсії з 01.09.2022 відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням страхового стажу по 30.06.2022. Також зазначено, що відповідачем перевірено доцільність перерахунку пенсії, з урахуванням заробітної плати за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.06.2022 та вказано про недоцільність такого перерахунку, оскільки індивідуальний коефіцієнт заробітної плати зменшується і становив би 1,20882.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно частини першої статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
За приписами частини другої статті 28 Закону № 1058-IV з 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
За приписами частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
З аналізу наведених норм Закону № 1058-IV вбачається, що перерахунок пенсії проводиться з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходиться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 336/372/16-а.
Отже, після проведення позивачу перерахунку пенсії, як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком, відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та позивач перебуває на ній і наразі.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.
З огляду на викладене, заява позивача до пенсійного органу стосувалась перерахунку пенсії, як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком, що призначена їй у 2016 році, а тому у пенсійного органу не виникає обов'язку застосувати при обчисленні пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 334/13/16-а (2а/334/85/16), від 17.05.2021 у справі № 185/1473/17.
Позивач з 2016 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію віком, обчислену відповідно до Закону № 1058-IV.
Тобто, позивач отримує один і той же вид пенсії з моменту призначення, проте, позивач зазначає, що подав до відповідача заяву, в якій просив перерахувати пенсію, як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019 - 2021 роки, а не з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Отже, в цьому випадку не відбулося зміни виду отримуваної пенсії, оскільки позивач з моменту призначення отримує пенсію за віком.
При цьому, суд зазначає, що посилання позивача на підставу задоволення позову те, що після призначення пенсії він продовжує працювати є необґрунтованими, оскільки це може бути підставою для перерахунку пенсії, а не її перерахунку із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за три останні роки, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.
Згідно статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25.04.2024.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ