25 квітня 2024 року Чернігів Справа № 620/2765/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також -позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також - ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії позивачу з 01.02.2023 на підставі довідки від 21.11.2023 № 197, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області; зобов'язання відповідача на підставі вказаної довідки провести позивачу перерахунок пенсії та здійснити виплату пенсії з 01.02.2023, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, відповідно до постанови КМУ №713 від 14.07.2021 та раніше виплачених сум.
Позов обґрунтований тим, що для проведення перерахунку пенсії до ГУ ПФУ в Чернігівській області надійшла довідка Головного управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області від 09.10.2023 № 167 про розмір грошового забезпечення, однак відповідач відповідний перерахунок пенсії не провів. Вважає, що такі дії відповідача суперечать вимогам чинного законодавства та порушують права позивача на отримання пенсії в належному розмірі.
26.02.2024 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем відзив на позов не подано.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами ( частина шоста статті 162 КАС України).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 по справі № 620/4297/23, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області підготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення від 21.11.2023 № 197 відповідно, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023, в якій, крім посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, вказано додаткові види грошового забезпечення.
Проте, відповідачем не проведено відповідний перерахунок пенсії.
Листом від 01.02.2023 відповідач відмовив позивачу у проведенні відповідно перерахунку за безпідставністю.
Вважаючи свої права порушеними позивач, звернувся за їх захистом до суду.
Надаючи оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, тобто з урахуванням не лише розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а й додаткових видів грошового забезпечення, тобто чотирьох складових.
Крім того, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, так і відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.
Наведена позиція повністю узгоджується із висновком, викладеним у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи № 160/8324/19. Вказане рішення залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року у справі №160/8324/19.
У зв'язку з цим варто зазначити, що відповідно до частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Зі змісту наведених норм вбачається, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб, і підлягає обов'язковому виконанню, зокрема, на всій території України органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями. У випадку невиконання судового рішення передбачається встановлена законом відповідальність.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу, з якого пенсіонер звільнився зі служби, відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Тому отримання довідки про розмір грошового забезпечення позивача, має наслідком виникнення для відповідача обов'язку вчинити відповідні дії щодо перерахунку та виплати пенсії за вислугу років з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, що зазначені у такій довідці.
Однак, на переконання суду, відповідачем фактично нівелюється рішення Верховного Суду у справі №160/8324/19.
При цьому, у рішеннях ЄСПЛ від 28.11.1999 по справі «Brumarescu v. Romania» та від 24.07.2003 по справі «Ryabykh v. Russia» Європейським судом зазначено, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
На виконання вказаного рішення суду від 12.06.2023 по справі № 620/4297/23, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області направлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку від 21.11.2023 № 197 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, для проведення з 01.02.2023 перерахунку пенсії.
Відтак, у відповідача ГУ ПФУ України в Чернігівській області у зв'язку з отриманням зазначеної довідки виник обов'язок перерахувати пенсію позивача.
Однак, не зважаючи на те, що виникли підстави для перерахунку пенсії позивача з урахуванням складових грошового забезпечення, визначених в довідці уповноваженого органу, відповідач безпідставно не провів перерахунок пенсії позивача на підставі вказаної довідки, чим допустив протиправні дії.
Особливою формою здійснення права на пенсію є пенсійні правовідносини, які водночас виступають як один із видів суспільних відносин. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об'єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов'язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.
Людина вступає в пенсійні правовідносини для реалізації свого права на отримання пенсійного забезпечення і такі відносини, за загальним правилом, мають безстроковий характер.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача на підставі вказаної довідки провести позивачу перерахунок пенсії та здійснити виплату пенсії з 01.02.2023 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з вимогами статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 №620/1997/23 зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу з 22.09.2022 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн.
Таким чином, право позивача на отримання пенсії, з урахуванням вказаних сум, є непорушним.
Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Зокрема, статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Правомірні очікування виникають в особи, якщо вона дотримала всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому мала всі підстави вважати таке рішення дійсним і розраховувати на певний стан речей. Тобто в зазначених рішеннях ЄСПЛ установив, що наявність «правомірних (законних) очікувань» є передумовою для відповідного захисту. У свою чергу, умовою наявності «правомірних очікувань» у розумінні практики ЄСПЛ є достатні законні підстави. Інакше кажучи, «правомірні (законні) очікування» - очікування можливості здійснення певного права як прямо гарантованого, так і опосередкованого, у разі якщо особа прямо не виключена з кола осіб, які є носіями відповідного права.
Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).»
Відповідно до приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень, відповідач у цій справі, приймаючи рішення має діяти добросовісно, обґрунтовано та розсудливо, а саме рішення мало б відповідати принципам рівності перед законом та пропорційності.
Отже, в розумінні Конституції України, статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, наявність довідки про розмір грошового забезпечення, та обчислення пенсії з урахуванням інших видів доплат надавали позивачу законні сподівання щодо отримання саме таких пенсійних виплат, які вже були «активом», на який позивач розраховує як на свою власність.
Звуження цих прав, з точки зору суду та ЄСПЛ, є втручанням у право власності, до того ж з порушенням основних засад його правомірності.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
«Ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Суд зазначає, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки.
Відтак спору щодо виплати доплати у розмірі 2000,00 грн не існує.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню, як передчасні.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Проте відповідачем не доведено правомірність дій у спірних правовідносинах.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
У відповідності до вимог частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1211,80 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі 605,60 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки Головного управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області від 21.11.2023 № 197 про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.02.2023 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області від 21.11.2023 № 197, станом на 01.01.2023, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп), сплачений відповідно до квитанції від 21.02.2024.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вул. П'ятницька, 83А,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14005 код ЄДРПОУ 21390940.
Повний текст рішення виготовлено 25 квітня 2024 року.
Суддя І.І. Соломко