26 квітня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/8090/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області до фізичної особи - підпиємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу, -
Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до ФОП ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- стягнути з ФОП ОСОБА_1 штрафну санкцію у розмірі 6783,00 грн. (шість тисяч сімсот вісімдесят три грн. 00 коп.) до державного бюджету : код платежу 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", рахунок (ІВАН) UA118999980314040542000024405, отримувач Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37836095.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатом розгляду справи про порушення законодавства про рекламу винесено рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №34 та №35 від 27.09.2023, якими накладено на відповідача штрафи у розмірі 6783,00 грн. Однак, відповідач у вказаний термін накладений штраф за порушення законодавства про рекламу не сплатила та не надала позивачу документів, що підтверджують факт сплати штрафу.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався, хоча і був належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
06.07.2023 р. в ході здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу, посадовою особою управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області, головним спеціалістом сектору контролю за рекламою, дотриманням антитютюнового законодавства та пробірного контролю ОСОБА_2 зафіксовано зовнішню рекламу на опорі зовнішнього освітлення біля ресторану-готелю "Венеція" за адресою: вул. Незалежності, буд. 33, с. Чагор, з наступним текстом: "Венеція місце смачного відпочинку страви JOSPER GRILL італійська кухня, домашня кухня, кальяни", чим порушено вимоги Закону України "Про рекламу", а саме:
- стаття 6 - мовою реклами є державна мова;
- частини сьомої статті 8 - розміщення реклами та/або рекламних засобів на підтримуючих, опорних та інших елементах контактної мережі, на засобах та обладнанні (у тому числі опорах) зовнішнього освітлення забороняється;
- абзац сьомий частини першої статті 22 - реклама тютюнових виробів, предметів пов'язаних з їх вживанням, трав'яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згорання, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, предмети пов'язані з їх вживанням, трав'яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згорання, забороняється засобами зовнішньої реклами.
14.07.2023 р. позивачем складено протокол "про порушення законодавства про рекламу".
18.07.2023 на адресу відповідача, відповідно до положень ч. 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу", направлено повідомлення-вимога згідно якого, відповідачу необхідно було надати інформацію щодо осіб, які є замовником та розповсюджувачем зазначеної реклами, зокрема вказати назву осіб, їх код ЄДРПОУ, або ІПН, а також копії документів (договір, акт, рахунок, платіжне доручення, квитанція, тощо), які підтверджують вартість розповсюдженої та/або виготовленої реклами. Вказана вимога була вручена відповідачу 25.07.2023 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
10.08.2023 на адресу відповідача повторно направлено повідомлення-вимога, згідно якого, необхідно було надати інформацію щодо осіб, які є замовником та розповсюджувачем зазначеної реклами, зокрема вказати назву осіб, їх код ЄДРПОУ, або ІПН, а також копії документів (договір, акт, рахунок, платіжне доручення, квитанція, тощо), які підтверджують вартість розповсюдженої та/або виготовленої реклами. Вказана вимога була вручена відповідачу 23.08.2023 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
В зв'язку з неявкою відповідача у встановлений день, не наданням документів на розгляд справи та не наданням клопотань про відкладення розгляду справи, розгляд справи проведено без її участі.
За наслідками розгляду справи прийнято:
- рішення №35 від 27.09.2023 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 1700 грн за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, що є порушенням ч.6 ст.27 Закону України "Про рекламу";
- рішення №34 від 27.09.2023 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 5083 грн за порушення вимог Закону України "Про рекламу", а саме: стаття 6 - мовою реклами є державна мова; частини сьомої статті 8 - розміщення реклами та/або рекламних засобів на підтримуючих, опорних та інших елементах контактної мережі, на засобах та обладнанні (у тому числі опорах) зовнішнього освітлення забороняється; абзац сьомий частини першої статті 22 - реклама тютюнових виробів, предметів пов'язаних з їх вживанням, трав'яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згорання, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, предмети пов'язані з їх вживанням, трав'яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згорання, забороняється засобами зовнішньої реклами, що є порушенням абз. 5, 6 п.1 ч.2 ст.27 Закону України "Про рекламу"
У зв'язку з несплатою відповідачем штрафів, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Закон України "Про рекламу" (далі - Закон № 270/96-ВР, в редакції, станом на час спірних правовідносин) визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
Відповідно до ст. 1 Закону № 270/96-ВР реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Згідно із частиною 1 статті 6 Закону № 270/96-ВР мовою реклами є державна мова.
У відповідності до ч. 6 ст. 8 Закону №270/96-ВР розміщення реклами та/або рекламних засобів на підтримуючих, опорних та інших елементах контактної мережі, на засобах та обладнанні (у тому числі опорах) зовнішнього освітлення забороняється.
Приписами частини 1 статті 22 Закону №270/96-ВР визначено, що забороняється будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, предметів, пов'язаних з їх вживанням, трав'яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, торговельних марок, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, предмети, пов'язані з їх вживанням, трав'яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, у тому числі: засобами зовнішньої реклами (п.6 ч.1 ст.22 Закону №270/96-ВР)
У відповідності до частини 2 статті 26 Закону № 270/96-ВР на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.
Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.
Частиною 1 статті 27 Закону № 270/96-ВР передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
У відповідності до абз. 4, 5 п.1 ч. 2 ст. 27 Закону № 270/96-ВР відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами (у тому числі користувацького контенту, який визнається рекламою), в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;
Відповідно до частини 6 статті 27 Закону № 270/96-ВР за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 7 статті 27 Закону № 270/96-ВР ).
Згідно із частиною 8 статті 27 Закону № 270/96-ВР рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Частиною 9 статті 27 Закону № 270/96-ВР передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.
Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду (ч. 11 ст. 27 Закону № 270/96-ВР).
Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (надалі також - Порядок № 693).
Пунктом 9 Порядку № 693 визначено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 693 за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Згідно з пунктом 19 Порядку № 693 рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.
Сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства (п. 20 Порядку № 693).
Таким чином, штрафні санкції до порушників законодавства про рекламу застосовуються на підставі рішення Держпродспоживслужби, яке приймається за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, а сума штрафної санкції, визначена за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, після закінчення строку на оскарження відповідного рішення, якщо його не було оскаржено, набуває статусу узгодженого грошового зобов'язання та підлягає сплаті до державного бюджету. Не сплачені у добровільному порядку узгоджені штрафні санкції за правопорушення законодавства про рекламу підлягають стягненню з винних осіб у судовому порядку.
Судом встановлено, що позивачем складено протокол від 14.07.2023 р. про порушення законодавства про рекламу.
На підставі матеріалів справи та протоколу позивачем прийнято рішення № 34 та № 35 від 27.09.2023 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на ФОП ОСОБА_1 у загальному розмірі 6783 грн.
Рішення про накладення штрафу вручено відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Сума штрафної санкції, визначена за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, після закінчення строку на оскарження відповідного рішення, якщо його не було оскаржено, набуває статусу узгодженого грошового зобов'язання та підлягає сплаті до державного бюджету. Не сплачені у добровільному порядку узгоджені штрафні санкції за правопорушення законодавства про рекламу підлягають стягненню з винних осіб у судовому порядку.
Оскільки рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в установленому законом порядку відповідач не оскаржила, суд дійшов висновку про те, що визначена у рішеннях сума штрафної санкції набула статусу узгодженого грошового зобов'язання.
Станом на час розгляду справи докази про сплату штрафної санкції, визначеними вказаними рішеннями, у матеріалах справи відсутні.
Суд звертає увагу, що вимогою заявленого позову є стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій за правопорушення законодавства про рекламу, у зв'язку з чим предметом доказування у цій справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення відповідної заборгованості в судовому порядку, процедури узгодження визначеного у рішенні грошового зобов'язання, сплати узгоджених сум грошових зобов'язань у встановлений законом строк.
Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу відповідачем у визначені законом строки не оскаржені, штраф у добровільному порядку не сплачено, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведення експертиз. За відсутності вказаних витрат, суд не вирішує питання про їх стягнення.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафну санкцію у розмірі 6783,00 грн. (шість тисяч сімсот вісімдесят три грн. 00 коп.) до державного бюджету : код платежу 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", рахунок (ІВАН) UA118999980314040542000024405, отримувач Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37836095.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області (вул. Сторожинецька, 115, м. Чернівці, 58010, Код ЄДРПОУ 40416813)
Відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя І.В. Маренич