26 квітня 2024 р. м. Чернівці Cправа № 600/5785/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
І. РУХ СПРАВИ ТА ЗАЯВИ
1.1. У провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач-1 або ГУ ПФУ в Чернівецькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач-2 або ГУ ПФУ в Полтавській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач-3 або ГУ ПФУ в Закарпатській області), в якому позивач просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області 29 червня 2023 року № 052630002839 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області 25 липня 2023 року № 052630002839 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , в тому числі періоду у якому позивач здійснювала догляд за донькою до досягнення нею трирічного віку та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , датою подання якої вважати дату подання позовної заяви.
1.2. Ухвалою суду від 31.08.2023 року по справі відкрите спрощене провадження без повідомлення учасників справи.
1.3. 11.04.2024 року судом ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову у призначенні пенсії від 29.06.2023 року №052630002839; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову у призначенні пенсії від 25.07.2023 року №052630002839; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 11.08.1985 року по 14.07.1990 року, з 01.01.1992 року по 09.02.1996 року та з 19.02.1996 року по 01.07.1997 року згідно записів трудової книжки від 11.08.1981 року НОМЕР_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.06.2023 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено; стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого згідно квитанцій №1469-2212-4048-9263 від 22.08.2023 року та №7326-0455-9614-8778 від 29.08.2023 року судового збору у розмірі 750 (сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та у розмірі 750 (сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
1.4. 17.04.2024 року відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) представником позивача адвокатом Андрюк А.М. подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5368,00 грн.
1.5. Згідно із частиною 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення, а відповідно до частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
1.6. Враховуючи положення частин 2,3 статті 252 КАС України, а також те, що рішення в адміністративній справ №600/5785/23-а ухвалено в результаті розгляду справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути питання про судові витрати без участі представників сторін, у порядку письмового провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
2.1. Так, відповідно до доданих до розглядуваної заяви доказів позивачем, за наслідками розгляду адміністративної справи №600/5785/23-а понесено судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 5368,00 грн.
2.2. На підтвердження понесення судових витрат, представник позивача суду надав:
- акт №03/04-2024 від 15.04.2024 року прийому-передачі наданих послуг по договору від 21.08.2023 року про надання правової допомоги (правничих послуг);
- додаткову угоду №1 від 12.04.2024 року до договору від 21.08.2023 року про надання правової допомоги;
- квитанцію №0.0.3597531193.1 від 19.04.2024 року про оплату ОСОБА_1 наданих послуг правової допомоги у сумі 5368,00 грн.
2.3. 23.04.2024 року від представника ГУ ПФУ в Полтавській області надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, згідно якого наголошує на тому, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
2.4. 24.04.2024 року представник позивача подав до суду заперечення на клопотання представника відповідача-2 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в якому наголошує на тому, що за відсутності конкретних доказів та аргументів, а також розрахунку зменшення розміру витрат ГУ ПФУ в Полтавській області щодо невідповідності розміру витрат на правничу допомогу в сумі 5368,00 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. об'єму та обсягу наданих правничих послуг, під час розгляду даної справи у суді, клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, на переконання позивачки, є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ТА ВИСНОВОК СУДУ
3.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
3.2. У цій справі судом задоволено частково позов ОСОБА_1 , яка в розумінні КАС України не є суб'єктом владних повноважень, а тому судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів (пропорційна задоволеним вимогам), які порушили права позивача.
3.3. Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а відповідно до пункту 1 частини 3 цієї ж статті КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
3.4. Статтею 134 КАС України врегульовані питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
3.5. Зокрема, відповідно до частин 3,4 цієї статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
3.6. Представником позивача адвокатом Андрюк А.М. до розглядуваної заяви додано первинні документи, які підтверджують надання ним послуг правової допомоги позивачу, а саме акт №03/04-2024 від 15.04.2024 року прийому-передачі наданих послуг по договору від 21.08.2023 року про надання правової допомоги (правничих послуг) та додаткову угоду №1 від 12.04.2024 року до договору від 21.08.2023 року про надання правової допомоги, у яких наведений детальний опис робіт (наданих послуг).
3.7. Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
3.8. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6 статті 134 КАС України).
3.9. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 7 статті 134 КАС України).
3.10. Згідно наявних у матеріалах справи доказів позивачем за послуги правової допомоги фактично сплачено 5368,00 грн.
3.11. Приписами частини 1 статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги.
3.12. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частини 2, 3 статті 30 вищевказаного Закону).
3.13. Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.
3.14. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3.15. Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо, однак вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
3.16. Як зазначено судом вище, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 7 статті 134 КАС України).
3.17. Зазначене право належить виключно відповідачам і суд самостійно не вправі доводити неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
3.18. Так, представник відповідача-2 у поданому до суду 23.04.2024 року клопотанні вказує на неспівмірності витрат правничої допомоги, а тому просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
3.19. При цьому, суд звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду стосовно вирішенні питання про розподіл судових витрат, викладену в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц. Так, Великою Палатою зроблено висновок, що саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.
3.20. Водночас, Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
3.21. У цій справі, суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною 5 статті 134 КАС України, виходить із того, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
3.22. Проаналізувавши складність справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу відповідає умовам співмірності.
3.23. Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
3.24. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
3.25. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
3.26. Водночас, з огляду на те, що позов задоволено частково, суд дійшов висновку, що судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, понесенні позивачем у зв'язку із розглядом адміністративної справи, підлягають відшкодуванню на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам у сумі 3750,00 грн.
3.27. Таким чином, суд стягує з відповідача-2 та відповідача-3, які допустили порушення прав позивача, на користь позивача судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3750,00 грн. (пропорційно задоволеним вимогам порівну з кожного відповідача) за рахунок їх бюджетних асигнувань.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 252 КАС України, суд -
1. Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
2. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1875 (одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та у розмірі 1875 (одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
3. У задоволені решти вимог заяви - відмовити.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на додаткове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Додаткове рішення у повному обсязі складено 26 квітня 2024 р.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач-1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (м. Чернівці, площа Центральна, буд. 3, код ЄДРПОУ 40329345).
Відповідач-2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (м. Полтава, вул. Соборності, буд. 66, код ЄДРПОУ 13967927).
Відповідач-3 - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (м. Ужгород, площа Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063).
Суддя О.В. Анісімов