26 квітня 2024 року справа № 580/3058/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 14.03.2024 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років;
- зобов'язати відповідача призначити позивачу з 05.03.2021 пенсію по за вислугу років відповідно до вимог п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», так як загальна вислуга років позивача становить понад 25 років, зокрема, 25 років 06 місяців 15 днів, тому вважає, що наявні правові підстави для призначення йому пенсії.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, у якому зазначив, що календарна вислуга років позивачки становить лише 21 рік 01 місяців 04 днів, тобто у позивача відсутня необхідна вислуга років, яка повинна становити 25 календарних років та 6 місяців, тому відсутні підстави для переведення позивачки з пенсії за вислугу років відповідно до вимог п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ на пенсію за вислугу років відповідно до вимог п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ. На підставі вищевикладених обставин, відповідач вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що згідно наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 04.03.2021 № 98 о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції за п. 2 (через хворобу) частини першої ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію”.
Згідно вказаного наказу вислуга років позивача на день звільнення складає:
- стаж служби в поліції для виплати відсоткової надбавки за вислугу років - 21 рік 02 місяці 04 дні;
- вислуга на пільгових умовах - 05 років 01 місяців 21 день.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2023 у справі №580/3350/23 зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області підготувати та направити до органу Пенсійного фонду України документи, у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, що затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, необхідні для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років згідно пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби”.
Головне управління Національної поліції в Черкаській області надіслало до відповідача документи та подання від 20.10.2023 №852 про призначення ОСОБА_1 ( ) пенсії за вислугу років відповідно до вимог п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 27.10.2023 відмовлено у призначенні позивачу пенсії за вислугу років відповідно до вимог п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ, оскільки календарна вислуга років позивача становить лише 21 рік 02 місяці 04 дні, тобто у позивачки відсутня необхідна вислуга років, яка повинна становити 25 календарних років і більше.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі №580/11337/23 позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 27.10.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до вимог п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути документи та подання Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 20.10.2023 №852 про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до вимог п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
На виконання вимог вищезазначеного рішення суду відповідач повторно розглянути документи та подання Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 20.10.2023 №852 про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до вимог п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ та прийняв рішення від 14.03.2024 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років.
Позивач не погоджуючись із вищезазначеним рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії за вислугу років, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, наданням передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ст. 1 Закону №2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Відповідно до пункту а) статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних роки і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону №2262-ХІІ до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України постановою від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (у редакції станом на час звільнення позивача зі служби, далі - Порядок №393).
Відповідно до абз. 9 пункту в частини 3 цього Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським зараховується час проходження служби на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця - у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
Із матеріалів справи судом встановлено, що згідно наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 04.03.2021 № 98 о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції за п. 2 (через хворобу) частини першої ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію”. Згідно вказаного наказу вислуга років позивача на день звільнення складає: стаж служби в поліції для виплати відсоткової надбавки за вислугу років - 21 рік 02 місяці 04 дні; вислуга на пільгових умовах - 05 років 01 місяців 21 день.
Вирішуючи справу №805/3923/18-а Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 дійшов наступного висновку: «……основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII.Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку…».
При цьому, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17.
Таке правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють зробити висновок те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 по справі №480/4241/18.
У вищезазначеній постанові Верховний Суд також зробив висновок щодо календарної вислуги років. Зокрема, статтею 1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Таким чином, Закон №2262-ХІІ як єдину, обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі №2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Таким чином, передбачена Законом №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
У свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років. При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.
Отже, відповідач під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до вимог п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ зобов'язаний врахувати вислугу років позивача у пільговому обчисленні, що у сукупності становить понад 25 років, що є підставою для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до вимог п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ, тому суд за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.
Вищевказані обставини також встановлені Шостим апеляційним адміністративним судом та викладені у постанові від 05.10.2023 у справі №580/3350/23 та рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі №580/11337/23 за позовами ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 14.03.2024 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити з 05.03.2021 ОСОБА_1 на пенсію за вислугу років відповідно до вимог п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ